За даними НБУ, станом на кінець 2023 року корпоративний кредитний портфель українських банків майже сягнув довоєнного рівня. Це добре, бо доступ бізнесу до фінансування має як економічне, так і стратегічне значення. Адже це — робочі місця, податки, наповнення бюджету та забезпечення армії. Відновлення кредитування — заслуга як самих банкірів, які готові брати на себе підвищені ризики, так і їхніх міжнародних фінансових партнерів, які ці ризики з ними поділяють.
Голова Правління Кредобанку Єжи Яцек Шугаєв: про важливість кредитування бізнесу під час війни і партнерів, які роблять позики доступнішими
Український Кредобанк, що входить до фінансової групи PKO Bank Polski, — один із тих, хто активно співпрацює з міжнародними організаціями за програмами покриття кредитних ризиків, які роблять позики для бізнесу доступнішими. Що це за програми і як вони працюють? Ми розпитали про це Голову Правління Кредобанку Єжи Яцека Шугаєва.
З початку повномасштабного вторгнення Кредобанк видав понад 20 млрд гривень українським компаніям. Чверть цієї суми була надана в межах програм розподілу ризику. Розкажіть, як у цілому працюють такі програми, хто є їх учасниками і яка в кожного роль?
Метою кожної з таких програм є покриття кредитних ризиків, які бере на себе банк, надаючи позики клієнтам. Для нас як банку це важливо, бо зменшує навантаження на наш капітал, на регулятивні показники, яких ми маємо дотримуватися згідно з вимогами НБУ. Але очевидно, що такі програми корисні і для наших клієнтів, тому що вони дають нам змогу кредитувати їх навіть нині, в умовах війни.
Кожна з таких програм спрямована на зняття кредитних ризиків у різних масштабах. За деякими зменшення навантаження на наші ризики становить 50%, за іншими — до 90%. Це означає, що у випадку, якщо клієнт стає некредитоспроможним і не здатен сплачувати позику, то 50−90% ризиків (несплачені квоти кредитування) бере на себе установа, які надала нам ці гарантії.
По гарантіях ми співпрацюємо з такими установами, як Європейська комісія (через Польський банк розвитку BGK), Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), а також із деякими українськими державними програмами.
Розкажіть детальніше про програми, в яких партнером є Кредобанк: які гарантії вони надають, для кого, які їх результати?
Найбільш важливі та масштабні проєкти я назвав: це співпраця з ЄБРР, Європейською комісією, а також співпраця в межах державних програм. Крім того, є співпраця з гарантування експортних кредитів українських підприємців, які ми надаємо з Експортно-кредитним агентством тут, в Україні. А також співпраця з державними програмами підтримки й гарантії для малого та середнього бізнесу.
Всі ці програми мають багато спільного, але є і свої особливості. Останні стосуються того, які підприємства ми можемо кредитувати з урахуванням цих гарантій і де саме це можливо. До прикладу, гарантії, які ми отримуємо від Європейської комісії через BGK, дають нам змогу надавати позики для клієнтів у зонах, наближених до бойових дій або до тимчасово окупованих територій України. Це особливість, яка відрізняє нас від інших банків України. Тому що зараз тільки Кредобанк здобув можливість отримати гарантії від Єврокомісії за допомогою Польського банку BGK.
Гарантії від ЄБРР є більш універсальними. Тут ми можемо застосувати програму гарантування до ширшого переліку клієнтів в різних галузях економіки. Однак вони мають менший відсоток гарантування — 50%, тоді як Європейська комісія надає покриття до 90%.
Програми, які маємо з Експортно-кредитним агентством, надають змогу допомагати українським компаніям у фінансуванні експорту. Тут у нас також є часткове покриття гарантії з боку державної агенції.
Про гарантії на які суми йдеться?
Станом на зараз Кредобанк отримав €20 млн гарантій від Єврокомісії. Нещодавно в Берліні ми підписали меморандум на наступні €10 млн, які, відповідно, дадуть нам змогу збільшити загальну суму гарантій до €30 млн.
11 червня під час Ukraine Recovery Conference в Берліні. Угода між Кредобанком, BGK та Єврокомісією
Понад 70% з перших €20 млн (тобто €14,5 млн) вже видані клієнтам у вигляді обігових та інвестиційних кредитів. З них 11 млн євро видано в прифронтових регіонах (тобто майже 80% усіх виданих кредитів). Це допомагає їм продовжувати свою діяльність та відновлювати пошкоджене виробниче обладнання.
Наскільки зараз узагалі є попит на кредити від компаній, що працюють біля лінії фронту? Яким є процент неповернення таких кредитів, якщо порівнювати з іншими клієнтами, з рештою кредитного портфелю банку?
Наш 1,5-річний досвід роботи з такими кредитами свідчить про те, що цей портфель узагалі не відрізняється від стандартного портфеля Кредобанку. Кількість проблематичних чи несплачених кредитів дуже низька. Це доводить, що навіть ті клієнти, які працюють у складних умовах, намагаються дотримуватися найвищих стандартів співпраці й мають дуже етичний підхід до роботи з кредитними коштами. І це, своєю чергою, дає змогу збільшувати кількість таких гарантій.
Кредобанк став першим українським комерційним банком, який залучив прямі кредитні гарантії Європейської комісії. Наскільки складно банку стати партнером міжнародних організацій у таких проєктах? Яка робота цьому передує?
Для міжнародних партнерів важлива передусім історія співпраці. Добре, якщо вона була й до війни. Тому кожному з банків, який уже мав такий досвід, було простіше продовжити цю співпрацю під час війни. Крім цього, важливі: репутація банку, його фінансові показники, структура власності, рівень впливу материнської компанії на його роботу тощо.
Далі партнери визначають, скільки реально український банк може отримати ліній на гарантування або підтримку ліквідності. Бо співпраця з міжнародними організаціями може мати різні форми. Нам, наприклад, цікавіше було отримати інструменти зменшення ризиків, які дають можливість збільшити кредитування наших клієнтів — українських підприємців.
Банкам треба розуміти, які саме інструменти їх цікавлять. Кожен з партнерів має різні інструменти, спрямовані на підтримку різних напрямів української економіки. Наприклад, деякі лінії більше спрямовані на підтримку компаній з агросектору, інші — на металургію. Загалом такі програми сприяють підтримці українських підприємців, які працюють у стратегічно важливих галузях. Це забезпечує збільшення експорту, надходження валюти в Україну, сплату податків і підтримку економіки в цілому.
Тому в межах перемовин важливо, щоб банк розумів, який інструмент він хоче отримати і на що він має бути спрямований.
Налагодження співпраці з міжнародними партнерами — доволі тривалий процес. Кожен український банк, який починає таку роботу, має розуміти, що підписання цих договорів — питання не одного чи двох тижнів. Партнери будуть детально вивчати фінансову звітність, роботу банку, з погляду комплаєнсу, аудиту, фінансового моніторингу — усіх складників, які формують репутацію банку.
Чому такі програми важливі для бізнесу, зрозуміло — це робить фінансування для них більш доступним. А що дає участь у таких програмах банку? Якого складника тут більше для вас: комерційного, соціального чи, може, іміджевого?
Тут радше мікс складників. Вочевидь такі програми мають комерційне значення, бо це дає змогу банку вести свою основну діяльність — кредитувати. Кожна програма гарантій означає для нас зменшення ризиків. Отже, ми можемо дозволити собі збільшити масштаби кредитування, що має певне комерційне значення. Але це більше стосується мирного часу.
