25 вересня 2025, 7:20

Проєкт бюджету-2026: що реально зміниться для гаманців українців

Минулого тижня уряд зареєстрував у парламенті проєкт бюджету-2026. Основні параметри головного кошторису країни вже відомі. Розберемо, що вони означають простими словами, і чому корисно вивчати цей документ.

Курс, інфляція та інше: що стоїть за цими цифрами

Параметри, на кшталт обсягу видатків бюджету-2026 (4,8 трлн грн), його дефіциту (2,4 трлн грн) або доходів (4,8 трлн грн), для більшості читачів — лише цифри. Інша річ, наприклад, курс гривні, на якому верстався бюджет (45,7 грн за долар). Українці традиційно вимірюють рівень своїх доходів та статків у валюті. Тож зараз 41,5 грн за долар, а наступного року буде більше.

І хоча це розрахунковий курс, щоб, наприклад, зовнішню допомогу в доларах та євро перерахувати в гривню й спрямувати на виплату пенсій, все одно люди вже на підсвідомості очікують на девальвацію. А ще бізнес закладає 46 грн за долар на 2026 рік, і це також наводить на думки.

Або, наприклад, інфляція буде на рівні 9,9%. Теж, начебто, зрозуміло, але тут питань значно більше. А чи будуть, скажімо, підвищені комунальні тарифи? Адже НБУ, наприклад, вже з 2026 року закладає приріст комунальних тарифів у своїх прогнозах.

Інший важливий показник, на якому верстався проєкт бюджету на наступний рік, — середня зарплата 30 тис грн: люди починають порівнювати цю цифру зі своїм гаманцем. Сьогодні вона в середньому складає 26,5 тис. грн, у Києві — 40,5 тис. грн, а буде більше. І це зростання в середньому вище за інфляцію. Начебто, приємно, якби не деякі «але», про які розповім згодом.

В проєкті бюджету анонсовано чимало нових соціальних програм — від підвищення виплат при народженні дитини та продовження програм «єЯсла», «Пакунок малюка» і «Пакунок школяра», до підвищення заробітних плат освітянам, зростання академічних стипендій майже удвічі. Проте ці програми фінансуватимуться виключно за рахунок зовнішньої допомоги та кредитів — тобто частково в борг. Є також підвищення оплати військовим. Це вже виключно за рахунок власних надходжень, хоча й тут можно знайти варіанти.
Таке розширення соціальних програм наштовхує на думки про наближення виборів. Проте грошей на них у проєкті бюджету-2026 не закладали. Видатки на ЦВК на 2026 рік — 275,17 млн грн. Для порівняння: у виборчому 2019 році були видатки у розмірі 4,87 млрд грн. А два роки тому ЦВК оцінював видатки на вибори президента в 5,4 млрд грн, депутатів — 3,7 млрд грн.
Щоправда, заклали до резерву 35 млрд грн. Їх вистачить, якщо потрібно буде профінансувати й вибори.

Отже, є багато побажань, і дуже важливо розуміти, як їх реалізувати. Бо, якщо нам вести ще рік війни, потрібно чітко розуміти, за рахунок чого фінансувати витрати на її ведення, і де шукати, або що робити, якщо грошей не вистачатиме.

Доходи бюджету і що вони означають для кожного

Вони складаються з власних доходів (податків та зборів, доходів держкомпаній), із запозичень на внутрішньому ринку (ОВДП), із допомоги та запозичень у партнерів, та прямої військової допомоги партнерів. А ще є перехідні залишки 2025 року, які ми можемо використати у 2026 році.

Власні доходи — тобто скільки ми зможемо зібрати самостійно. Планується, що економіка України в умовах п’ятого року війни зможе наростити надходження на майже 16%, або на 446,8 млрд грн, — до 2,8 трлн грн.

Для розуміння: це більше за номінальне зростання економіки (номінальне зростання ВВП очікується 15%). Тобто вказує на активнішу позицію в адмініструванні податків та зборів, збільшення бази оподаткування, активнішу детінізацію економіки.

Податкові та митні надходження зростуть на 13% — до 2,3 трлн грн. На перший погляд, цифра виглядає реалістично й вписується у номінальне зростання економіки.

Проте збори з податку на доходи фізичних осіб та військового збору мають зрости на 16%. Це не вписується в стандартний показник. Але зростання забезпечуватиметься підвищенням оплати військовим, медикам й освітянам, держслужбовцям через перегляд мінімальної зарплати. А ще, сюди буде додано посилення адміністрування фізичних осіб та ФОП, у тому числі через ще неприйнятий закон про оподаткування продажів на цифрових платформах. Поки що існує тільки законопроєкт відповідних змін, але додаткові доходи вже закладено до бюджету — плюс 14 млрд грн.

Також планують наростити збори з вироблених українських товарів на 19% (читай — ПДВ) та акцизів на 16%. Це все більше, ніж планова інфляція. А, відповідно, підвищення також буде здійснено за рахунок детенізації й суворішого адміністрування. Платити за ці товари та послуги на внутрішньому ринку буде населення, саме за рахунок підвищення зарплати.

А от бізнес при цьому покаже зростання прибутків лише на 4,1%: саме на стільки планується наростити збори з податку на прибуток підприємств. Отже, виходить, що операційні видатки бізнесу продовжуватимуть зростати, а прибутки — падати.

