«Територія якості»: як Ганна Харитонова будує аптечний бізнес нового формату

Саме це вдалося Ганні Харитоновій, керівниці мережі «Анкор фарм» в Одесі. Згідно з даними PROXIMA RESEARCH за 2024 рік, «Анкор фарм» посідає сьоме місце серед 215 фармацевтичних компаній Одеського регіону за рівнем доходу з річним оборотом близько 477 млн грн.

Про те, як будувалася мережа, чому компанія зробила ставку на власну інфраструктуру, як з’явився формат drive-through аптек і чому аптека може бути більше, ніж точкою продажу ліків, — в інтерв'ю з Ганною Харитоновою.

 — Ганно, український аптечний ринок дуже конкурентний. За даними PROXIMA RESEARCH, в Україні працює майже 20 000 аптечних точок. Як у такому середовищі вдалося створити сильну регіональну мережу?

— Дійсно, фармацевтичний ритейл в Україні — це великий і дуже конкурентний ринок, який обслуговує понад 37 мільйонів людей. На ньому домінують національні мережі із сотнями локацій. Тому для регіональної аптечної мережі важливо не просто відкривати нові точки, а мати чітку концепцію, власний підхід до сервісу, якості та інфраструктури.

«Анкор фарм» розвивалася саме так. Ми будували мережу не як набір аптек, а як систему, у якій кожна локація має працювати за єдиними стандартами. Станом на 2024 рік мережа зросла до 62 аптек в Одесі та Чорноморську. За даними PROXIMA RESEARCH, компанія посідає сьоме місце серед 215 фармацевтичних компаній Одеського регіону за рівнем доходу, а річний оборот становить близько 477 млн грн.

 — Один із найбільших дистриб’юторів України — СП «Оптіма-Фарм» — називає «Анкор фарм» однією з найсильніших незалежних регіональних мереж у своєму портфелі. За рахунок чого вдалося досягти такої позиції?

 — Для нас завжди було важливо поєднати якість, професійність і доступність сервісу. Анна Малишева, керівниця комерційного департаменту СП «Оптіма-Фарм», справді називає «Анкор фарм» однією з найсильніших незалежних регіональних мереж у портфелі компанії. Це важлива оцінка, адже «Оптіма-Фарм» обслуговує понад 14 000 аптек по всій Україні.

Ми з самого початку робили ставку на контроль процесів, якість препаратів, професійну консультацію та розвиток додаткових сервісів. Наша концепція називається «Територія якості».

 — Що означає концепція «Територія якості» на практиці?

— Для нас якість починається ще на складі. Ми працюємо лише із зареєстрованими та сертифікованими препаратами, контролюємо умови зберігання і постачання, а аптечний сервіс розглядаємо ширше, ніж просто продаж ліків.

У кожній аптеці клієнти можуть виміряти тиск, вагу, отримати першу допомогу та фармацевтичну консультацію. У деяких точках також проводиться вимірювання рівня цукру в крові. Ми хочемо, щоб людина приходила не лише за препаратом, а й за підтримкою, поясненням, базовою турботою про здоров’я.

Крім того, мережа має власні виробничі відділи та центри догляду за шкірою з міжнародними дермокосметичними брендами, серед яких Lierac, Nuxe, Filorga та La Roche-Posay.

— Важливою частиною розвитку «Анкор фарм» стало міжнародне партнерство. Розкажіть про нього.

— З 2017 року «Анкор фарм» виступає каналом дистрибуції сучасних засобів для лікування ран американської компанії Ferris Mfg. Corp. Цю продукцію постачає польська компанія Support Pharma.

Серед продукції — пов’язки PolyMem та пластини Nursicare. Вони використовуються, зокрема, для пацієнтів із бульозним епідермолізом — рідкісним генетичним захворюванням шкіри.

Засновник Support Pharma Славомір Юткевич називає нашу роль ключовою у впровадженні цих технологій в Україні. Для регіональної аптечної мережі бути точкою входу спеціалізованої американської медичної продукції — це справді нетипова практика. Але ми вважали і вважаємо, що пацієнти в Україні мають отримувати доступ до сучасних рішень, особливо у складних клінічних випадках.

— Однією з найбільш помітних інновацій мережі став формат drive-through — «Драйв аптека». Як з’явилася ця ідея?

— У 2016 році я подала заявку на торгову марку № 232080 «Драйв аптека» і ми почали розвивати цей формат. Ідея полягала в тому, щоб клієнт міг отримати консультацію та ліки, не виходячи з автомобіля.

На перший погляд, це може нагадувати інші drive-through сервіси, але у фармації все набагато складніше. Тут недостатньо просто передати товар у вікно. Потрібно перевірити рецепти, дотриматися норм щодо контрольованих препаратів, забезпечити температурні режими зберігання, точність видачі ліків і якісну консультацію.

— Які технологічні та організаційні рішення довелося впровадити для цього формату?

— Команда розробила індивідуальні схеми руху транспорту, системи звукового сповіщення для фармацевтів, а також екрани для перевірки замовлень у режимі реального часу.

Для кожної із семи локацій створювався окремий архітектурний проєкт. Це не був типовий формат, який можна просто скопіювати і швидко масштабувати. Кожна точка потребувала окремого планування.

Наталія Колишкіна, директорка Kandia Med LLC, яка постачала обладнання, підтверджувала, що аналогічних проєктів серед клієнтів компанії раніше не було.

— Після запуску «Драйв аптеки» елементи такого формату почали впроваджувати й національні мережі. Як ви це оцінюєте?

