Податкові перевірки 2025: як захиститись. Повний гайд для платника

Чому потрібно час від часу заглядати у план перевірок і бути до них готовим завжди

Нині система перевірок набула комплексного характеру: поряд із камеральними перевірками, активно відновлюються фактичні та документальні виїзні перевірки за місцем здійснення господарської діяльності. Можемо припустити, що поштовхом до посиленого нагляду з боку контролюючого органу є брак коштів у державному бюджеті.

Щоб бути більш обізнаними стосовно ймовірної перевірки, кожен платник податків може ознайомитись з актуальним планом-графіком, який розміщений на офіційному сайті ДПС України. Як простежується протягом цього року, зміни у план вже вносились, саме тому час від часу необхідно відстежувати інформацію і пильно слідкувати за ймовірними оновленнями, аби не було несподіванок.

На відміну від виїзної планової, фактична перевірка проводиться без попередження платника податків. Підставою для її проведення може слугувати скарга одного із ваших клієнтів. Саме тому варто готуватись до перевірки заздалегідь.

До кого контролери заходять частіше, та що перевіряють

Згідно з оновленим планом-графіком, у 2025 році заплановано понад 4900 перевірок, що на 122 більше, ніж у попередній редакції. Ось вам і яскравий приклад того, що цю динаміку змін та доповнень необхідно постійно відстежувати. Особливо це стосується компаній, оскільки статистика свідчить про наступне: близько 80 % перевірок припадає на юридичних осіб, решта — на фізичних осіб-підприємців, особливо з питань ПДВ, ПДФО, ЄСВ та військового збору.

Логіка податкових перевірок у 2025 році цілком зрозуміла: держава концентрується на секторах, де обертаються найбільші фінансові потоки. Лідером за кількістю перевірок стала оптова торгівля: майже кожна четверта перевірка стосується цієї галузі. У зоні підвищеної уваги також агросектор (11%), харчова промисловість (7%), логістика (6%) та роздрібна торгівля (4%).

Що робити, якщо контролер неправий

Усі перевірки незалежно від галузі та масштабу бізнесу, зрештою мають однакову фінальну точку. Вони завершуються складанням акта, який стає відправною точкою для подальших рішення — винесення податкового повідомлення-рішення (ППР).

Після отримання акта перевірки у платника є 10 робочих днів, щоб підготувати письмові заперечення. Їх можна подати через канцелярію податкового органу, поштою з повідомленням про вручення або через електронний кабінет платника податків. Заперечення адресуються керівнику того органу, який проводив перевірку.

У вказаному документі важливо викласти чітку та логічну аргументацію: зазначити процедурні порушення (наприклад, неправильне оформлення документів), неповноту доказів (відсутність первинних документів), неправильне застосування норм права або судову практику, що підсилює вашу позицію.

На практиці ми неодноразово стикались із ситуацією, коли контролюючі органи посилались не на первинні документи, а лише на наявну податкову інформацію. Один із нещодавніх висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 2 липня 2025 року у справі № 160/9737/24, підтверджує протилежну позицію, з якою ми цілком погоджуємось: «наявна в інформаційно-аналітичних базах інформація відносно контрагентів суб`єкта господарювання за ланцюгами постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону».

Розгляд заперечень триває до 10 робочих днів. Хоча участь платника податків у розгляді не є обов’язковою, заявити про бажання бути присутнім зайвим точно не буде. За результатами розгляду податкова може врахувати ваші заперечення повністю, частково або залишити акт без змін. І навіть якщо рішення прогнозовано негативне, подати заперечення є цілком доцільним, оскільки воно фіксує вашу правову позицію.

Якщо після розгляду заперечень податкова все ж приймає ППР, у платника є ще 10 робочих днів для подання скарги до органу вищого рівня. Це так звана адміністративна процедура оскарження. У скарзі необхідно зазначити опис обставин перевірки, короткий зміст ППР, власну позицію, а також конкретні вимоги у прохальній частині. Скарга подається у двох примірниках: до органу вищого рівня і до тієї податкової, яка проводила перевірку.

Розгляд скарги триває до 20 календарних днів, але у складних випадках строк може бути продовжений до 60. У 2025 році скарги можна подати онлайн через електронний кабінет платника податків із накладанням кваліфікованого електронного підпису. Це спрощує комунікацію і дозволяє фіксувати всі етапи розгляду у цифровому форматі.

Наступний та завершальний етап — судове оскарження, яке, на нашу думку, залишається найрезультативнішим способом захисту прав платника податків. Позов подається до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням контролюючого органу, який виніс ППР. У позові викладаються обставини перевірки, аргументи про незаконність донарахувань, правова позиція та вимоги щодо скасування або зміни ППР.

Топ-3 найпоширеніші підстави для задоволення судових позовів

Проаналізувавши судову практику можемо виділити найпоширеніші підстави для задоволення позовів, які будуть вам в нагоді:

• порушення процедурних строків;
• відсутність належних доказів;
• повне ігнорування первинних документів.

Однак, наша першочергова рекомендація — готуватись до перевірки заздалегідь.

Основні етапи підготовки:

• ревізія документообігу;
• аудит податкових зобов’язань;
• перевірка податкової заборгованості;
• підготовка персоналу.

І пам’ятайте, податкова перевірка — це лише черговий етап у процесі контролю, а посадові особи податкової лише виконують покладені на них функціональні обов’язки. Головне — діяти системно та зважено, якнайшвидше залучити кваліфікованого фахівця та фіксувати всі порушення, допущені під час перевірки.