Інвестори скуповують золото, побоюючись краху валют: Deutsche Bank радить згадати уроки Генріха VIII

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Ставка на знецінення грошей

Інвестори масово вкладають кошти в дорогоцінні метали, роблячи так звану «ставку на знецінення». Суть цієї ідеї полягає в переконанні, що уряди країн, зокрема США, навмисно знижуватимуть вартість своїх валют. Причина — необхідність обслуговувати величезні державні борги.

Логіка трейдерів проста: влада друкуватиме більше грошей, щоб покрити дефіцит бюджету. Додатковим фактором є протекціоністська політика другої адміністрації Дональда Трампа, через яку учасники ринку поступово відмовляються від долара США. Це, своєю чергою, штовхає вгору ціни на золото, срібло та інші захисні активи.

Однак макростратег Deutsche Bank Генрі Аллен вважає, що сценарій масштабної девальвації малоймовірний. Свій прогноз він будує як на ринкових сигналах, так і на історичних прецедентах.

Історичні паралелі: від Риму до Англії

Генрі Аллен зазначає, що спроби влади знецінити власні гроші заради покриття витрат — ідея не нова.

Приклад Генріха VIII (1544 рік). Король Англії вирішив девальвувати валюту, щоб профінансувати державні витрати. У той час це робилося фізично: у монети із золота та срібла додавали дешевші метали, наприклад, мідь. Це дозволило викарбувати більше монет, але наслідком стала шалена інфляція. Вже у 1551 році, після смерті короля, цю політику довелося скасувати через масове невдоволення населення, а знецінені гроші вилучили з обігу.

Приклад Римської імперії (64 рік н.е.). Імператор Нерон, бажаючи збільшити доходи без підвищення податків, зменшив вміст срібла в монетах. Ця тенденція тривала століттями, доки вміст срібла не впав до 5%. Це спричинило гіперінфляцію, яку Аллен називає «ключовим фактором економічної нестабільності пізньої Римської імперії».

«Головним уроком в обох випадках було те, що знецінення не починалося як величезний і раптовий шок. Це був поступовий процес», — пояснює Аллен.

Політична ціна інфляції

Експерт Deutsche Bank наголошує: сьогодні уряди навряд чи підуть шляхом неконтрольованого друку грошей, оскільки інфляція є вкрай непопулярною серед виборців. За останні п'ять років саме зростання цін стало причиною зміни влади у багатьох країнах світу, незалежно від ідеології урядів.

«Знецінити борг через інфляцію складніше, ніж здається, оскільки це зустрічає сильний політичний опір через непопулярність інфляції», — зазначає стратег.

Аллен стверджує, що ті, хто зараз скуповує золото, роблять ставку на те, що країни ігноруватимуть суспільне обурення. Проте історія свідчить про зворотне: політики намагатимуться уникнути інфляції, щоб зберегти владу.

Що показують ринки

Окрім історичних уроків, поточні ринкові індикатори також не підтверджують теорію про глобальний крах валют. Аллен вказує на ринок деривативів (зокрема інфляційні свопи в США та Європі) та стабільну дохідність казначейських облігацій. Ці інструменти не прогнозують різкого стрибка цін.

Саме тому стратег попереджає: нинішнє ралі золота та срібла може базуватися на помилкових припущеннях, і очікувана інфляція може так і не повернутися до критичних рівнів.

Як працює «псування монети» у цифровий вік

Сучасним аналогом «псування монети» є монетарна політика, відома як «кількісне пом'якшення». Центральні банки створюють нові гроші для купівлі державних облігацій. Це збільшує грошову масу в економіці. Якщо пропозиція грошей зростає швидше, ніж виробництво товарів та послуг, купівельна спроможність кожної окремої одиниці валюти (долара чи євро) падає. Саме від цього ризику інвестори намагаються захиститися, купуючи активи з обмеженою пропозицією, такі як золото або біткоїн.

Чому це важливо

Аналіз Deutsche Bank нагадує, що фінансові ринки часто перебільшують ризики. Розуміння того, що уряди будуть боротися з інфляцією заради політичного виживання, може вберегти приватний капітал від купівлі активів на їхніх пікових цінах перед потенційною корекцією.

Інвестуйте в освіту — це найкращий старт. Обирайте навчання на InvestMarket від «Мінфін»

Автор:

Редактор стрічки новин, журналіст Ярослав Голобородько

Пише на теми: Макроекономіка. Фінанси. Інвестиції. Фондові та валютні ринки. Крипто. Telegram: @goloborodko_ua