Таким чином, збори генеруватимуться не бізнесом, а населенням, й платити буде населення. Із зарплати, із покупок, ПДВ та імпорту. До речі, планується наростити надходження ПДВ із імпортних товарів на 13,1% (що також вище очікуваної інфляції).

Неподаткові надходження планується наростити на майже 26% — до 0,55 трлн грн. Це те, що держава набирає з власних держустанов, приватизації та інших зборів та мит. У 2026 році (як і попередні роки), найбільшим донором неподаткових надходжень буде Національний банк України.

НБУ бере на себе зобов’язання перерахувати історично рекордні 146 млрд грн, проти 84 млрд у поточному році. НБУ, як і банки, має відсоткові та комісійний дохід, здійснює валютні операції. На таку велику суму одних відсоткових доходів буде замало, тож, ймовірно, вагомою частиною цієї суми будуть доходи від валютних операцій, із огляду на девальвацію.

Приватизація, згідно плану, принесе лише 2 млрд грн. Це доволі невелика сума, яка не передбачає приватизацію великих об'єктів, на кшталт Одеського припортового заводу чи державних банків.

Запозичення на внутрішньому ринку. Мінфін планує знизити залучення ОВДП на внутрішньому ринку до 420 млрд грн (план на 2025 рік — 580 млрд грн). Цих запозичень вочевидь не вистачає на повне закриття внутрішнього боргу (погашення 386 млрд грн та відсотки 230 млрд грн).

До речі, ОВДП можуть виступати схемою для фінансування військових видатків за рахунок зовнішньої допомоги. Річ у тім, що Україна може використовувати зовнішню допомогу для погашення ОВДП. А це означає, що можна випустити короткі ОВДП, залучити під них гроші, переказати на військові потреби і погасити їх за рахунок коштів ЄС.

З огляду на наведене вище, видно, що частина ОВДП таки гаситиметься за рахунок зовнішнього фінансування.

Взагалі, потенціал для зростання ринку ОВДП є. Але потрібно розуміти, що це залишається складним та незрозумілим інструментом для більшості населення. І бізнес, зазвичай, відноситься з насторогою. Отже, попит концентрується лише зі сторони 5−15% потенційних споживачів із рівнем доходу вище середнього і достатньою фінансовою обізнаністю.

Зовнішнє фінансування — 2,12 трлн грн, за умови середнього курсу 45,7 грн за долар та 49,4 грн за євро.

Якщо сумарно, то мова йде про допомогу, на яку розраховує Кабмін, — це $45,5 млрд. Головні надавачі фінансів — G7 ERA (дохід від заморожених російських коштів), Ukraine Facility, МВФ, Всесвітній банк.

Згідно з оцінками МВФ, є домовленності щодо $20 млрд. Ще Україна змогла домовитись з європейськими партнерами щодо перенесення частини коштів, запланованих на 2027 рік, із програми ERA на 2026 рік. Таким чином, орієнтовно є умовна домовленість на суму $27−30 млрд із $45,5 млрд.

А, згідно заяви міністра фінансів Сергія Марченка, на 2026 рік є нестача у фінансуванні в $18 млрд.

Дуже складно розраховувати на фінансування видатків бюджету, коли є така діра. Проте перемовини йдуть дуже активно і є великі сподівання на перегляд Європи щодо використання заморожених коштів. Фактично, знову ж таки, ділимо те, чого ще немає.

Зовнішня військова допомога. Оборона вимагає передачу у 2026 році військової прямої допомоги на $60 млрд. Таким чином, планується, що $60 млрд профінансує Україна з власного бюджету, ще стільки ж — партнери.

Головне питання — ритмічності й достатності. Попередні роки партнери не виконували свої обіцянки в повному обсязі. Як буде у 2026 році — побачимо, але історія має вчити, що обіцяного не буде, особливо в умовах провокацій рф на східному флангу блоку НАТО.

Отже, за доходами формується наступна ситуація: ризики недофінасування суттєві, як на рівні власних, так і зовнішніх домовленостей. Проте Кабмін закладає значні щедрі видатки, які виходять за межі поточних домовленостей та власних можливостей, і не зможуть бути здійснені, у випадку негативного сценарію.

Сценарно досягнення планових показників зростання економіки та інфляції можливі. Проте в умовах активних бойових дій все досить умовно.

Головні ризики:

Зростання економіки може бути слабшим за прогнозні 2,4%, через активну фазу бойових дій й реалізацію безпекових ризиків — удари по енергетиці, логістиці.
Непроголосовані закони, які передбачають додаткові доходи. Але їх вже включили до доходів, виконання яких під значним питанням (закон про ОЛХ).
Просадка або тінізація бізнесу через погіршення умов. Наприклад, замість платформ ОЛХ, з’явиться маркетплейс у Телеграм, або з реєстрацією десь за кордоном. Детінізація бізнесу — це необхідний, але дуже чутливий процес, який, з огляду на корупційну складову, зазвичай, йде дуже мляво.
Міграція. Виїжджають молоді люди, продовжується міграція сімей, і цей рух може посилитись, у разі загострення енергетичних проблем.
Курс є частиною прогнозу й вагомою частиною його виконання. Наприклад, митниця у своїх звітах безпосередньо вказує, що через курсові відмінності з прогнозом сума бюджетних надходжень могла б бути більшою.

Бюджет-2026 за видатками та очікуваннями зовнішньої військової й фінансової допомоги спрямований на фінансування війни й соціальні проєкти одночасно. Проте, якщо брати до уваги ризики невизначеності, виходить, що це, радше, бюджет сподівань.

Автор: