Українці купували за кордоном значно більше товарів через пошту, ніж вважалося раніше — НБУ

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

«Загублені» посилки: зростання імпорту

Найсуттєвіші зміни торкнулися статистики торгівлі товарами. НБУ отримав уточнені дані щодо обсягів міжнародних поштових відправлень, що змусило переглянути показники за кілька років.

Як з'ясувалося, українці купували за кордоном значно більше товарів через пошту, ніж вважалося раніше. Статистику імпорту було збільшено:

• 2020 рік: на $1,46 млрд;
• 2021 рік: на $2,08 млрд;
• 2022 рік: на $926 млн;
• 2023 рік: на $1,59 млрд.

Експорт товарів через пошту також виявився вищим, хоча й у менших масштабах — показники збільшили на суму від $276 млн до $508 млн залежно від року.

Ефект міграції: витрати туристів скоротили

Інша важлива зміна стосується статті «Подорожі» за 2023 рік. Регулятор зменшив обсяги імпорту послуг за цією статтею на $1,5 млрд.

Причина — зміна статусу українців за кордоном. Громадяни, які перебувають в іншій країні понад рік, з точки зору економічної статистики змінюють свою резидентність. Тобто їхні витрати перестають вважатися «туристичними витратами українців за кордоном» (імпортом послуг), оскільки вони стають економічними резидентами країн перебування.

Грошові перекази: корекція через Польщу

Також НБУ переглянув обсяги приватних переказів валюти в Україну. Це сталося після того, як Національний банк Польщі вдосконалив свою методику підрахунків, опитавши українських мігрантів.

Нові дані показали менші обсяги надходжень:

• За 9 місяців 2025 року цифру зменшено на $305 млн.
• За весь 2024 рік показник відкориговано на $49 млн.

Окрім того, Нацбанк почав публікувати детальніші дані про операції інших фінансових корпорацій, що відповідає стандартам МВФ та стратегії розвитку офіційної статистики до 2028 року.

Що таке платіжний баланс

Платіжний баланс — це, по суті, бухгалтерська книга всієї країни. Вона фіксує всі гроші, які зайшли в Україну з-за кордону (експорт, кредити, перекази, інвестиції), і всі гроші, які вийшли з України (імпорт, повернення боргів, виведення дивідендів).

Різниця між цими потоками показує, чи країна заробляє валюту, чи витрачає свої резерви. Уточнення даних щодо поштових відправлень свідчить про те, що реальний споживчий попит на імпортні товари був вищим, а тіньова або «сіра» частка електронної комерції — значнішою, ніж фіксувала офіційна митна статистика в момент перетину кордону.

Автор:

Редактор стрічки новин, журналіст Ярослав Голобородько

Пише на теми: макроекономіка, фінанси, банки, інвестиції, фондові та валютні ринки, криптовалюта