6 сценаріїв закінчення війни: що вони означають для економіки та демографії

Форсайт передбачає, що для формування сценарного простору вивчаються тренди із різних сегментів, серед яких потім обираються 2−3 найголовніших варіативних фактори — так звані розтяжки, що окреслюють сценарний простір. Нижче описані дві визначені в ході форсайту розтяжки.

Ключові розтяжки сценарного простору:

Сила права чи право сили у світовій політиці: чи світова політика ґрунтується на альянсах, принципах і правилах, а демократичний світ діє спільно, підтримуючи міжнародні інституції та право, — чи у світовій політиці панує право великих держав висувати претензії на «зони виключних інтересів» та обмежувати суверенітет менших держав, тобто їхнє право проводити незалежну внутрішню й зовнішню політику, при цьому глобальні інституції слабкі, а великі гравці діють прагматично та укладають ситуативні союзи. (В реальності присутні обидві протилежні варіанти, але ключову роль в сценаріях грає те, який із них домінує.)

Від того, який з двох сценаріїв домінуватиме, залежить низка інших найважливіших глобальних трендів, таких як ескалація чи деескалація конфліктів у глобальному вимірі, наявність чи відсутність безпекових союзів та нових міжнародних інституцій стримування загроз, лібералізація чи реімперіалізація, глобальні торговельні війни, відкриття нових театрів воєнних дій тощо.

Суверенітет України: необмежений / примусово обмежений / втрачений — тобто наявність, часткова чи повна відсутність спроможності проводити незалежну внутрішню і зовнішню політику, спрямовану на втілення національних інтересів та прав своїх громадян. (В реальності необмеженого суверенітету не буває, тож під необмеженим суверенітетом мається на увазі відсутність зовнішніх примусових обмежень.)

Від цього залежить низка інших надважливих локальних українських трендів, таких як еміграція українців та імміграція в Україну, поляризація чи консолідація суспільства, демократизація чи авторитаризація політичної влади тощо.

Отже, сценарний простір виглядає таким чином. В таблиці зазначені рівень бажаності, рівень ймовірності, рівень сталості (довгостроковий, середньостроковий, нестійкий, тобто як довго сценарій може протриматися). З таблиці також зрозуміло, під впливом яких факторів сценарії можуть переходити один в інший.

Сценарій «Перемога і сталий мир»

Ключові розтяжки:

• Сила права у міжнародній політиці
• Необмежений суверенітет України

Цей сценарій описує бажане для українців майбутнє, коли агресор покараний, нормальне життя в Україні відновлене, розгортаються процеси європейської інтеграції й економічного відновлення.

Ключові характеристики сценарію:

• Якісне політичне лідерство Заходу за умов збереження чи зменшення нинішнього рівня підтримки рф Китаєм.
• Технологічна перевага України на полі бою та в урядуванні.
• Європейські гарантії безпеки та важлива роль України в безпеці та стабільному розвитку Європи й відновленні ціннісної суті Євросоюзу.
• Глибокі політичні перетворення в рф, що унеможливлюють наступну війну.

ТОТ: деокупація, форсована репатріація, населення ТОТ включено в освітній, правовий, культурний, інформаційний простір, повне відновлення суверенітету, перехідний правовий режим на деокупованих територіях.

Крим: деокупований, кримськотатарська національно-територіальна автономія, центр культури та туризму, безперешкодне судноплавство в Чорному морі.

Економіка. ВВП зростає темпами 5−7% на рік (реальний ВВП) із залученням понад $10 млрд щорічно у вигляді прямих іноземних інвестицій. Основні драйвери розвитку: технології, ОПК, відновлювана енергетика, IT і цифровізація традиційних галузей, агро- і фудекспорт, індустрія гостинності. Євроінтеграція відкриває доступ до ринків ЄС, зниження нетарифних бар'єрів, активізація малого та середнього бізнесу.

Людський капітал і демографія. Повернення 1,5−2 млн українців з-за кордону. Приріст населення завдяки зростанню народжуваності й позитивному міграційному сальдо. Народжуваність стабілізується на рівні 1.4 дітей на одну жінку до 2035 року. Покращується стан ментального здоров'я. Оптимізм, драйв, самомотивація стають передумовою економічного зростання.

