Нафтові доходи Росії обвалилися до історичного мінімуму через удари України та санкції

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Ціновий крах та падіння обсягів

За чотири тижні (до 4 січня) Росія відвантажувала в середньому 3,43 мільйона барелів на добу. Це на 440 тисяч барелів менше, ніж у попередній період. Головною причиною падіння стало зменшення відвантажень із ключового тихоокеанського порту Козьміно.

Фінансові втрати агресора ще відчутніші через стрімке здешевлення сировини. Ціни на російську нафту знижуються вже 14 тижнів поспіль. Загальна вартість експорту впала до 960 мільйонів доларів на тиждень, що на 10% менше попереднього показника.

Ситуація з цінами виглядає наступним чином:

• Urals (основний сорт): торгується нижче 35 доларів за барель у портах Балтійського та Чорного морів. Це становить лише 60% від ціни, яка була 1 жовтня.
• ESPO (тихоокеанський сорт): втратив 25% вартості.
• Світовий еталон (North Sea Dated): для порівняння, за цей же період втратив лише 10% ціни.

Така розбіжність свідчить про те, що російська нафта дешевшає значно швидше за світовий ринок, перетворюючись на «токсичний» актив.

Вплив атак та проблеми з логістикою

Падіння обсягів експорту відбувається на тлі безперервних атак України на російську нафтову інфраструктуру: нафтопереробні заводи, трубопроводи, порти та танкери.

Через загрозу ударів морськими дронами в Чорному морі танкери, що прямують до Новоросійська, змушені змінювати маршрути, притискаючись до узбережжя Туреччини. Це подовжує час доставки та здорожчує логістику. Окрім того, один із двох причалів терміналу КТК (Каспійський трубопровідний консорціум), пошкоджений морським дроном ще в листопаді, досі не відремонтований.

Кількість російської нафти, що простоює в морі, зросла на 43% з кінця серпня і становить понад 190 мільйонів барелів. Судна проводять більше часу на якорі в очікуванні дозволу на розвантаження, а ланцюжки поставок розтягуються.

Тіньовий флот та приховані маршрути

Росія намагається обходити обмеження, використовуючи складні схеми перевантаження нафти у відкритому морі. Особливу активність помічено в районі архіпелагу Ріау (на північний схід від Сінгапуру). Це місце стало популярним «хабом» для приховування походження сировини: там російську нафту переливають з одного танкера на інший, змішуючи з іншими сортами, щоб обійти санкції.

З початку листопада зафіксовано майже 40 таких перевантажень у різних точках світу, включаючи райони поблизу Суецького каналу.

Також спостерігається проблема з прозорістю кінцевих пунктів призначення:

• Обсяг нафти на суднах без вказаного кінцевого пункту зараз перевищує сумарний обсяг, що офіційно прямує до Китаю, Індії та Туреччини (близько 1,83 млн барелів на добу знаходяться у «невідомому» статусі).
• Експорт до Туреччини впав до мінімуму з квітня 2023 року (близько 100 тис. барелів на добу).

Танкери часто змінюють пункт призначення вже під час руху, намагаючись заплутати системи стеження.

Чому це важливо

Нафтогазові доходи є основою бюджету РФ і головним джерелом фінансування війни проти України.

Падіння ціни нафти Urals нижче 35 доларів за барель означає, що Росія наближається до рівня собівартості видобутку та транспортування (або навіть працює у збиток на деяких напрямках). Це різко скорочує можливості Кремля поповнювати свій «військовий гаманець». Якщо така тенденція збережеться, Москві доведеться або суттєво девальвувати рубль, або скорочувати бюджетні витрати, що створить додатковий тиск на їхню фінансову систему. Крім того, це доводить ефективність стратегії України щодо ударів по економічній інфраструктурі ворога.

Автор:

Редактор стрічки новин, журналіст Ярослав Голобородько

Пише на теми: Макроекономіка. Фінанси. Інвестиції. Фондові та валютні ринки. Крипто. Telegram: @goloborodko_ua