У BlackRock розповіли, як токенізація може трансформувати світові фінанси

► Читайте сторінку «Мінфіну» у фейсбуці: головні фінансові новини

Від поштової кореспонденції до мілісекунд

Автори колонки розпочали з історичного екскурсу: 50 років тому гроші рухалися зі швидкістю пошти. Навіть у 1970-х роках угоди розміщувалися телефоном і розраховувалися паперовими сертифікатами. Впровадження системи SWIFT у 1977 році скоротило час транзакцій з днів до хвилин. Сьогодні торгівля між Нью-Йорком та Лондоном відбувається за мілісекунди.

Тепер фінанси стоять на порозі нової епохи, започаткованої у 2009 році з появою біткоїна та технології блокчейн, яка уможливила токенізацію.

Що таке токенізація і чому вона важлива

Токенізація — це запис права власності на цифрових реєстрах (блокчейнах). Вона дозволяє майже будь-якому активу, від нерухомості та корпоративного боргу до валют, існувати в єдиному цифровому записі, який усі учасники можуть незалежно перевірити.

На початках, токенізація була тісно пов'язана з криптобумом та спекуляціями, що ускладнювало її сприйняття традиційним фінансовим світом. Однак зараз традиційні фінанси усвідомили головну ідею: токенізація може значно розширити світ інвестованих активів за межі домінуючих сьогодні біржових акцій та облігацій.

Дві ключові переваги токенізації

Миттєві розрахунки: Сьогоднішні ринки працюють із різними часовими рамками розрахунків, що створює ризик невиконання зобов'язань. Токенізація пропонує потенціал для миттєвого розрахунку транзакцій по всьому світу, що є величезним кроком уперед.

Доступ до приватних ринків: Приватні активи — наприклад, нерухомість чи інфраструктура — усе ще значною мірою залежать від ручних процесів і паперової документації. Токенізація замінює ці паперові процедури цифровим кодом, зменшуючи витрати та бюрократію. Завдяки цьому великі та малоліквідні активи можна «розбити» на дрібніші, доступніші частки, що відкриває шлях до участі ширшому колу інвесторів, а не лише великим установам.

Хто лідирує: Глобальний розрив

Прогрес уже очевидний: токени, що представляють традиційні фінансові активи (акції, облігації), зросли приблизно на 300% за останні 20 місяців.

Велика частина раннього впровадження відбувається у країнах, що розвиваються, де доступ до банківських послуг обмежений. Майже три чверті власників криптоактивів живуть за межами Заходу. Тим часом економіки, які свого часу сформували сучасну фінансову систему — США, Велика Британія та ЄС, — нині відстають, принаймні якщо говорити про те, де відбувається основна торгівля.

Водночас багато компаній, які мають найкращі шанси очолити перехід до токенізованої фінансової системи — зокрема й ключові гравці на ринку стейблкоїнів — є американськими.

Завдання для регуляторів

Автори колонки порівнюють токенізацію з Інтернетом у 1996 році, прогнозуючи швидке та значне зростання протягом наступних десятиліть. Вона не замінить існуючу фінансову систему, а скоріше стане мостом, що сходиться з двох сторін: традиційні інститути з одного боку та цифрові інноватори (стейблкоїни, фінтех) з іншого.

Завдання для регуляторів: швидко та безпечно допомогти побудувати цей міст. Найкращий підхід — не писати абсолютно новий звід правил, а оновити існуючий, щоб традиційні та токенізовані ринки могли співпрацювати.

Принцип має бути простим: ризики потрібно оцінювати за їхньою суттю, а не за формою подання. Облігація залишається облігацією — навіть якщо вона випущена на блокчейні.

Необхідні гарантії: Прозорий захист покупців, сильні стандарти ризику контрагента та системи цифрової ідентифікації для забезпечення довіри та безпеки інвесторів.

Токенізація може модернізувати інфраструктуру, зробивши її швидшою та дешевшою, тим самим залучаючи більше людей до ринків.

Автор:

Редактор стрічки новин Роман Мирончук

Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології