В НБУ пояснили, чому бояться знижувати облікову ставку попри падіння інфляції

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Інфляція падає, але страх залишається

Засідання, що відбулося 10 грудня, засвідчило розкол у поглядах керівництва регулятора, хоча й з явною перевагою «яструбів» (прихильників жорсткої політики). З 11 членів комітету 10 проголосували за збереження старої ставки (15,5%), і лише один висловився за її зниження до 15%.

Статистика дає приводи для оптимізму: у листопаді інфляція впала до 9,3% у річному вимірі. Це кращий результат, ніж очікував Нацбанк. Ціни стримуються завдяки гарному врожаю та стабільному курсу долара.

Однак більшість членів комітету вважає, що розслаблятися зарано. Головні аргументи проти зниження ставки:

• Інфляційні очікування: Населення та бізнес все ще чекають зростання цін (двозначні цифри), а пошукові запити в інтернеті свідчать про те, що тема інфляції турбує людей дедалі більше.
• Енергетичний терор: Удари по енергосистемі підвищують витрати бізнесу (генератори, пальне), що зрештою перекладається на ціни в магазинах.

Головний ризик — західні гроші

Найбільшим фактором невизначеності стала міжнародна фінансова допомога на 2026−2027 роки. Хоча перемовини про кредити під заставу російських активів тривають, остаточних гарантій ритмічності надходжень немає.

Один із членів комітету влучно охарактеризував цю проблему:

«Неузгодженість параметрів майбутнього офіційного фінансування є слоном у посудній лавці — надто вагомим ризиком, який не можна ігнорувати під час ухвалення монетарних рішень».

Логіка регулятора проста: якщо зараз знизити ставку, а потім допомога затримається, гривня може похитнутися. Тоді ставку доведеться різко підіймати, що підірве довіру до НБУ. Тому краще «перечекати шторм» із високою ставкою.

Голос меншості та прогноз на майбутнє

Єдиний член комітету, який голосував за зниження ставки до 15%, вважає, що НБУ діє занадто обережно. На його думку, реальна ставка стає занадто високою для економіки, яка й так страждає від війни, а в Нацбанку достатньо валютних резервів, щоб контролювати ситуацію.

Щодо майбутнього, то більшість (8 членів КМП) прогнозують, що до кінця 2026 року облікова ставка впаде до 12,5%. Однак троє песимістів вважають, що через війну її доведеться тримати на рівні 13−14%.

Як облікова ставка впливає на гаманець

Облікова ставка — це, по суті, вартість грошей в економіці. Коли НБУ тримає її високою (15,5%), відбуваються два процеси:

• Депозити: Банкам вигідно тримати високі відсотки за депозитами. Це стимулює людей нести гроші в банк, а не витрачати їх у магазинах чи купувати валюту. Це знижує інфляцію і тиск на курс.
• Кредити: Позики для бізнесу та населення залишаються дорогими. Це гальмує розвиток економіки (менше інвестицій, менше покупок), але це «ціна», яку платять за стабільність цін.

Рішення зберегти ставку означає, що найближчим часом дохідність депозитів та ОВДП залишатиметься привабливою, але й дешевих кредитів чекати не варто.

Оформи депозит з підвищеним доходом!

Автор:

Редактор стрічки новин, журналіст Ярослав Голобородько

Пише на теми: макроекономіка, фінанси, банки, інвестиції, фондові та валютні ринки, криптовалюта