Чорнобиль, ЗАЕС і блекаути: що означають жовтневі удари по енергосистемі

Так, на Чернігівщині запроваджено графіки 6/3, що означає 6 годин із живленням і 3 без нього. На Київщині, Сумщині та в Одесі фіксуються перебої з електро- та водопостачанням. У самій Одесі без світла залишились понад 46 000 споживачів. Атаки супроводжуються системним тиском на критичні вузли енергосистеми — як на генеруючі потужності, так і на об'єкти розподілу.

Це свідчить про початок нового етапу «енергетичної» війни проти України. На відміну від попередніх років, кампанія проти української енергетики розгортається з урахуванням досвіду минулих зим і цілеспрямованим підбором цілей.

Стратегія ворога: удари по енергоінфраструктурі та ядерний тиск

Вже можна сказати, що ворог змінив фокус: якщо у 2022−2024 роках головними цілями повітряних атак були великі теплові електростанції, то сьогодні ними стали об'єкти атомної енергетики та критичні підстанції, що їх живлять.

Прицільний удар по підстанції в Славутичі, яка забезпечує живлення ЧАЕС, став знаком прямого ядерного шантажу. Після нього на Чорнобильській АЕС зафіксовано повне відключення електроенергії тривалістю понад три години. Без живлення залишились об'єкти зберігання ядерного палива і захисні конструкції над зруйнованим 4-м енергоблоком.

На жаль такі дії носять не характер разової психологічної акції, а мають системний характер. Агресор намагається використати вразливість ядерної інфраструктури як інструмент тиску — в тому числі для досягнення власних цілей щодо перезапуску тимчасово окупованої Запорізької АЕС.

Ситуація на ЗАЕС: ризики лишаються

Ще 23 вересня ЗАЕС залишилася без зовнішнього електропостачання. Запасів пального на дизель-генераторах вистачало орієнтовно на 10 діб. Водночас повне відключення резервних систем створює ризик перегріву ядерного палива, адже нормальне охолодження вимагає постійного підключення до мережі.

Втім, технічні параметри станції дозволяють певний час уникати критичних сценаріїв. Усі енергоблоки ЗАЕС наразі охолоджені, і навіть за найгіршого розвитку подій, настання катастрофи за типом «Фукусіми» виключене. Щоб реактори досягли небезпечних температур (понад 500°C), потрібні щонайменше два місяці безперервного нагріву, що малоймовірно з огляду на існуючі системи тепловідведення.

Але це не означає, що ситуація стала цілком безпечною. Адже живлення станції повноцінно не відновлене. Крім того, за інформацією МАГАТЕ, поблизу станції було зафіксовано серію вибухів, що збільшує ядерні ризики. І головне — інформації про точний стан систем безпеки станції наразі немає.

АЕС під навантаженням: чи витримають?

Через значні втрати у тепловій генерації, основне навантаження в системі сьогодні несе саме атомна енергетика на контрольованій території.

У пікові години значна частина електроенергії в Києві та центральному регіоні України надходить з Рівненської та Хмельницької АЕС, що створює нові загрози. Критично важливими стають підстанції та ЛЕП, що з'єднують ці станції з навантаженими споживачами. Саме їх ворог намагається виводити з ладу прицільними ударами.

Вразливість таких об'єктів — одна з головних проблем осінньо-зимового періоду. Навіть столиця, попри потужну систему ППО, залишається залежною від енергооб'єктів поза її межами — передусім ТЕС, які не мають ефективного захисту.

Поточний стан: чи готова система до зими?

Попри зростання загроз, українська енергетика увійшла в жовтень з доволі високими показниками підготовки до зимового сезону. У підземних сховищах накопичено 12,7 млрд м³ газу, і до кінця місяця очікується досягнення планового рівня у 13,2 млрд м³. Запаси вугілля оцінюються на рівні 2 млн тонн.

Загалом в Україні вже відновлено 2,3 ГВт генерації, ще 3,7 ГВт заплановано до введення, а 1,8 ГВт потужностей розподіленої генерації вже реалізовано.

Усі ці заходи дозволяють говорити про зростання гнучкості та стійкості системи, особливо з урахуванням зусиль із децентралізації та інтеграції з європейським енергоринком.

Тож, попри 65 тисяч пошкоджень енергоінфраструктури, зафіксованих із 2022 року (з них 3,5 тисячі — лише за 2024-й), система продовжує функціонувати. Це свідчить про її виняткову здатність до адаптації, попри прямі втрати, оцінені у $20 млрд.

Головне — стабільність мереж і захист розподілу

Таким чином, вже можна визначити найбільш критичні з точки зору захисту ділянки. Найбільш вразливими залишаються розподільчі мережі та підстанції, які не мають належного фізичного або електронного захисту. Саме ці об'єкти стають першими цілями масованих атак дронами й ракетами.

Окремий ризик — перегрів локальних мереж у разі перевантаження. За таких умов навіть дрібні пошкодження можуть призвести до каскадних відключень на районному або обласному рівні.

Чи будуть блекаути?

Нещодавно «Укренерго» виступила з закликом до українців не вмикати одночасно кілька потужних приладів у години пікового навантаження (з 17:00 до 22:00). Така поведінка дозволяє зменшити навантаження на мережі та уникнути аварійних відключень. Втім, це давно знайомі споживачам рекомендації, які не викликають особливого занепокоєння.

Наразі експерти описують три базові сценарії проходження зими-2025/2026:

• Оптимістичний — ППО справляється з більшістю атак, а можливі відключення електроенергії будуть точковими й короткотривалими.
• Середній — масовані удари створюють дефіцит генерації, запроваджуються графіки відключень на 4−8 годин на добу.
• Песимістичний — одночасні атаки по електростанціях та системах розподілу, припинення імпорту електрики з ЄС з загрозою блекауту на національному рівні.

Але слід зазначити, що загроза національного блекауту цієї зими низька. Українська енергосистема вже неодноразово доводила свою життєздатність попри повітряні атаки. Тому найімовірнішим сценарієм є контрольовані відключення в окремих регіонах за графіками. Повномасштабного блекауту, як свідчать дані системного оператора, очікувати не варто.

Втім, це не стосується вразливих прикордонних регіонів — Сумщини, Чернігівщини та Харківщини. Вони вже зараз страждають від системних перебоїв постачання електроенергії. Під ударом залишаються й деякі об'єкти в центральній частині країни, зокрема ті, що живлять великі міста.