Вже наступного року курс долара до гривні суттєво зміниться. Максимальне значення сягне 45 грн за долар, тоді як середньорічний курс становитиме 43,2 — 43,5 грн за долар. Водночас рівень споживчої інфляції, ймовірно, вдасться дещо врегулювати.
Якими будуть курс долара та інфляція у 2025-2026 роках — прогноз
Такий прогноз озвучив Григорій Кукуруза, партнер в Ukraine Economic Outlook, під час виступу на конференції «Жити на відсотки».
Що буде з курсом долара
За його словами, ситуація довкола курсу долара, станом на сьогодні, досить проста та зрозуміла.
«Рівень девальвації щорічно підтримується на рівні дохідності гривневих активів. Щоб вони не перевищували 0 чи 1, 1,5% дохідність по валютним активам. Це приблизно 45 грн за долар на кінець 2025 року, середньорічний у нас виходить в коридорі 43,2 — 43,5 грн за долар», — сказав експерт.
Він зауважив, що сезонний стрибок курсу традиційно очікується саме в кінці 2025 року, коли державний сектор піде розраховуватися за поставки та борги за весь рік із усіма підрядниками. А вже на кінець 2026 року курс очікується на рівні 46 грн за долар.
«Лінійна девальвація, без особливих стрибків. Буде сенс тримати і гривневі депозити, і гривневі ОВДП, не буде їх відтоку на валютний ринок», — зауважив Григорій Кукуруза.
Що буде з інфляцією
Експерт зазначив, що пік інфляції був пройдений у 2022−2023-х роках. У поточному ж році споживча інфляція показала незначний відскок з 4 — 5% до 9%.
Водночас на думку Григорія Кукурузи, до 2026 року рівень інфляції вдасться «придушити» назад до 5%: «Тобто якраз споживчу інфляцію ми навчилися сильно регулювати, там ніяких небезпечних тенденцій немає».
Однак є і негативний момент — зростання на 60% інфляції по енергоресурсам, по споживанню. Виробнича інфляція достатньо висока і на кінець року очікується вихід на зростання на 30% саме виробничої інфляції індексаційних виробників.
Тобто виробляти щось в Україні дорого і стає суттєво дорожче з кожним роком. Тоді як можливості суттєво збільшити ціни на товари в магазинах для кінцевого споживача в українського виробника немає. У таких умовах у компаній є два шляхи — або збанкрутувати, або шукати додаткове фінансування (залучити гранти, міжнародне фінансування, міжнародну допомогу). Саме залучення міжнародної допомоги і стає джерелом стійкості для українських компаній в умовах війни.
Ще один важливий факт — будь-яка компанія з довгим виробничим циклом, наприклад такі галузі як добувна промисловість, де виробничий цикл від 10 років до отримання прибутку, може забути про свою повноцінну діяльність. А ті галузі, де виробничий цикл 3, 6, 9 місяців, зберігаються на плаву. Частка їх ВВП зростає.
Що буде з ринком праці
«Більш негативна тенденція, що у нас скорочується кількість працівників у приватному секторі. Внаслідок їх вимушеного перетоку у державний сектор, вимушено у сили оборони. До війни лише 10 млн осіб було зайнято у приватному секторі, тоді як зараз у приватному секторі приблизно 6 млн осіб. І ще орієнтовно 2,7 млн дорослих трудових мігрантів, які виїхали за кордон. Хтось із них залишається активною економічною силою і в Україні сплачує податки, хтось повністю вбудувався в нові економіки за кордоном», — зауважив Григорій Кукуруза.
Експерт бачить розв'язання цієї проблеми наступним чином — або шляхом зниження запиту у приватному секторі на робочу силу, або з завершенням війни шляхом «вбудови» людей, які були в Силах оборони, назад у приватний сектор.
За його словами, скорочення кількості працівників у приватному секторі поки залишається ключовою проблемою.
Про ці та багато інших тенденцій в економіці України Григорій Кукуруза розповів в межах свого виступу на тему «Економічний прогноз: як зміняться курси валют та основні макроекономічні показники у 2024−2025 році?» на конференції «Жити на відсотки», яка відбулася 9 листопада.
Організаторами заходу традиційно стали сайти «Мінфін» та Finance.ua. Допомагали з проведенням конференції надійні партнери. Серед них компанії, які пропонують сучасні діджитальні рішення — UHY Prostir (пропонує послуги бухгалтерів, юристів та адвокатів) та АnyСar (допомагає отримувати заробіток на автобізнесі).
Коментарі - 4
Пардон, але це ні про що. Як бізнес має знижувати запит в приватному секторі, брати кого попало без потрібних навичок і знань, чи просто брати менше людей в принципі?) Так це обидва шляхи до банкрутства))
А щодо реінтеграції військових в компанії, при всій повазі до військових, давайте будемо реалістами, скільки потенційних конфліктів буде у цивільних, котрі сплачували податки і донатили військовим, з військовими котрі будуть створювати конфліктні ситуації на підгрунті «я воював в окопі, а ти чому не воював»)) ну і вчора людина з кулеметом в руках вбивала ворогів, а сьогодні їй треба перебирати папірці, умовно. Ви правда вважаєте що це «реальний» сценарій?)) Це ж було вже) Багато країн, після війни не могли нікуди подіти ветеранів війни, бо самим ветеранам складно переналаштуватися з системи «в кого автомат — той і правий» на якісь там закони, правила, соціальні норми й інше)
Не буде ні першого, ні другого варіанту, котрий озвучили в статті) Можливо певний відсоток військових і зможе переналаштуватися на цивільний лад, але 20−30% не зможуть себе вже знайти на цивільній роботі, можливо захочуть продовжувати службу за контрактом і тд. Але те, що людині після війни ось так за одним бажанням складно знову повернутися в компанію — це факт.
А по курсу 2026 це гадання на кавовій гущі