Сценарій «Гнила угода»

Ключові розтяжки:

• Сила права у міжнародній політиці
• Примусово обмежений суверенітет України

Цей сценарій описує майбутнє, в якому часткові поступки агресору збільшують ймовірність сповзання світу у глобальну війну, але в цілому Україна зберігає свою суб'єктність та здатність запобігти наступній агресії. Приблизним аналогом може служити Фінляндія після Зимової війни 1939−1940.

«Гнила угода» означає стратегічну міжнародну домовленість, яка дозволяє зберегти формальну державність України, але обмежує її суверенітет ззовні. Угода може бути представлена в кількох різних версіях, кожна з яких має різні наслідки.

«Жорстка» гнила угода: Нав'язана капітуляція. Формальний мирний договір, нав'язаний США, визнає лінію фронту новим державним кордоном і приймає вимоги росії щодо відмови від НАТО та повернення російських політичних, культурних, релігійних та медійних організацій до України. — Такий шлях буде розцінений як зрада громадянським суспільством, військовими, ветеранами та патріотичними силами і, можливо, спровокує антиурядові протести, заклики до імпічменту або дострокових виборів. Ймовірне потенційне посилення впливу політичної опозиції, підживлюваної націонал-популістськими або мілітаристськими настроями, проти прозахідних поміркованих сил. Довгострокове заморожування вступу до ЄС та ерозія суспільної довіри до Заходу та міжнародних інституцій. Можливий міжнародний вплив, такий як крах довіри до ЄС/НАТО у Східній Європі, тоді як Росія буде сміливішою для майбутньої агресії в цьому регіоні.

«М'яка» гнила угода: Заморожений конфлікт. Неофіційна «домовленість про припинення вогню», тобто де-факто лінія контролю зберігається без офіційного визнання. Україна обіцяє не намагатися відвоювати території військовим шляхом, але тримає суверенітет, а західні гравці переключають увагу на інші зони міжнародних конфліктів. — Напружена політична стабільність під гаслами на кшталт «стратегічного терпіння» або «перерви для переозброєння». Викликає глибоке обурення, особливо серед біженців, ветеранів та тих, хто живе на прифронтових територіях. Втома від реформ зростає, а євроскептицизм розвивається повільно. Можливість зовнішнього фінансування для відновлення відбудови на неокупованих територіях.

Керована гнила угода: Децентралізований мир. Поетапний план інтеграції для некримської частини ТОТ, тобто східної та південної України, разом із гарантіями безпеки та міжнародним моніторингом. Крим залишається «тимчасово невирішеним». Немає чіткого шляху до НАТО, але зміцнюються двосторонні зв'язки. — Крихка, але функціональна стабільність. Більшість суспільства прийме угоду, якщо вона включатиме надійні плани економічного відновлення, реконструкції та соціальної реінтеграції. Ветерани та ВПО частково задоволені, якщо будуть створені механізми перехідного правосуддя. Існує небезпека зростання правих, але вона обмежена соціальною солідарністю та механізмами розкриття правди. Процеси європейської інтеграції та інвестування тривають.

Наведений нижче опис стосується переважно середнього «м'якого» варіанту, але з певними застереженнями описує всі варіанти цього сценарію.

Ключові характеристики сценарію:

• Тиск міжнародних партнерів (передусім США) примушує Україну частково визнати вимоги Росії.
• Брак власної спроможності не залишає Україні можливості спротиву.
• Новий міжнародний порядок маргіналізує положення міжнародного права щодо невтручання у внутрішні справи та ведення агресивних війн — тобто фактично визнає право сильних на агресію.
• Слабка демократія під зовнішнім впливом.
• Загальмована євроінтеграція, поширення євроскептицизму.
• Високі витрати на Сили оборони (неспівмірні з власними економічними спроможностями України).
• Елементи авторитаризму; сила закону, а не права, висока централізація влади.
• Ресентимент конвертується у тотальний антиамериканізм і поширення антизахідних настроїв, які можуть бути використані (спровоковані, профінансовані) росією та Китаєм.
• Ймовірне поширення мовного, релігійного, культурного та соціального поділу (воював/не воював, виїжджав/залишався тощо), інструменталізованого Росією.
• Віра в світле майбутнє частково зберігається, але суспільна тривожність, депресивний стан зберігаються на високому рівні.

ТОТ: лінія розмежування визначена шляхом компромісу, збереження статус-кво, окупація триває, ізоляція, втрата сподівань на повернення населення ТОТ до української ідентичності та правової системи.