— Це означає, що формат виявився потрібним ринку. Після запуску drive-through аптек «Анкор фарм» кілька національних мереж, зокрема «Подорожник», «Аптека Доброго дня» та 9−1−1, почали впроваджувати елементи цього формату. Про це писав Obozrevatel.

Водночас важливо розуміти: складність не в самій ідеї, а в реалізації. Засновник мережі «Мед-Сервіс» Олег Токарєв зазначав, що розглядав можливість повторити цю модель, але відмовився через значні інвестиції та необхідність повної перебудови операційних процесів. Аналогічної думки дотримується й Ольга Первомайська, засновниця Farmakor.

Drive-through аптека потребує поєднання контролю над нерухомістю, архітектурного проєктування та дотримання фармацевтичних вимог. Саме це робить формат складним.

— Коли формат drive-through найбільше показав свою ефективність?

— Особливо він довів свою ефективність під час пандемії COVID-19, коли безконтактний доступ до ліків став пріоритетом охорони здоров’я. Люди могли отримати препарати та консультацію, мінімізуючи контакти.

Після лютого 2022 року, в умовах війни, цей підхід також став дуже важливим. Запроваджені новації допомогли мережі «Анкор фарм» не просто зберегти стабільну роботу, а й розширити логістичну інфраструктуру.

Крім того, мережа продовжує забезпечувати медикаментами та надавати матеріальну допомогу лікарням, військовим підрозділам і дітям регіону.

— Ваш професійний шлях починався не з бізнесу, а з медицини. Як це вплинуло на підхід до створення мережі?

— Мій шлях справді розпочався у клінічній медицині. Я здобула освіту медичної сестри в Одеському медичному училищі № 3, яке закінчила у 1995 році. Згодом продовжила навчання в Національному фармацевтичному університеті України в Харкові й у 2007 році отримала кваліфікацію провізора.

У 2012 році я пройшла сертифікацію як спеціаліст з організації та управління фармацією в Одеському національному медичному університеті.

Саме поєднання клінічного досвіду та знань у сфері фармацевтичного менеджменту визначило мій підхід до створення компанії «Анкор фарм». Для мене аптека — це не лише комерційна точка, а частина системи турботи про здоров’я.

— Як починався бізнес?

— Бізнес я розпочала у 2003 році командою з двох людей. Офіційно компанію зареєстрували у 2003 році, а у 2010 році вона отримала назву «Анкор фарм».

Від самого початку ми обрали не найпростіший шлях. Замість оренди приміщень я самостійно купувала та реконструювала об'єкти нерухомості. Це давало більше контролю, але вимагало значно більших інвестицій, часу і відповідальності.

За свою кар'єру я керувала будівництвом або реконструкцією понад 70 об'єктів медичної інфраструктури: аптек, лабораторій, клінік та діагностичних центрів.

— До 2024 року мережа налічувала 62 аптеки в Одесі та Чорноморську. Усі вони працюють у нерухомості, що належить компанії. Чому це принципово?

— Такий рівень контролю над інфраструктурою є рідкістю для українського аптечного сектору. Але для нас це було стратегічне рішення.

Коли компанія володіє нерухомістю, вона може планувати довгостроково, інвестувати в реконструкцію, адаптувати приміщення під конкретні формати, зокрема drive-through, контролювати якість сервісу й логістику.

Це складніше, ніж орендувати готові приміщення, але саме такий підхід дозволив нам створювати нестандартні формати та вибудовувати власну інфраструктуру.

— Ви також володієте кількома торговими марками. Про які бренди йдеться?

— На мене особисто, а не на компанію, зареєстровано п’ять торгових марок в Українському офісі інтелектуальної власності. Це стосується, зокрема, брендів «Анкор фарм» та «Соціальна мережа здоров’я».

Для мене інтелектуальна власність — це також частина стратегії. Якщо створюєш новий формат або бренд, важливо захистити його юридично.

— Окрім операційної діяльності, ви займаєтеся науковою та професійною роботою. Які напрями для вас важливі?

— Я публікувала статті в International Journal of Science and Research Archive, Journal of Business and Management Studies та SSP Modern Pharmacy and Medicine.

У 2022 році увійшла до складу журі Ukrainian Business Award. Також Одеський національний медичний університет запросив мене до експертної комісії з оцінювання магістерської програми з фармації.

Для мене важливо, щоб практичний досвід бізнесу був корисним і для професійної спільноти, і для освіти.

— Мережа «Анкор фарм» також була відзначена на конкурсі «Панацея». Що це означає для компанії?

— «Панацея» — це щорічна українська премія фармацевтичної галузі, яка існує з 1999 року. Для компанії така відзнака є підтвердженням того, що наш підхід бачить і оцінює професійна спільнота.

Для нас це не просто нагорода, а сигнал, що регіональна мережа може бути помітною на національному рівні, якщо вона має якість, інновації та послідовну стратегію.

— Відомо, що ви заснували компанію Vitality Infinity LLC у США. Які плани пов’язані з американським ринком?

— Я планую розвивати центри превентивної медицини й довголіття у Маямі. Це новий етап, і чи стане ця модель успішною на американському ринку охорони здоров’я — буде зрозуміло з часом.

Але український досвід для мене дуже важливий. «Анкор фарм» — це аптечна мережа, яка працює радше як розподілена система турботи про здоров’я, а не просто мережа магазинів. Саме цей підхід я вважаю перспективним і таким, що може бути помітним для галузі.

Автор:

Редактор стрічки новин Роман Мирончук

Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології