На початку війни середньоденний обсяг торгівлі на міжбанку скоротився майже втричі — Олена Іщенко

Про релевантні події на валютному ринку Finance.ua поговорив з директором Департаменту міжбанківського бізнесу «RwS bank» — Оленою Іщенко.

Про нацвалюту та привабливість депозитів

Сьогодні за вікном 2024 рік, й все ще маємо війну з рф. Як би ви описали різницю на валютному ринку між 2022, 2023 та 2024 роками. В якому напрямі ми зараз рухаємося?

 — На початку війни середньоденний обсяг торгівлі на міжбанківському ринку скоротився майже втричі. Тобто, якщо раніше середньоденні торги складали від 300 до 900 млн доларів, то від початку повномасштабного вторгнення від 100 до 300 млн доларів/день.

Особливістю у період воєнного стану є те, що в нас основний продавець валюти це НБУ. До повномасштабної війни була зовсім інакша ситуація — НБУ частіше викуповував валюту, коли був профіцит.

Що змінилося від початку 2024 року? Ми пам’ятаємо, що від початку жовтня 2023-го НБУ відійшов від фіксації курсу. Десь з цього періоду почалася більш активна торгівля на міжбанківському ринку. Збільшився середньоденний обсяг торгівлі.

На що б я звернула увагу, так це на обсяг торгівлі банків (без НБУ). Наприклад, якщо подивитися на вересень 2023-го, — продаж валюти Нацбанком — 2,7 млрд доларів/місяць. Банки водночас продали 784 млн доларів. Починається жовтень і одразу цифра продажу валюти банками зростає до 1,4 млрд доларів.

Таких показників не було від початку повномасштабної війни. У листопаді банки продали валюти на 2 млрд доларів, НБУ — 2,5 млрд доларів. У грудні банки продали 2,4 млрд доларів, НБУ — 3,5 млрд доларів.

Ситуація змінюється дуже помітно. Утім, наразі немає підстав стверджувати, що в нас з’явилося більше валюти. Це, перш за все, спекулятивна складова, адже це традиційний банківський бізнес… Тобто, НБУ змінив ще й технічні умови праці, він продає на одному торговельному майданчику, це Bloomberg, там є лімітований обсяг заявок (від 500 тис. дол. — Ред.), тому роздрібні суми НБУ не закриває. Й тут вже йде торгівля банків між собою. Ми повертаємося до довоєнної практики роботи на міжбанківському ринку.

Коли курс долара було відпущено, з’явилася більш значна волатильність.

За деякий час ринкового курсоутворення з’явилася більш значна волатильність впродовж дня. Наразі вона вища, ніж це було до війни. Банки й клієнти активно реагують на будь-які зміни курсу. Всі враховують наявні ризики, адже ситуація може дуже швидко змінюватися.

Курс зранку й після обіду може відрізнятися на 15−20 копійок, це важкувато для клієнтів, вони звикли орієнтуватися на курс НБУ, як індикатив курсу попереднього дня, але середньоденні показники не відображають рівня волатильності, який міг бути. У цьому й полягає відмінність цього року від минулого.

Враховуючи, що НБУ залишається основним продавцем валюти на міжбанківському ринку, від його поведінки дуже багато залежить. Коли він більш активний на ринку, ми «падаємо», а коли він менш активний, ми — зростаємо. Банки, які намагаються робити арбітражні операції, дуже швидко відкривають і закривають позиції, це теж обумовлює волатильність.

Окрім війни в Україні, світ зараз має ще й конфлікт між Ізраїлем та Іраном. Чи вплине їхнє протистояння на курс в Україні?

 — Думаю, можливо. Тому, що це може вплинути на періодику надходжень допомоги для України. Адже це загострення ситуації на Сході та можливі інші форс-мажорні обставини можуть вимагати від того ж США, які є основним донором допомоги для нас, додаткових реакцій /фінансів.

Окрім того, це впливає на зростання цін на енергоносії, а зростання цін на енергоносії — важіль тиску на валютний ринок.

Не так давно ми усі могли бачити рекордні показники золотовалютних резервів. Чи можете пояснити, внаслідок яких процесів це сталося, й хто нам в цьому найбільше допомагав?

 — Це сталося внаслідок надходжень від наших міжнародних партнерів. Станом на 31 березня обсяг склав 43,7 млрд доларів. У березні надходження від партнерів перевищили наші витрати у валюті. Що це було?

По-перше, це був транш від ЄС (4,9 млрд доларів. — Ред.). Загалом ми отримали 9,3 млрд доларів: від світового банку під гарантії Японії та Великої Британії — 1,6 млрд доларів, 1,5 млрд доларів — від Канади, 800,8 млн — від МВФ, 286 млн доларів — розміщення наших валютних облігацій, 118 млн доларів — грантові кошти від Японії, 34 млн доларів — грантові кошти від Сербії.

З нашого боку продаж валюти на міжбанківському ринку. Була сплата по запозиченнях. Наприкінці березня ми й вийшли на такий баланс.

НБУ прогнозує, що до кінця року золото-валютний резерв значно не знизиться. Це пов’язано з тим, що ситуація вже склалася на краще для нас відносно наступної допомоги, на яку ми довго чекали. Зараз вже можна розраховувати на ритмічні надходження.

Останнім часом на валютному ринку відбувається повільна, за мовчазної згоди НБУ, девальвація національної валюти. На скільки копійок щомісяця, на вашу думку, має зростати курс долара, щоб не спровокувати черговий ажіотажний попит на валюту, перш за все, з боку населення?

 — Вважаю, що ажіотаж може спричинити якийсь суттєвий стрибок, або постійне зростання протягом деякого часу. Наприклад, тиждень ми зросли й зростаємо, й от тоді це вже спровокує населення на якийсь ажіотаж.

Чесно кажучи, я спостерігаю, що готівковий ринок не такий вже й об‘ємний, не так вже «тисне» на курс. Бачу коментарі колег, які є операторами готівкового ринку, що «в разі зростання міжбанківського курсу великого попиту від клієнтів або пропозиції немає». Можливо, це пов’язано зі зниженням доходів середньостатистичного населення.

Щодо «скільки копійок» на місяць, є розрахунок: ми рік почали з курсу 38 грн/дол. Якщо брати ставку за депозитами на рік у гривні, то візьмемо поточну — 15%. Хоча від початку року вона була більшою.

38 грн/дол. плюс 15%, ми отримаємо 43,7 грн/дол. Це більше, ніж ми чекаємо від курсу наприкінці року. Тобто, за наявності таких ставок по депозитах в гривні, поки що математика позитивна.

Отже, людина, яка розмістила гроші на початку року під 15−16% за наявного зростання курсу долара наприкінці року отримає прибуток.

Ставка по гривневих депозитах повинна забезпечувати прибуток при наявному знеціненні гривні

На одному з останніх засідань НБУ відмічав, що, попри зниження облікової ставки, ставка по депозитах та ОВДП залишається привабливою.

Тобто, вона залишається привабливою порівняно зі зростанням інфляції та зростанням курсу долара. Ми повинні про це нагадувати клієнтам. Населення має бути обізнаним у цьому, й НБУ має забезпечувати цю позитивну математику. Це відповідь на питання, як нам зробити привабливими депозити в гривнях, як забезпечити ситуацію, аби населення не конвертувало гривневі депозити у валюту. Тобто, ставка по гривневих депозитах повинна забезпечувати прибуток за наявного знецінення гривні.

На ваш погляд, що взагалі може виправити ситуацію з депозитами в Україні, за допомогою яких кроків реально було б відновити інтерес до цього продукту? Та наскільки взагалі це можливо?

 — В Україні зараз досить нестандартна ситуація. Через війну зменшуються заощадження у середньостатистичної людини. Тому, я думаю, справа в цьому.

В принципі, кошти зараз безпечніше тримати в банку, на мій розсуд, якщо ми говоримо про ті міста, в яких є постійні обстріли. Тобто, це Харків, Дніпро, Одеса. Кошти безпечніше тримати на рахунках в безготівковій формі, ніж десь фізично. Бо, на жаль, все можна втратити в один момент.

Стосовно відсоткової ставки, можливо, треба більше декларувати, що банки враховують зростання курсу, і пропонують відсоткову ставку по депозитах таку, в якій вигідніше тримати кошти.

Що чекаєте від облікової ставки до кінця року? Як зміна облікової ставки може вплинути на дохідність депозитів та ОВДП?

 — Скорочення облікової ставки впливає на зменшення ставки по депозитах, зменшення ставки по ОВДП. На кінець року НБУ декларує можливе зменшення облікової ставки ще до рівня 13%. Наразі ми маємо облікову ставку 13,5%. Водночас ставку на річні ОВДП десь 15,30% на первинному ринку. Я думаю, що ця різниця залишиться. Тобто, 1,5−2% від облікової ставки.

НБУ запропонував облікову ставку, як такий мінімальний важіль. Тобто, є інструменти, як депозитний сертифікат на 3 місяці, їх дохідність на 3% вищі, ніж облікова ставка. Є депозитні сертифікати «овернайт», які НБУ залучає на рівні облікової ставки. Тому в ОВДП трошки вища ставка. Думаю, така тенденція буде зберігатися, але тренд єдиний — зниження облікової ставки впливає так само на зниження депозитів та зниження ОВДП.

