Нинішня монетарна політика Національного банку України (НБУ) не відповідає реаліям воєнного часу і стала одним із головних чинників, що стримують відновлення економіки держави. Регулятор продовжує використовувати інструменти мирного часу, такі як жорстке інфляційне таргетування, що в умовах структурної кризи призводить до стагнації ВВП та надмірних витрат бюджету. Про це заявив академік НАН України та колишній голова Ради НБУ Богдан Данилишин у своїй колонці для видання «Цензор.НЕТ» 16 грудня.
«Висока ставка НБУ та гнучкий курс гальмують економіку»: Данилишин
► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Чому не працює висока ставка
На думку аналітика, головною помилкою центробанку є збереження високої облікової ставки, яка значно перевищує рівень інфляції. Данилишин наголошує, що інфляція в Україні має немонетарну природу — вона викликана логістичними проблемами, руйнуванням енергетики та воєнними ризиками. У таких умовах високі процентні ставки не здатні приборкати ріст цін, але ефективно «вбивають» кредитування.
За підрахунками економіста, якби з 2022 року облікова ставка утримувалася на рівні 10%, держава та НБУ могли б заощадити до 300 млрд грн на обслуговуванні боргових паперів (ОВДП та депозитних сертифікатів).
«Ставка стала не інструментом макростабільності, а механізмом перекачування коштів держави в банківський сектор», — підкреслює Данилишин.
Банки заробляють на державі, а не на кредитах
Експерт звертає увагу на дисбаланс у банківській системі. Фінансові установи накопичили надліквідність, але замість кредитування бізнесу воліють вкладати кошти у безризикові депозитні сертифікати НБУ та державні облігації.
Статистика, яку наводить Данилишин, виглядає так:
- Кредитування впало до 15% ВВП — один із найнижчих показників серед ринків, що розвиваються.
- Банки кредитують лише третину від залучених депозитів.
- Витрати НБУ на виплату відсотків банкам сягнули 270 млрд грн, тоді як приріст строкових депозитів населення склав лише 150 млрд грн.
Крім того, банки активно інвестують в іноземні активи (плюс $4 млрд під час війни), фактично виводячи капітал з країни замість підтримки національного виробника.
Питання курсу та МВФ
Данилишин критикує перехід НБУ до гнучкого курсоутворення у 2023 році. На його переконання, це призвело до девальвації гривні на 14% та додаткового інфляційного тиску. За час війни Нацбанк витратив на інтервенції 120 млрд доларів, що становить 80% усієї отриманої міжнародної допомоги.
Економіст також спростовує тезу про те, що жорстка політика є безальтернативною вимогою МВФ. Він зазначає, що Фонд допускає фіксований курс під час шоків і не вимагає, щоб ставка обов'язково перевищувала інфляцію.
10 кроків для порятунку економіки
Богдан Данилишин пропонує кардинально змінити монетарну стратегію, зокрема:
- Змінити пріоритети: головною метою має стати економічне відновлення, а не боротьба з інфляцією будь-якою ціною.
- Знизити ставку: опустити облікову ставку нижче рівня інфляції для стимулювання бізнесу.
- Повернути фіксований курс: це стабілізує очікування на період війни.
- Стимулювати кредитування: запустити цільове рефінансування (аналог європейських TLTRO) та дозволити валютне кредитування для експортерів.
- Обмежити надприбутки банків: скасувати 3-місячні депозитні сертифікати та знизити норми резервування.
Коментарі - 1