Шість голосів «за стабільність»: чому НБУ не почав цикл пом’якшення монетарної політики

► Читайте «Мінфін» у Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси

Ризик інфляції

На думку членів Комітету, з моменту вересневого засідання розподіл ризиків для інфляції помітно погіршився.

Так, вищий енергодефіцит та збільшення дефіциту бюджету з високою ймовірністю можуть посилити ціновий тиск. Ураховуючи підвищені інфляційні очікування, наразі НБУ доцільно діяти обережніше, ніж передбачено в попередньому прогнозі, та дещо відтермінувати початок циклу пом’якшення процентної політики.

Як зазначив один із членів КМП, поточне сповільнення споживчої інфляції зумовлюється потенційно тимчасовим чинником — ліпшим урожаєм овочів. Однак загалом частка компонентів споживчого набору, охоплена зростанням цін понад поріг уваги (10% р/р), все ще висока — більше 56%.

Читайте також: НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%

Крім того, фундаментальний інфляційний тиск залишається стійким, про що свідчить динаміка ануалізованих сезонно скоригованих місячних приростів базової інфляції.

Темпи зростання цін на оброблені продукти харчування знижуються доволі повільно, а інфляція послуг не знижується взагалі. Якщо не забезпечити стійкого зниження фундаментального тиску, у другій половині 2026 року може відбутися пришвидшення споживчої інфляції на низькій базі порівняння.

Цей член КМП звернув увагу на те, що наслідки нещодавніх обстрілів енергетичної інфраструктури (як з видобутку газу, так і виробництва е/е) вже почали негативно позначатися на економіці.

Зокрема, повернулися відключення від е/е промислових підприємств, на окремих ринках зросла вартість е/е, пришвидшилося також зростання цін у добувній промисловості після руйнувань інфраструктури газовидобутку.

На його думку, подальші обстріли енергооб'єктів та ускладнення ситуації з енергопостачанням можуть відобразитися у зростанні собівартості виробництва, яке згодом транслюватиметься у споживчі ціни. Ускладнення безпекової ситуації може негативно позначитися й на міграційних тенденціях, а, відповідно, стримає очікуване зменшення дисбалансів на ринку праці. Тож, на його думку, наразі не варто поспішати з пом’якшенням процентної політики.

Ще один член КМП додав, що НБУ краще зберігати пильність, допоки інфляційні очікування не почнуть поліпшуватися.

Обгрунтування зниження ставки

Четверо членів КМП висловилися за зниження облікової ставки до 15% у жовтні. Ці учасники дискусії вважають, що ризики для подальшої інфляційної динаміки залишаються відносно збалансованими. Відповідно обережне пом’якшення монетарних умов не становитиме загроз для руху інфляції до цілі 5% на горизонті політики та водночас підтримає відновлення економіки, темпи якого переглянуті вниз в оновленому макропрогнозі.

На їхню думку, для зниження облікової ставки є достатні підстави як з точки зору фактичних даних (data-driven approach), так і майбутніх перспектив (forward-looking approach).

Так, розвиток макроекономічної ситуації загалом відповідає попередньому макропрогнозу НБУ, в якому передбачено початок циклу обережного зниження облікової ставки в жовтні. Споживча інфляція сповільнюється навіть з випередженням прогнозу, базова інфляція — близька до прогнозної траєкторії. Інфляційні очікування загалом залишаються стійкими.

Ситуація на валютному ринку наразі виглядає стійкою: зовнішня підтримка надходить у достатніх та передбачуваних обсягах; міжнародні резерви перебувають на високому рівні; попит на валюту залишається стриманим, а курсові очікування — стабільні й навіть дещо поліпшилися в окремих групах респондентів.

Один із цих членів КМП також висловив упевненість, що обережне зниження облікової ставки на 0,5 в. п. не матиме суттєвого впливу на привабливість гривневих заощаджень і не спонукатиме економічних агентів до переорієнтації на валютні активи. Зважаючи на прогнози різних аналітичних центрів, у тому числі прогноз НБУ, стосовно майбутньої інфляції, поточна дохідність гривневих інструментів (як ОВДП, так і депозитів) є достатньою для її компенсації.

З цією думкою погодився й інший учасник дискусії, який зазначив, що незначне погіршення інфляційних очікувань не завадило подальшому припливу коштів населення у строкові гривневі інструменти у вересні. Сповільнення темпів приросту гривневих ОВДП у портфелях населення пов’язане передусім зі значними обсягами погашення у вересні та жовтні.

Водночас роловер відбувається досить швидко — протягом місяця навіть з певним надлишком. Тож попит на строкові гривневі інструменти зберігається.

Нагадаємо

23 жовтня Правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5% річних.

«Попри зниження інфляції протягом останніх місяців, інфляційні очікування залишаються високими, а проінфляційні ризики, зокрема пов’язані зі зростанням енергодефіциту та бюджетних потреб, посилилися. За таких умов, щоб зберегти привабливість гривневих активів, стійкість валютного ринку та сталу тенденцію зниження інфляції до цілі 5% на горизонті політики, НБУ підтримуватиме відносно жорсткі монетарні умови», — зазначив Пишний.

Автор:

Редактор стрічки новин Роман Мирончук

Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології