Фінансовий комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт, що дозволить українському бізнесу відмовитися від обов'язкового підписання актів виконаних робіт. Це нововведення спрямоване на спрощення документообігу, однак воно не поширюватиметься на операції, що фінансуються з державного бюджету. Про це заявив голова комітету Данило Гетманцев у своєму Telegram-каналі 30 вересня.
30 вересня 2025, 13:21
Кінець паперовій тяганині: бізнесу можуть скасувати акти виконаних робіт
► Підписуйтесь на телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Як це працюватиме: дві умови для спрощення
Комітет рекомендував до ухвалення в першому читанні законопроєкт № 14023. Він пропонує дозволити бізнесу не вимагати підпис представника замовника на акті наданих послуг. Однак для цього мають бути дотримані дві ключові умови:
- Можливість не підписувати акт має бути прямо прописана в договорі між виконавцем та замовником.
- Послуги мають бути оплачені в повному обсязі через банківський переказ.
Для державних підприємств та будь-яких послуг, що оплачуються з бюджетних коштів, чинні вимоги до оформлення документів (з усіма підписами та реквізитами) залишаться без змін.
Чому акти є проблемою для бізнесу
За чинним законодавством, акт виконаних робіт є дійсним лише за наявності підписів обох сторін. На практиці це створює для бізнесу низку проблем:
- Затримки з оплатою: Часто замовники не оплачують послуги, доки не отримають оригінал акту з підписом, що затягує розрахунки.
- Логістичні витрати: Компанії змушені витрачати час і гроші на кур'єрські послуги для обміну документами.
- Суперечки з податковою: Контролюючі органи можуть не визнати господарську операцію без належним чином оформленого акту, що призводить до непорозумінь та судових позовів.
Два законопроєкти: компроміс проти радикальної ідеї Уряду
Варто зазначити, що в парламенті було зареєстровано два альтернативні законопроєкти. Уряд пропонував більш радикальний варіант (№ 14023−1), який передбачав, що для підтвердження надання послуги достатньо лише підпису виконавця, якщо інше не зазначено в договорі. За оцінкою прем'єр-міністра Юлії Свириденко, така зміна могла б заощадити українському бізнесу до 20 млрд гривень на рік.
Однак фінансовий комітет обрав більш обережний підхід, запропонований Данилом Гетманцевим. Його версія є компромісною: вона спрощує життя приватному бізнесу, але зберігає жорсткий контроль над операціями з бюджетними коштами для запобігання зловживанням.
Різниця між проєктами уряду та Гетманцева полягає в тому, що уряд пропонує скасувати акти виконаних робіт для всіх, а депутат — тільки для бізнесу, а не операцій з коштами бюджету. Крім того, проєкт Гетманцева передбачає необхідність вказувати відсутність акту в договорі.
Автор:
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 2