Трамп готовий згорнути військову кампанію в Ірані без деблокади Ормузької протоки

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Зміна пріоритетів та військова невизначеність

Трамп і його радники дійшли висновку, що спроба розблокувати протоку військовим шляхом виведе конфлікт за межі запланованого графіка у чотири-шість тижнів. Поточна стратегія Вашингтона зводиться до того, щоб досягти вузьких цілей — підірвати військово-морський флот Ірану та його ракетні арсенали, — після чого згорнути активні бойові дії. Далі планується чинити дипломатичний тиск на Тегеран для відновлення вільного судноплавства. Якщо дипломатія зазнає краху, США очікують, що ініціативу з розблокування протоки візьмуть на себе європейські країни та союзники у Перській затоці. Хоча силові варіанти вирішення проблеми існують, вони більше не є негайним пріоритетом Білого дому.

Попри декларативне бажання швидкого завершення війни, реальні кроки адміністрації є суперечливими. Цими вихідними до регіону увійшли десантний корабель USS Tripoli та 31-й експедиційний підрозділ морської піхоти США. Крім того, Трамп віддав наказ про розгортання елементів 82-ї повітряно-десантної дивізії та розглядає можливість відправки ще 10 000 військовослужбовців сухопутних військ на Близький Схід. Сам президент публічно називав війну «екскурсією», однак, паралельно зважує проведення складної та вкрай ризикованої операції із захоплення іранських запасів урану.

Хаос у комунікаціях Білого дому

Протягом останнього місяця публічна риторика Трампа щодо Ормузької протоки була хаотичною і непослідовною. Він то погрожував розбомбити цивільну енергетичну інфраструктуру Ірану (зокрема ключовий нафтовий експортний хаб на острові Харг), якщо маршрут не буде відкрито до певної дати, то применшував значення протоки для США, називаючи її закриття проблемою інших держав. Спочатку він закликав комерційні судноплавні компанії брати ризик на себе і йти через води самостійно. Коли це не спрацювало, перейшов до прямих погроз Тегерану. Минулого тижня Трамп інтерпретував пропуск Іраном кількох суден як поступку, а вже в понеділок у соцмережах заявив, що Іраном тепер керує «більш розсудливий» режим, знову пригрозивши ударами по електростанціях, якщо протока не буде «відкрита для бізнесу».

Посадовці адміністрації також дають змішані сигнали. Речниця Білого дому Керолайн Лівітт заявила, що США «працюють над» нормалізацією роботи протоки, але не включила це до переліку базових військових цілей (серед яких — флот, ракети, оборонна промисловість та ядерний потенціал Ірану). За її словами, Трамп діє «впевнено і безперешкодно» та очікує, що режим укладе угоду.

Державний секретар і радник з національної безпеки Марко Рубіо в інтерв'ю Al Jazeera зазначив, що кампанія завершиться за кілька тижнів. За його словами, після цього питання Ормузької протоки вирішуватиме або сам Іран, або міжнародна коаліція за участю США, яка у той чи інший спосіб забезпечить її відкриття.

Блокування Ормузу

За даними міжнародних фінансових агенцій та аналітики судноплавства на тлі ескалації в березні 2026 року, фактична блокада Ормузької протоки вилучила з глобального ринку транзит близько 20 мільйонів барелів нафти на добу. Ситуація призвела до безпрецедентного логістичного шоку: вартість добового фрахту супертанкерів злетіла зі 120 000 до понад 420 000 доларів. На піку ринкової паніки ціна нафти марки Brent сягала 126 доларів за барель. Найбільші судноплавні корпорації світу, такі як Maersk, CMA CGM та Hapag-Lloyd, були змушені повністю призупинити транзит через регіон, що генерує колосальний інфляційний тиск та ламає логістику не лише нафти, але й зрідженого газу та агрохімії.

Автор:

Редактор стрічки новин, журналіст Ярослав Голобородько

Пише на теми: Макроекономіка. Фінанси. Інвестиції. Фондові та валютні ринки. Крипто. Telegram: @goloborodko_ua