WSJ: Трамп досяг «точки кипіння» у відносинах з Путіним. Чому президент США ввів санкції проти «Роснєфті» та «Лукойлу»

► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

«Середній варіант» тиску

За даними видання, у середу Дональд Трамп провів нараду в Овальному кабінеті з ключовими радниками — держсекретарем Марко Рубіо та міністром оборони Пітом Геґсетом — щоб отримати їхнє остаточне схвалення. «Ви, хлопці, згодні зі мною?» — запитав він. Обидва відповіли «так». Ще раніше того дня Трамп доручив міністру фінансів Скотту Бессенту підготувати санкції проти нафтової галузі РФ.

На розгляд Трампу було представлено три плани: жорсткий (проти російської промисловості та вищих керівників), легкий (обмежені санкції) та середній (проти енергетики). Президент обрав середній варіант.

«Я просто відчув, що настав час. Ми довго чекали», — пояснив Трамп своє рішення журналістам пізніше.

Вичерпане терпіння

Місяцями Трамп погрожував подібними діями, але щоразу відступав, вірячи, що зможе домовитися з Путіним про завершення війни в Україні. Ця позиція тривалий час розчаровувала політиків у США та Європі.

За словами чиновників, терпіння президента остаточно вичерпалося після того, як він дійшов висновку, що Путін просто «водить його за ніс». Ситуацію загострили нові ракетні та дронові удари Росії по Україні, включно з атакою на дитячий садок, що сталися через кілька годин після того, як Трамп скасував запланований саміт з Путіним у Будапешті, назвавши його «марною тратою часу».

Чиновники адміністрації зазначають, що Трамп вважав, що посередництво у припиненні вогню в Газі створило імпульс і для України, але зіткнувся із «впертістю» Путіна.

«Щоразу, коли я розмовляю з Володимиром, у нас хороші розмови, але потім вони нікуди не ведуть», — сказав Трамп у середу.

Мета — переговори, але іншими методами

Попри жорсткий крок, мета адміністрації залишається незмінною — примусити Москву до серйозних переговорів.

«Ми б і досі хотіли зустрітися з росіянами», — заявив держсекретар Рубіо журналістам у середу ввечері. «Президент місяцями неодноразово казав, що в якийсь момент йому доведеться щось зробити, якщо ми не досягнемо прогресу щодо мирної угоди. Сьогодні настав день, коли він вирішив щось зробити».

Розбіжності між лідерами почали публічно проявлятися ще в червні на саміті НАТО, коли Трамп назвав відмову Путіна закінчити війну «помилковою». За словами високопосадовця адміністрації, телефонна розмова наступного місяця була значно коротшою та позбавленою звичної теплоти.

Інструменти, що залишилися в запасі

Трамп все ще має в арсеналі інструменти для посилення тиску на Путіна, але поки що не використав їх. Зокрема, йдеться про:

• Відправку в Україну далекобійних крилатих ракет «Томагавк».
• Запровадження нових вторинних санкцій проти будь-яких компаній, що ведуть бізнес із підсанкційними російськими нафтовими гігантами.
• Посилення санкцій проти так званого «тіньового флоту» незаконних нафтових танкерів РФ.

«Трамп залишає деякі речі поза столом, тому що він все ще справді хоче угоди з Путіним», — вважає Курт Волкер, колишній спецпредставник Трампа по Україні під час його першого терміну. «Це показує, що він просто розчарований тим, що Путін ще не погодився на його плани».

Волкер додав, що для того, щоб змусити Путіна піти на серйозні поступки, знадобиться «набагато більше, ніж санкції», і назвав відправку «Томагавків» в Україну важливим наступним кроком.

Економічний ефект та реакція Москви

Санкції проти «Роснєфті» та «Лукойлу» можуть стати економічним «геймченджером», враховуючи залежність крихкої воєнної економіки РФ від нафтогазових доходів. Вже протягом доби після оголошення індійські нафтопереробні заводи вжили заходів для скорочення потоків нафти з Росії, а державні нафтові компанії Китаю призупинили, принаймні тимчасово, закупівлю російської нафти.

Путін визнав, що санкції можуть завдати шкоди російській економіці. «Очікуються певні збитки», — сказав він журналістам у четвер, але додав: «жодна країна, що себе поважає, ніколи нічого не робить під тиском».

Наразі Трамп не сигналізував, чи запровадить він додаткові санкції.

«Тепер питання полягає в тому, чи бачимо ми фундаментальну перебудову стратегії Трампа, чи лише тимчасовий захід, щоб показати невдоволення тим, що росіяни абсолютно не співпрацюють на дипломатичному фронті», — зазначив Ендрю Вайс, віцепрезидент з досліджень аналітичного центру Carnegie Endowment for International Peace.

Автор:

Редактор стрічки новин, журналіст Ярослав Голобородько

Пише на теми: макроекономіка, фінанси, банки, інвестиції, фондові та валютні ринки, криптовалюта