Крим: залишається в окупації, люди переходять повністю в російські реалії, судноплавство в Чорному морі фактично відбувається, але залишається ризикованим.

Економіка. Реальний ВВП росте на 1−3% на рік, інвестиції переважно короткострокові й обережні. Найбільша стаття видатків — соціальний захист (в тому числі через політичний популізм), що фактично «зʼїдає» зростання ВВП. Висока залежність від імпорту, крихка валютна стабільність. Переважає сировинний експорт, low-tech сектор, тінізація економіки суттєво зростає. Падає інноваційна спроможність. Інвестиційний клімат не сприяє залученню прямих іноземних інвестицій.

Людський капітал і демографія. Продовжується депопуляція (мінус 0.5 млн щороку). Міграція: часткова втрата суб'єктності у міграційній політиці. 1 млн молоді залишають Україну до 2030 року. Ветерани дезорієнтовані, повертаються в слабко адаптовану систему, виїжджають до своїх сімей за кордон. Народжуваність скорочується до 0.7 дітей на одну жінку. Зростає невизначеність, молодь відкладає або відмовляється від народження дітей.

Сценарій «Повтор 1917−1921»

Ключові розтяжки:

• Сила права у міжнародній політиці
• Втрачений суверенітет України

Цей сценарій описує найгірший для українців варіант розвитку подій, коли Україна приноситься в жертву відновленню світового порядку, як у 1917−1921, але насправді це стає черговим кроком до розгортання світової війни.

Ключові характеристики сценарію:

• Тиск міжнародних партнерів та відсутність міжнародної допомоги призводять до визнання вимог росії.
• Воєнна й політична поразка України, визнана міжнародними партнерами як прийнятний шлях завершення війни.
• Втрата суверенітету, встановлення маріонеткового уряду, що керується з москви.
• Формування урядів в екзилі, партизанський рух, підпілля.
• Репресії по відношенню до українських активістів.
• Дестабілізація в країнах Європи внаслідок українських протестів, український тероризм як відплата за зраду.
• Зростання загрози для країн колишнього СРСР.
• Розкол суспільства.

ТОТ: подальша окупація, тотальна русифікація та знищення ідентичності.

Крим: остаточно стає частиною російської імперії, судноплавство в Чорному морі під контролем росії.

Економіка. ВВП падає на 40−50% протягом перших двох років. Суттєва девальвація гривні, гіперінфляція, крах фінансової і банківської системи. Суттєве погіршення економічної ситуації: заводи демонтуються, ресурси вивозяться. Інфраструктура в занепаді. Російські еліти поглинають привабливі активи. Тіньовий обіг і бартер знов стають нормою.

Людський капітал і демографія. Еміграція до 5−7 млн за 3 роки. Знелюднені покинуті землі, масове переселення з росії. Падіння середньої очікуваної тривалості життя чоловіків до 60 років. Народжуваність катастрофічно падає нижче 0.5 через втрату перспективи та страх за майбутнє.

Сценарій «Перемога бджіл над ведмедем»

Ключові розтяжки:

• Право сили в міжнародній політиці
• Необмежений суверенітет України

Цей сценарій описує розвиток подій, в якому світові загрози зростають, але Україні вдається використати власні можливості та партнерства вкупі зі слабкими сторонами росії. Дуже приблизним аналогом для цього сценарію може служити Ізраїль.

Ключові характеристики сценарію:

• Завдяки інноваційності, згуртованості та підтримці партнерів Україні вдалося захистити суверенітет.
• У світі без правил Україна стає критично важливим безпековим фактором для Європи, а Європа надійним тилом України в рамках Європейського безпекового союзу
• Західна цивілізація втрачає єдність, розрив між США та ЄС.
• Пряма загроза з боку росії змушує Європу консолідуватися у сфері безпеки.
• Загроза світової війни зберігається, в Європі під загрозою зона Балтійського моря.
• Можливий як демократичний, так і автократичний розвиток подій в Україні.
• Україна генерує нові сенси для світу, посилює свої позиції в країнах Глобального Півдня.

ТОТ: тимчасова «сіра зона», можлива часткова або суттєва деокупація військовим шляхом, «підкорення» населення ТОТ, «нав'язування» політики України, перехідний правовий режим.

Крим: в перспективі деокупований, проте є загроза збереженню ідентичності корінних народів, судноплавство відновлено, але залишається під загрозою.

