Асоціація ІТ Ukraine спільно з Mind та за підтримки Мінцифри дослідили внесок ІТ-індустрії у щоденне наближення перемоги над російським агресором. Генеральним партнером дослідження виступив Ukrsibbank BNP Paribas Group.
Ukrsibbank підтримав дослідження «Де ІТ на війні», яке представила Асоціація ІТ Ukraine та Mind
Дослідження вперше консолідує інформацію про роль не лише окремих компаній, а всієї ІТ-індустрії у захисті країни від російського вторгнення протягом останніх двох років.
«Мета нашого дослідження — презентувати внесок технологічної індустрії у допомогу Силам оборони та показати, як саме ІТ галузь наближає перемогу над ворогом. Суспільство повинне розуміти повний спектр цього внеску — від донатів, проєктів, соціальних ініціатив чи технологічних розробок до створених робочих місць, сплачених податків та отриманої експортної виручки.» — Марія Шевчук, Виконавча директорка Асоціації IT Ukraine.
Дослідження аналізує сім напрямків підтримки: «Донати», «Адресна допомога Силам оборони», «Соціальні проєкти», «Military-розробки та ІТ-продукти допомоги постраждалим», «Кібервійсько», «0 км» та «Підтримка та інтеграція ветеранів». Кожен із цих напрямів допомагає давати відсіч ворогу як на фронті, так і в тилу.
- 38,8 мільярда гривень — донати від ІТ-компаній та співробітників
- 8,8 мільярда гривень — адресна допомога Силам оборони на закриття зборів
- 2,43 млрд грн — соціальні проєкти
- 5,45 млрд грн — military-розробки та ІТ-продукти допомоги постраждалим
- понад 400 тис. активістів долучилося до кіберспротиву
- понад 10 тис. ІТ-спеціалістів мобілізовано до ЗСУ
- 2,8 млрд грн — підтримка та інтеграція ветеранів
Михайло Федоров, Віцепрем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністр цифрової трансформації підтвердив важливість ІТ-галузі для української економіки та, зокрема, критично важливого зараз розвитку сфери DefenseTech.
«Попри два роки повномасштабної війни, Україна залишається одним із ключових експортерів високотехнологічних товарів і послуг до Європи. Українські ІТ-фахівці довели, що здатні працювати в надважких умовах. Попри обстріли та блекаути, вони виконують задачі, дотримуючись дедлайнів, ведуть розробки на замовлення глобального ринку та створюють продукти, які визнають у світі. Усе це — сигнал інвесторам, що в українські компанії можна й потрібно інвестувати. Водночас повномасштабна війна стала поштовхом для розвитку сфери DefenseTech.» — Михайло Федоров, віцепрем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністр цифрової трансформації.
За час повномасштабної війни ІТ-індустрія сплатила 68,1 мільярда гривень податків, а обсяг доходу всієї індустрії оцінюється в $14,86 мільярда доларів, з яких $13,61 мільярда — обсяг експорту ІТ-послуг, а $1,25 мільярда — обсяг внутрішнього ІТ-ринку. Таким чином кожна 20 гривня у ВВП країни зароблена ІТ-індустрією.
«Зібрані дані свідчать, що ІТ-індустрія не втомилася, а продовжує активно підтримувати ЗСУ та цивільних, що постраждали від російської агресії. ІТ-компанії обрали партнерські пули з громадських та благодійних організацій, створили власні фонди та пріоритезували допомогу за важливими напрямами. Зібрані в дослідженні дані ми проаналізували за 7 напрямами підтримки. Кожен із цих „пазлів“ допомагає давати відсіч ворогу як на фронті, так і в тилу.» — Євген Шпитко, головний редактор Mind.ua.
38,81 млрд гривень — стільки мінімально задонатили ІТ-компанії та співробітники на різноманітні збори та ініціативи (31,36 млрд грн — ІТ-компанії, 7,45 млрд грн — співробітники). Оскільки існує велика кількість анонімних донатів або тих, що неможливо порахувати коректно, об'єктивна цифра такої форми допомоги є значно вищою.
«Українська ІТ-індустрія має важливу роль у захисті нашої країни під час повномасштабного вторгнення. Дослідження показує внесок ІТ-спеціалістів у національну безпеку та, водночас, розкриває широкий вплив цієї галузі на сталість економічного розвитку України. Впевнений, це дослідження стане кроком до підвищення усвідомленості суспільства про важливість ІТ-галузі в житті нашої держави. Як давній партнер ІТ Асоціації ми завжди підтримуємо ініціативи, які сприяють підвищення обізнаності суспільства про розвиток технологій країни.» — Андрій Кашперук, заступник голови правління з питань роздрібного бізнесу Ukrsibbank BNP Paribas Group.
Окремий напрямок, якому ІТ-індустрія приділяє велику увагу — це соціальні проєкти. Як мінімум 2,43 млрд грн за два роки війни спрямувала ІТ індустрія на вирішення різноманітних гострих соціальних проблем: закупівля медикаментів, медичної техніки та обладнання, гуманітарна допомога та допомога ДСНС, відновлення постраждалих від війни територій, донація крові, допомога дітям, молоді, особам похилого віку, внутрішньо переміщеним особам та тваринам, евакуація, соціальна підтримка та освітні проєкти, проєкти у сфері розвитку громад, культурні проєкти і колаборації.
