Юридичні роз’яснення: доступ до рахунків осіб, які зникли безвісти, померли чи перебувають у полоні

Одним з таких питань є доступ до рахунків осіб, які зникли безвісті, померли чи перебувають у полоні.

Близькі та родичі таких осіб, хвилюючись за безпеку коштів, хочуть мати інформацію про стан рахунків (їх наявність, залишок, проведені операції тощо), здійснювати певні операції по рахунках чи навіть отримати право повного розпорядження коштами, враховуючи реалії сьогодення та ситуації: особа потрапляє в полон — виникає необхідність обмеження доступу до коштів (картки та платіжні дані потенційно можуть потрапити до рук сторонніх осіб), особа госпіталізована, знаходиться без свідомості та потрібні кошти на лікування — необхідний доступ близьких до рахунку та розпорядження коштами на ньому.

Водночас банк повинен дотримуватись вимог законодавства та вживати всіх необхідних заходів для захисту банківської таємниці та права власності своїх клієнтів.

Давайте спочатку з’ясуємо, хто ж саме і чому має право отримати інформацію щодо рахунків клієнта. Перш за все, навіть інформація про наявність у банку рахунків певного клієнта є банківською таємницею, а особливо інформація про залишки на таких рахунках або операції за ними. Захист банківської таємниці є однією з основ банківської діяльності, а санкції за її неправомірне розголошення досить суворі. Отже, отримати доступ до такої інформації вкрай непросто. Дізнатись щось під грифом «банківська таємниця» можна або з дозволу самого клієнта, або це можуть зробити лише певні установи у визначених законом випадках та з обов’язковим дотриманням певної процедури. Такими установами, зокрема, можуть бути: поліція, податкова служба, СБУ, суд, нотаріуси і т.і. На жаль, родичі та близькі клієнта не мають права на отримання такої інформації без його письмового дозволу.

Тепер перейдемо до права на розпорядження коштами на рахунках в банку. Відповідно до вимог чинного законодавства, операції за рахунками фізичних осіб здійснюються лише за розпорядженням власника такого рахунку, довіреної особи чи уповноваженої особи, визначеної законодавством України. Всі інші особи, які не входять до зазначеного переліку, не мають права на доступ до рахунку клієнта у банку, навіть якщо такі особи є родичами, близькими або друзями клієнта.

Довірена особа — це особа, яка діє від імені особи на підставі довіреності таабо договору доручення.

А під «уповноваженими особами, визначеними законодавством України» маються на увазі як різного роду «стягувачі», так і законні представники. «Стягувачами» можуть бути виконавці (які діють в рамках виконавчого провадження) та різного роду обтяжувачі (наприклад, податкова служба). Тобто це ті особи, які мають право за законом здійснити примусове (тобто без згоди власника) списання коштів з рахунку клієнта. Такі «стягувачі» не мають повного доступу до рахунку, але можуть отримувати інформацію про рахунок, блокувати кошти на рахунку (арешт) та примусово списувати кошти у сумі боргу.

І нарешті, законний представник (або представник за законом) — це особа, яка діє від імені особи на підставі закону. На відміну від довіреної особи, повноваження законному представнику надані не за волевиявленням (бажанням) особи, яку він представляє, а на підставі вимог законодавства та, як правило, за спеціально визначеною процедурою. Такими законними представниками фізичної особи можуть бути, зокрема, опікуни, піклувальники та інші особи. Законними представниками можуть бути і батьки, але тільки щодо дітей, тобто осіб, які не досягли 18 років (або у певних випадках навіть молодше).

А тепер перейдемо до рахунків померлих, зниклих безвісти та полонених.

Померлі особи

Цивільне право розглядає смерть як подію, яка нерозривно пов’язана з фізичною особою і припиняє її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов’язків.
Смерть особи обов’язково реєструється як акт цивільного стану у спеціальному реєстрі.

Підставами для такої реєстрації є:
1) документ про смерть, виданий закладом охорони здоров’я або судово-медичною установою;
2) рішення суду про встановлення факту смерті або про оголошення її померлою.
Законодавством визначено, що представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи. Отже, наявність офіційної інформації про смерть особи є правовою підставою для припинення представництва за довіреністю/договором доручення.
Правовим наслідком смерті є перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб (спадкоємців) в порядку спадкування.

Так, у разі смерті клієнта банку єдиною підставою для надання іншій особі (відмінній від клієнта) права розпоряджатися рахунками клієнта — є отримання такою особою спадщини.

Інформацію щодо стану рахунків клієнта в банку у такому випадку має право отримати нотаріус, який веде спадкову справу.

Безвісно відсутні особи/особи зниклі безвісти за особливих обставин

Норма про визнання фізичної особи безвісно відсутньою існує в цивільному праві вже давно. Фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою лише на підставі рішення суду.

Правовим наслідком визнання судом фізичної особи безвісно відсутньою, зокрема, є і припинення дії довіреності.

Проте нещодавно з’явився новий статус під назвою «особа, зникла безвісти за особливих обставин» (ЗУ «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»). Зазначений статус існує паралельно з нормою про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Особа, зникла безвісти за особливих обставин, — це особа, зникла безвісти у зв’язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
Особа набуває статусу такої, яка зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей до спеціального державного реєстру (Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин). Тобто визнання такого статусу судовим рішенням не вимагається.

Однак близькі не позбавлені права в подальшому звернутись до суду і отримати рішення про визнання вказаної особи (яка зникла безвісти за особливих обставин) безвісно відсутньою або померлою.

Особливістю статусу «особи, зниклої безвісти за особливих обставин» є те, що його набуття не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи. Отже, довіреності, видані такою особою, продовжують діяти.

Також законодавством передбачено, що над майном особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, може бути призначено опікуна.

Опіку над майном таких осіб встановлює нотаріус, який має право отримати інформацію щодо стану рахунків клієнта в банку.

Таким чином, у випадку набуття особою статусу такої, яка зникла безвісти за особливих обставин, право на розпорядження її рахунками мають право довірені особи (представники за довіреністю) таабо опікун над майном.

У випадку ж визнання фізичної особи безвісно відсутньою право на розпорядження рахунками такої особи буде мати право лише опікун над майном.

Полонені

Правове регулювання статусу «перебуває в полоні» базується на:

• Женевській конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року;
• Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року;
• Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей».

Полонені повністю зберігають свою цивільну правоздатність, яку вони мали на момент узяття в полон. Отже, довіреності, видані такою особою, продовжують діяти.

Законодавством України не передбачено особливостей щодо правового статусу майна вказаних осіб.

Отже, право на розпорядження рахунками полоненого мають право довірені особи (представники за довіреністю).