Економіка. Інвестиції в обсязі 3−5 млрд доларів на рік переважно в інфраструктуру, оборонну промисловість та венчурні галузі. Високотехнологічні ніші — основа росту. Українські команди — глобальні фриланс-осередки. До 10% ВВП — від оборонно-технологічного експорту. ВВП зростає нестабільно — в середньому 5%, але в широкому діапазоні з піками до 10%.

Людський капітал і демографія. Молодь мобільна: частина працює в ЄС, частина повертається. Народжуваність: стабілізується на рівні 1.1−1.3. Частково компенсується імміграцією. Міграційна мобільність знижує народжуваність у містах. Повернення до стилю життя, коли кілька поколінь жили разом і допомагали один одному: діти утримують батьків (пенсій немає або дуже малі), бабусі і дідусі доглядають онуків, поки батьки працюють.

Існуватиме загроза мілітарного популізму, культу переможця. Посилюватиметься паралельний розвиток прогресивних та архаїчних інститутів, елітаризація освіти. Можливий підрив суспільної мобільності.

Сценарій «Нестійка рівновага»

Ключові розтяжки:

• Право сили у міжнародній політиці
• Примусово обмежений суверенітет України

Цей сценарій описує нестійку ситуацію, яка може змінитися в той чи інший бік, залежно від розвитку світових подій. Приблизним аналогом може служити ранньомодерна козацька держава.

Ключові характеристики сценарію:

• Україна вимушена визнати вимоги росії, в тому числі відмовитися від ТОТ, членства в НАТО тощо, а також обмежити Збройні сили та іноземну допомогу, повернути в політичний, культурний та інформаційний простір російські організації.
• Водночас Україні вдалося зберегти обмежений суверенітет.
• Ймовірно авторитарне правління (хунта), підживлення ресентименту українців.
• Міжнародні партнери змінили фокус із допомоги Україні на інші проблеми (фактично залишається лише гуманітарна допомога).
• Поширення авторитаризму у світі, зростання загроз демократіям, поширення нехтуванням особистими свободами.

ТОТ: лінія розмежування визначена на основі лінії бойового зіткнення, значне збільшення обсягів ТОТ, подальша (повзуча) колонізація України.

Крим: російський, колонізований; провладні лідери для корінних народів, судноплавство в Чорному морі під фактичним контролем рф.

Економіка. Економіка дезінтегрована. Центр — тінізація, на місцях — бартер. Економіка стагнує, ВВП падає. Технологічна деградація. Корупція глибока, інвестицій немає, інфраструктура не модернізується і фактично не ремонтується (втрачає працездатність).

Людський капітал і демографія. Найактивніші виїжджають: еміграційна хвиля найбільш суб'єктних громадян, ветеранів, волонтерів. Продовження депопуляції. Народжуваність: падає до 0.7. Молодь не створює родини, відкладає народження через страх і невизначеність. Старіння нації: до 2030 року частка людей 65+ перевищує 35%.

Сценарій «Глобальний ДНР»

Ключові розтяжки:

• Право сили у міжнародній політиці
• Втрачений суверенітет України

Цей сценарій описує майбутнє, в якому Україна зазнала поразки, але надія на відродження не втрачена. Дуже приблизним аналогом можуть служити країни Балтії після Другої світової війни.

Ключові характеристики сценарію:

• Суверенітет втрачено, але це не визнано міжнародною спільнотою.
• Україна де-факто стає частиною росії.
• Демографічна катастрофа, руйнування економіки, суспільна травма.
• Уряд в екзилі, партизанські рухи.
• Збереження національної культури в діаспорі.
• Українці — масово в приватних військових компаніях по всьому світу.

ТОТ: суцільна окупація України, російська тоталітарна політика, колонізація, поглинання, мілітаризація.

Крим: територія росії, військова база, зникнення корінних народів (ідентичності), судноплавство в Чорному морі під контролем росії.

Економіка. Україна — «економічна чорна діра»: економіка фактично припиняє існування як національна система. 80−90% ВВП — тіньова економіка або військово-кримінальна (до моменту її інтеграції в економіку окупанта).

Людський капітал і демографія. Демографічна катастрофа. Повна депопуляція — мінус 10−15 млн осіб за десятиліття. Народжуваність: менше ніж 0.5 дітей на жінку — народжувати небезпечно, морально і матеріально не виправдано.

Автор:

Викладач Пекар Валерій

Києво-Могилянська бізнес-школа