Детінізація чи інфляція: чому насправді малий бізнес почав масово пробивати чеки

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Грошовий вимір та динаміка чеків

У абсолютному значенні фіскалізована грошова маса збільшилася на 103,3 млрд грн (для порівняння, торішній березневий показник становив 451,7 млрд грн). Відповідно, середньодобова сума офіційно проведених розрахунків піднялася з 14,6 млрд грн до 17,9 млрд грн — тобто щоденно через каси проходить на 3,3 млрд грн більше.

Водночас кількість самих транзакцій зростає значно повільніше. За місяць бізнес згенерував 932,9 млн розрахункових документів. Це лише на 9% (або 77,3 млн одиниць) більше, ніж торік. Щоденно підприємці видавали в середньому 30,1 млн чеків, що перевищує минулорічну статистику на 2,5 млн.

Офіційна позиція проти ринкових реалій

У своєму пресрелізі Податкова служба подає ці цифри як прямий результат власної ефективності. За словами чиновників, зростання зумовлене «поступовим переходом платників на прозорі моделі ведення бізнесу» та «послідовною роботою» інспекторів — від консультацій до контролю. Відомство також називає показники свідченням «зростання довіри, відповідальності та економічної зрілості платників податків».

Однак такі заяви ігнорують макроекономічні чинники. Суттєва диспропорція між збільшенням грошового виторгу (майже на чверть) та кількістю транзакцій (тільки на 9%) математично вказує на зростання середнього чека внаслідок інфляції, а не виключно на раптовий стрибок свідомості підприємців.

Скасування пільг та загроза повних штрафів

Чиновники уникають згадок про каральні механізми, які є головним драйвером так званої «детінізації». З 1 жовтня 2023 року в Україні повернули обов'язкове використання касових апаратів для ФОПів. Проте для платників єдиного податку 2−3 груп (крім тих, що торгують підакцизними та ризиковими товарами) до 31 липня 2025 року діяв пільговий період зі зниженими штрафами: 25% від вартості неофіційного продажу за перше порушення та 50% за кожне наступне.

Після остаточного завершення цих поблажок улітку 2025 року, базові штрафи повернулися до початкового, значно жорсткішого рівня — 100% та 150% відповідно. Саме страх втратити півтори вартості товару через фінансові санкції стимулює малий та середній бізнес активніше пробивати чеки у 2026 році.

Автор:

Редактор стрічки новин, журналіст Ярослав Голобородько

Пише на теми: Макроекономіка. Фінанси. Інвестиції. Фондові та валютні ринки. Крипто. Telegram: @goloborodko_ua