Формально під час війни соціальних прав ніхто не скасовував. Право на відпустку, право на пенсію, право на соціальний захист — усе це залишається в законах. Але на практиці держава дедалі частіше застосовує інший підхід: право є, але скористатися ним можна не завжди. Що треба знати про свої права та як їх можна захистити Дзеркалу тижня розповіла економіст Олена Косенко. «Мінфін» обрав головне.
Відпустки та пенсії — 2026: права зберігаються, правила змінюються
Право, яке можуть відкласти
Правила трудових відносин 2026 року визначає закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Цей закон не скасовує права на відпустку, але він дозволяє роботодавцю обмежувати її надання, якщо цього вимагають умови воєнного стану.
Приміром, 24 календарні дні — межа на час війни. Тому 2026 року роботодавець має право надати працівнику не більш як 24 календарні дні щорічної основної відпустки за поточний робочий рік. Це стосується навіть тих випадків, коли:
- у колективному договорі передбачено більшу тривалість;
- працівник має пільги;
- відпустка накопичувалася кілька років поспіль.
Важливо розуміти — невикористані дні відпустки не зникають, але роботодавець може перенести їх на період після скасування або припинення дії воєнного стану.
Найскладніша ситуація — у працівників об'єктів критичної інфраструктури.
Адже закон дозволяє роботодавцю відмовити в будь-якому виді відпусток, якщо працівник залучений до робіт на таких об'єктах. Винятків лише два: 1) відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами; 2) відпустка для догляду за дитиною до трьох років.
При цьому поняття критичної інфраструктури визначено законом «Про критичну інфраструктуру». На практиці до цієї категорії належать підприємства й установи, які забезпечують: енергетику; водопостачання; транспорт і логістику; медицину; фінансову систему; роботу державних реєстрів та IT-сервісів; продовольчу безпеку.
Для багатьох людей це означає роки роботи без повноцінного відпочинку. Формально — тимчасово, фактично — без чіткої дати завершення.
Працівникам, які виїхали за межі України або мають статус внутрішньо переміщеної особи (ВПО), обов’язково надається відпустка без збереження заробітної плати — за їхньою заявою. Це передбачено статтею 12 закону № 2136-IX. Максимальна тривалість такої відпустки — 90 календарних днів.
Однак тут є важливий нюанс, про який часто не знають: цей період не зараховується до стажу, що дає право на щорічну оплачувану відпустку. Тобто людина зберігає робоче місце, але втрачає й дохід, і частину відпускного стажу.
Пенсії-2026: право зберігається, правила змінюються
2026 року держава не скасовує пенсійного забезпечення, але дедалі чіткіше встановлює межі: кому, за яких умов і в якому обсязі воно надається.
Основним документом, який регулює пенсійну систему, залишається закон «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Саме він визначає, хто має право на пенсію за віком, по інвалідності або у зв’язку з втратою годувальника.
Цього року пенсійний вік не підвищується. 60 років — за наявності необхідного страхового стажу, 63 або 65 років, якщо стажу недостатньо.
Водночас вимоги до страхового стажу зростають. Щоб вийти на пенсію у 60 років 2026-го, потрібно мати не менш як 33 роки страхового стажу. Для багатьох людей це стає несподіванкою. Особливо для тих, хто мав перерви в роботі, працював неофіційно, перебував за кордоном, був у тривалих неоплачуваних відпустках.
До того ж не весь період роботи автоматично зараховується до стажу. 2026 року це питання залишається критично важливим.
Не зараховуються до стажу:
- періоди роботи без сплати єдиного соціального внеску;
- час перебування у неоплачуваній відпустці понад встановлені межі;
- деякі періоди перебування за кордоном без офіційного працевлаштування в Україні.
Пенсійне посвідчення
Після призначення пенсії людина отримує пенсійне посвідчення. Але не всі знають, що воно дає не лише підтвердження статусу, а й доступ до інших прав і пільг. 2026 року його значення значно ширше.
Порядок оформлення і використання пенсійного посвідчення визначається законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Паперове чи електронне посвідчення: що обрати
2026 року пенсіонер може користуватися і паперовим пенсійним посвідченням, і електронним у застосунку «Дія». Обидва документи мають однакову юридичну силу. Це передбачено постановами Кабінету міністрів України щодо цифрових документів.
Важливо знати, що паперового посвідчення ніхто не скасовує. А електронне — лише додаткова можливість, а не обов’язкова заміна.
Які права підтверджує пенсійне посвідчення
Пенсійне посвідчення підтверджує не тільки факт отримання пенсії. Воно може бути підставою для: безоплатного або пільгового проїзду, отримання знижок на комунальні послуги (за наявності інших підстав), доступу до соціальних програм місцевих громад, отримання медичних і реабілітаційних послуг, користування пільгами в закладах культури й освіти.
Важливо пам’ятати, що частину пільг пенсіонерам встановлює не держава, а місцева влада. Тому умови можуть різнитися залежно від регіону.
Однак пенсійне посвідчення не є довічним документом у всіх випадках. Його слід оновити, якщо:
- змінено прізвище або інші персональні дані;
- змінено вид пенсії;
- документ втрачено або пошкоджено;
- закінчився строк дії (для деяких старих зразків).
Порядок заміни посвідчення визначає Пенсійний фонд.
Що робити, якщо посвідчення не визнають
Іноді пенсіонери стикаються з ситуацією, коли пенсійне посвідчення: не приймають у транспорті, не визнають у певному закладі або відмовляють у наданні пільги без пояснень.
У таких випадках варто: спокійно попросити письмове пояснення, звернутися до органу, який надає послугу, за потреби подати звернення до місцевого органу соцзахисту або ПФУ. Це передбачено законом «Про звернення громадян».
Коментарі