13 лютого 2026, 14:41

Китай та Польща очолили глобальну скупку металу на тлі рекордних цін

Центральні банки світу розгорнули одну з наймасштабніших кампаній із закупівлі золота в сучасній історії. На тлі зростання цін на дорогоцінний метал на понад 230% з 2020 року, регулятори масово нарощують свої резерви, прагнучи захистити національні багатства від геополітичної напруги та валютних ризиків. Про це пише Visual Capitalist із посиланням на дані World Gold Council.

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Нова стратегія: від долара до золотого злитка

Згідно з новими даними, за останні п'ять років (2020−2025) 15 найбільших покупців сумарно додали до своїх резервів майже 2000 тонн чистого золота. Для багатьох держав жовтий метал перетворився з простого інструменту хеджування (страхування ризиків) на стратегічний актив. Головна мета — диверсифікація, тобто зменшення залежності від долара США та західних фінансових систем.

Лідери перегонів: Пекін і Варшава

Безумовним лідером за обсягами закупівель став Китай, який збільшив свої золоті запаси на понад 357 тонн. Цей крок чітко вписується в довгострокову стратегію Пекіна щодо зниження вразливості своєї економіки перед можливими санкціями та зміцнення фінансової незалежності.

На другому місці несподівано для багатьох опинилася Польща. Національний банк країни придбав 314,6 тонни золота. Варшава розглядає цей метал як гарантію монетарної безпеки в умовах нестабільності у Східній Європі.

До п'ятірки лідерів також увійшли:

Туреччина (+251,8 т) та Індія (+245,3 т) — обидві країни використовують золото для боротьби з хронічною інфляцією та коливанням курсів національних валют.
Бразилія (+105,1 т) — найбільший покупець серед країн Латинської Америки.

Цікаво, що серед активних покупців з'явилися й інші гравці: Азербайджан (через державний нафтовий фонд), Японія, Угорщина та Сінгапур. Це свідчить про те, що інтерес до золота як стабілізаційного активу став глобальним трендом.

Хто продавав золото і чому?

Поки одні країни наповнювали сховища, інші — скорочували свої запаси. Це демонструє розбіжність у підходах до управління резервами.

Найбільший розпродаж влаштували Філіппіни, скоротивши резерви на 65,2 тонни.

Значні скорочення також зафіксували Казахстан (-52,4 т) та Шрі-Ланка (-19,1 т).

Для цих країн продаж золота часто був вимушеним кроком: їм потрібна була ліквідність (готівкова валюта) для підтримки економіки під час криз або ж вони проводили ребалансування, оскільки частка золота в їхніх резервах стала занадто великою через різке зростання його ціни.

Європейські країни, такі як Німеччина та Фінляндія, показали лише незначне зменшення, а Швейцарія залишила свої запаси майже без змін, що підкреслює стабільність їхніх монетарних політик.