Під час війни такі програми мають також вагоме соціальне значення. Бо зараз кредитування — не просто звичайний бізнес, а й критично важлива річ для підтримки української економіки. Щоб Україна вистояла й перемогла, її економіка має бути сильною. Люди мають сплачувати податки, які наповнюють бюджет, а це, своєю чергою, забезпечує потреби фронту. Також важливим є утримання робочих місць, адже кожен, хто працює, не лише сплачує податки, а й забезпечує свою сім'ю. Ось чому соціальний складник також присутній.
Хтось може сказати, що є ще й іміджева сторона. Якщо банку вдалося отримати цю допомогу, збільшити кредитування і зробити свій внесок у соціально важливу підтримку України, то, звісно, це вплине й на імідж. Але в нашому випадку це наслідок, а не основна мета.
Наша головна мета — зробити все можливе для того, щоб у цей складний час продовжувати банківську діяльність і масштабувати її за допомогою таких програм. Це дало нам можливість від початку повномасштабної війни надати понад 20 млрд грн кредитування українським підприємствам. Вважаємо, що це дуже хороший показник.
Чи ведете зараз якусь роботу щодо майбутніх таких програм гарантування? Чи плануєте підписувати нові договори?
Так, і це важливо. Ми не можемо призупинитись і сказати «все, супер, цього достатньо». Поточні програми вичерпуються і треба працювати або над їх збільшенням, або над новими програмами.
Щодо нових міжнародних партнерів, то ми зараз ведемо перемовини з Європейським інвестиційним банком, який почав більш інтенсивно дивитися на Україну й готувати програми за підтримки Євросоюзу. Тут ми сподіваємось отримати гарантійні програми на суму до €50 млн. Також розмовляємо з Американською корпорацією з фінансування міжнародного розвитку (DFC). Це державна американська агенція, яка, своєю чергою, співпрацює зі Світовим банком, IFC. Очікуємо, що в нових програмах покриття ризиків сягатиме до 80%. Але чекаємо на остаточні результати перемовин.
Вочевидь будемо продовжувати свою співпрацю з ЄБРР. Бо вона була першою, станом на зараз є наймасштабнішою і має своє стратегічне значення. До речі, у випадку з ЄБРР існує також компонент грантів. Тобто клієнти, отримуючи від нас кредитування, можуть також розраховувати на повернення частини коштів у своїх інвестиційних проєктах.
Маємо партнерів і в Німеччині — фонд з міжнародної співпраці Sparkassenstiftung, який також надав нам гарантійну програму. Сподіваємось, що продовжимо співпрацю і наступного року.
Також, як я казав, ми підписали меморандум на отримання наступних €10 млн гарантій від Європейської комісії з допомогою BGK і сподіваємось, що до кінця року будемо обговорювати наступні €10 млн. Для нас це означає не тільки продовження, а й збільшення масштабів кредитуванням українських підприємців.
Розкажіть про кредитування бізнесу поза програмами гарантування від партнерів: який зараз попит на кредитування від бізнесу, як він змінювався після початку повномасштабної війни?
Звісно, наша співпраця з міжнародними організаціями не означає, що ми надаємо кредити лише тоді, коли маємо гарантії. Від початку повномасштабної війни Кредобанк видав кредитів на 20 млрд грн. Портфель, який має покриття гарантіями, становить майже 40%. Решта — це вже наші ризики і стандартна робота банку, що надає кредитування як на поточну діяльність наших клієнтів, так і на відновлення тих, хто постраждав внаслідок війни, або інші потреби бізнесу.
Взагалі ми спостерігаємо, що зацікавленість кредитуванням зараз на достатньо високому рівні. Клієнти продовжують користуватися банківським кредитом як допомогою у поточній діяльності, а також для збільшення своїх виробничих можливостей.
Якщо дивитись у розрізі галузей, то в нашому портфелі високою є частка клієнтів з агропромисловості, насамперед експортерів агропродукції. Також є клієнти з будівництва, металургії та інших стратегічних галузей. Усі вони мають значення як для підтримки України на внутрішньому ринку, так і для українського експорту.
Коментарі