Тотальний контроль: фінмоніторинг посилив правила звітування для банків та бізнесу

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Перехід до моделі Big Data та стандартизація звітів

Раніше суб'єкти фінмоніторингу мали певну свободу у визначенні обсягу даних для повідомлень про підозрілі фінансові операції (форма N-FM). Це призводило до різної практики звітування та ускладнювало державним органам аналіз фінансових ланцюжків.

Відтепер запроваджено єдиний цифровий стандарт у форматі XML-файлу. Наказ № 322 (який набув чинності 2 лютого 2026 року) та березневі роз'яснення закріплюють перехід системи до автоматизованої обробки великих масивів даних (Big Data). Кожна транзакція та учасник схеми тепер мають чітко визначене місце у структурі електронного звіту.

Групова відповідальність: кого вважатимуть «схемою»

Головна новація — зміна підходу до аналізу клієнтів. Якщо раніше підозрілі операції могли розглядатися ізольовано, то тепер Держфінмоніторинг зобов'язує подавати одне зведене повідомлення на всю групу пов'язаних осіб, формуючи щодо них єдиний обґрунтований висновок.

Регулятор визначив чіткі маркери, за якими клієнтів об'єднуватимуть у групу:

• Використання однакових IP-адрес для входу в інтернет-банкінг або подання податкової звітності.
• Спільні засновники, кінцеві бенефіціарні власники або довірені особи.
• Реєстрація за адресою масової реєстрації або фактичне перебування в одному офісі.
• Наявність спільних основних постачальників або покупців (формування замкненого фінансового кола).
• Синхронна реєстрація компаній у короткий період або одночасний початок активних транзакцій.

Зміни у заповненні звітів та роль контрагентів

Нові правила суттєво змінюють техніку подання інформації:

• Банківські виписки стали обов'язковими: вони автоматично додаються до повідомлень як доказова база підозрілої діяльності.
• Хронологія схеми: початком підозрілої діяльності вважається перша операція будь-кого з учасників групи, а завершенням — остання.
• Статус учасників: у формалізованих полях звіту фігурують виключно прямі «клієнти» установи.
• Доля контрагентів: контрагенти, навіть якщо вони є ключовими ланками схеми, виключаються з формалізованих таблиць. Уся інформація про них переноситься до текстової частини — обґрунтованого висновку з детальним описом підозр.

Кого стосуються нові правила

Вимоги поширюються не лише на банки. До суб'єктів первинного фінансового моніторингу в Україні також належать: страхові компанії, кредитні спілки, ломбарди, поштові оператори, професійні учасники ринків капіталу, постачальники послуг віртуальних активів (криптобіржі), а також нотаріуси, адвокати, приватні аудитори та бухгалтери.

Чому це важливо

Запровадження групового аналізу та обов'язкового передавання виписок за рахунками знаменує кінець епохи «фрагментованого» комплаєнсу. Держава отримує інструмент для автоматичного відстеження цілих фінансових мереж і конвертаційних центрів, орієнтуючись на цифрові сліди (як-от спільні IP-адреси). Для бізнесу та звичайних клієнтів це означає, що їхні транзакції аналізуватимуться під мікроскопом у прив'язці до дій їхніх партнерів. Якщо один із контрагентів потрапить під підозру як частина схеми, банківська таємниця (у вигляді повної виписки) всієї пов'язаної групи автоматично опиниться на столах аналітиків Держфінмоніторингу. Це суттєво підвищує ризики блокування рахунків за принципом «токсичного сусідства».

Автор:

Редактор стрічки новин, журналіст Ярослав Голобородько

Пише на теми: Макроекономіка. Фінанси. Інвестиції. Фондові та валютні ринки. Крипто. Telegram: @goloborodko_ua