Кабмін розширив повноваження Податкової щодо отримання інформації від банків про їх клієнтів

► Читайте телеграм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини

Які повноваження отримала Податкова

Кабмін передбачив право ДПС отримувати від Національного банку України інформацію щодо дотримання встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а на підставі рішення суду — інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, договори боржника про зберігання цінностей або надання йому в оренду індивідуального банківського сейфа.

Як пише Южаніна, право отримувати таку інформацію у ДПС з’явилося після ухвалення закону № 3706 щодо вивезення за межі України товарів у режимі експортного забезпечення і закріплено в пункті 20.1.5 Податкового кодексу.

Читайте: Податкова хоче розширити доступ до банківської таємниці: що відповів НБУ

Закон «Про валюту і валютні операції» (стаття 11) визначає органами валютного нагляду Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (ДПС).

Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду (банків, фінансових небанківських установ і поштових відділень) та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій.

Читайте: Уряд розширив повноваження Податкової щодо валютного нагляду

Важливо, що інформація, яка збирається:

• про банки та (або) клієнтів банків становить банківську таємницю;
• про небанківські фінансові установи та операторів поштового зв’язку — є інформацією з обмеженим доступом.

«Також встановлено, що органи валютного нагляду обмінюються інформацією щодо виявлених порушень валютного законодавства, але їх посадові особи зобов’язані запобігати розголошенню комерційної таємниці та іншої інформації, доступ до якої є обмеженим та яка стала їм відомою під час здійснення ними своїх повноважень.

За розголошення такої інформації органи валютного нагляду та агенти валютного нагляду, їх посадові особи несуть відповідальність, передбачену законодавством України", — повідомила Южаніна.

Яка це відповідальність

Згідно зі статтею 232 Кримінального кодексу умисне розголошення комерційної, банківської таємниці або професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 — 51 000 грн) або пробаційним наглядом на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Автор:

Редактор стрічки новин Роман Мирончук

Пише на теми: Економіка, фінанси, банки, криптовалюти, інвестиції, технології