Крім того, згідно дослідження, 75% опитаних ІТ-компаній співпрацюють із різноманітними благодійними фондами, такими як UNITED24, «Повернись Живим», «Діти Героїв», KOLO та іншими. Загалом, згідно з опитуванням, ІТ-ринок співпрацює як мінімум із 58 благодійними фондами та організаціями, серед них — багатофункціональні, профільні та регіональні. А також згідно з анкетуванням, половина великих ІТ-компаній мають власні благодійні фонди, створені для координації соціальних ініціатив, а у списку отримувачів допомоги від лідерів ринку — 100+ фондів та організацій соціальної спрямованості.
Невід'ємною частиною роботи українського ІТ бізнесу під час війни стала підтримка конкретних підрозділів ЗСУ, Нацгвардії, Сил територіальної оборони та добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ), ГУР МО та СБУ. ІТ-індустрія за останні два роки спрямувала 8,8 мільярда гривень на потреби конкретних підрозділів та військових. Якщо на початку повномасштабного вторгнення ця допомога нагадувала оперативне «гасіння пожежі», то з часом вона стала чітко структурованою та фаховою. Співробітники ІТ-компаній швидко занурилися в нюанси закупівель і технічні характеристики необхідного захисникам озброєння. Окрім прямої грошової допомоги, IT-компанії купують техніку та обладнання для бойових підрозділів, виплачують зарплату своїм мобілізованим співробітникам, волонтерять тощо.
Протягом двох років війни понад 400 тисяч фахівців долучилися до кіберспротиву, а 70% великих ІТ-компаній мають співробітників, що «вступили» до кібервійська (CERT-UA та IT ARMY — важливі складові кіберспорту українців).
ІТ-індустрія долучилася до вирішення проблем відновлення і реінтеграції ветеранів, починаючи ще з 2014 року. Протягом останніх двох років 2,82 млрд грн скеровано на підтримку ветеранів, 72% опитаних ІТ-компаній долучилися до різноманітних програм підтримки. ІТ-компанії допомагають за трьома ключовими напрямами: медична підтримка, адаптація своїх фахівців та інших ветеранів, а також безкоштовні ІТ курси для набуття нової професії ветеранами.
Дослідження з’ясувало, що 90% ІТ-компаній мають мобілізованих працівників. Переважна більшість компаній продовжують зберігати за ними робочі місця, закуповувати військове спорядження, надавати фінансову підтримку, зберігати виплати заробітної плати тощо. Загалом у лавах Сил оборони знаходяться понад 10 тисяч співробітників ІТ-компаній. В дослідженні представлені історії айтівців, які боронять Україну зі зброєю в руках.
Технологічна індустрія інвестує в перемогу не тільки кошти з експортної виручки, а і власний досвід та експертизу. Усього на цей напрямок протягом останніх двох років спрямовано 5,45 млн грн, а 63% компаній та окремих фахівців-волонтерів займаються розробкою ІТ-продуктів для оборонного сектору і цивільних, що постраждали від агресії росії. У дослідженні також наведені приклади проєктів, які створені за значною участю ІТ-індустрії, а саме military-розробки та проєкти у сфері наземних та морських дронів, а також систем управління та розвідки для військових потреб, частина з яких засекречена. У «Де ІТ на ВІЙНІ» представили приклади технологічних проєктів та розробок, які мають значний вплив у інших сферах, зокрема відновлення та реабілітації ветеранів.
Велика увага у дослідженні приділена взаємодії держави і ІТ-індустрії у напрямку створення технологічних рішень та новітніх розробок, які без перебільшення допомагають берегти людські життя. Держава в особі Мінцифри спільно з IT-індустрією доклалися до розробки продуктів допомоги в межах застосунку ДІЯ. Наприклад, більше 606 000 разів скористалися українці чат-ботом Є-ворог, аби повідомити Сили оборони про ворожу техніку, окупантів та колаборантів. А, наприклад, результатом платформи Brave1 стали сотні високотехнологічних розробок: БПЛА різних видів, системи розвідки, зв’язку, навігації та геоінформаційні системи. На перемогу працюють проєкти у сфері РЕБ/РЕР, наземні роботизовані комплекси та AI рішення, створення яких було б неможливим без ІТ технологій високого рівня. Наразі 2232 DefenseTech-продукти зареєстровано, орієнтовно 1,5 млрд грн закладено на гранти від Brave1 у бюджеті України на 2024 рік, а ще 120 інноваційних розробок отримали кодифікацію за стандартами НАТО.
Окремий потужний напрямок співпраці — Армія дронів — Спільний проєкт Мінцифри, Міноборони, Генштабу ЗСУ, Держспецзв’язку та UNITED24, розпочатий у липні 2022 року. Загалом в межах існування проєкту уже 250+ компаній займаються виробництвом БПЛА в Україні, 70+ ударних рот БПЛА працюють у ЗСУ, а 96% апаратів у межах проєкту — дрони українського виробництва. Усього 78 вітчизняних виробників БПЛА отримали державні контракти на противагу літа 2022 го, коли їх було всього 7.
Також в Україні діють близько 15 регіональних ІТ-кластерів, більшість з яких долучилися до підтримки Сил оборони і цивільного населення та запустили власні проєкти.
Дослідження «Де ІТ на війні» переконливо свідчить, що українська технологічна індустрія стала потужною силою загальноукраїнського спротиву російській агресії. Компанії та фахівці не тільки інвестують значні кошти та реалізують соціальні проєкти, але й застосовують свої знання та досвід для підтримки Сил оборони, мобілізованих працівників і ветеранів. Продовжуючи інвестувати у перемогу України, ІТ-галузь демонструє стійкість та готовність до змін, рухаючись до перемоги разом з усією країною.
Ознайомитися з дослідженням можна за посиланням.
Коментарі