Мій прогноз, якщо наприкінці року отримаємо облікову ставку на рівні 13%, то ОВДП будуть десь на рівні 14,5% річних. Ще щодо ОВДП — покращення ситуації в нашій країні призведе до значного попиту на наші ОВДП. Якщо ми побачимо «світло в кінці тунелю», то буде дуже великий попит на первинному ринку й зниження ставки ОВДП, тоді потрібно буде обмежувати спекулятивний попит.

Про дії НБУ на валютному ринку

В продовження розмови про НБУ… Від початку повномасштабної війни, які дії Нацбанку ви назвали б найбільш знаковими для валютного ринку та чому?

 — Перш за все — фіксація валютного курсу. Заборона продажу валюти купленої на міжбанку через каси банків — такі впливові моменти.

Також можна відзначити, коли НБУ дозволив фізичним особам купувати валюту спочатку на депозит, а потім на зняття в ліміті.

Потім відмова від фіксованого курсу, й нарешті дозвіл на продаж валюти купленої на міжбанку через каси банків. Це те, що найбільше вплинуло на валютний ринок.

Серед іншого, 2024 року НБУ суттєво скоротив обсяги валютних інтервенцій на міжбанківському валютному ринку у порівнянні з аналогічним періодом 2023-го. Як ви вважаєте, з чим це пов’язано і який вплив це мало на поведінку валютного ринку загалом й міжбанківського зокрема?

 — Якщо порівнювати березень 2023 року та 2024-го, то різниця невелика. Більше помітна різниця в лютому, коли цього місяця 2023-го обсяг інтервенцій був 2,5 млрд, а в лютому 24-го — 1,5 млрд.

Також значна різниця, якщо порівняти кінець 2023 року і початок 24-го, тому що наприкінці року обсяг інтервенцій був: жовтень 3,3 млрд, листопад 2,5 млрд, грудень 3,5 млрд. Це дуже значний обсяг.

Щодо початку цього року: січень 2,5 млрд, лютий 1,5 млрд, а березень 1,8 млрд. Тобто, більш помітно зменшення обсягу — кінець року та початок.

Вважаю, що це пов'язано з невизначеністю щодо допомоги Україні — ситуацією, яка досить довго нас тримала. Коли ми спостерігали за розв'язанням цього питання в США, то НБУ трохи притримував золото-валютний резерв.

Про готівкову валюту та конкуренцію між банкам

Чи вигідно наразі банку працювати з готівковою валютою? Які нові виклики з’явилися 2024 року?

 — Так — це досі вигідно. Щодо нових викликів, то таких викликів, які ми отримали в перший рік повномасштабної війни, таких ще не було.

З готівковою валютою маржа зараз невелика, буває 10 копійок, а в середньому вона 20−30 копійок від міжбанківського ринку.

Ця ситуація, на мій розсуд, така і буде, тому що НБУ зняв обмеження з продажу готівкові валюти. Тобто, можна купувати валюту на міжбанку і продавати її через касу банків. Це те, чого раніше не було.

З надходженням готівкової валюти в країну жодних проблем немає.

Готівковий ринок отримав ресурс. Раніше цим ресурсом був або картковий туризм, або фізичні особи, які купували валюту на депозит і потім бігали по ринку.

Зараз НБУ зняв питання різниці декількох курсів. Він зняв обмеження з продажу готівки. Тобто, банк вільно купує на міжбанку валюту, підкріплюючи свою касу готівкою, і він продає валюту. З надходженням готівкової валюти в країну жодних проблем немає.

Тобто, готівкова валюта є, вона завозиться і вивозиться, тому це забезпечує таку сталу невелику маржу. Ресурси є, тому маржа не зростає — 30 копійок.

Коли ми маємо розбіжності з міжбанком у 10 копійок, то це триває день, адже за такої маржі банкам працювати невигідно. Підкріплення каси банків має собівартість десь 20 копійок внаслідок вартості готівки. Тому, це має бути десь 20−30 копійок.

Банкам вигідно все, що приносить їм прибуток, але обов’язково в рамках чинної нормативної бази НБУ і нормативних документів фінансового моніторингу. І продаж через касу з урахуванням вимог фінансового моніторингу. Це ніхто не скасовував.

У чому зараз найбільше проявляється конкуренція між банками на валютному ринку? Наскільки важко стало виживати невеликим банкам?

 — Звичайно, невеликим банкам складно конкурувати з держбанками. Клієнти, традиційно вважають, що у держбанках менше ризиків для розміщення депозитів.

Однак, нагадаю, що з 1 квітня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон, яким передбачено повне відшкодування вкладів фізичних осіб Фондом гарантування вкладів на період дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення чи скасування. Тобто це вже не той маркер, яким треба керуватись при виборі установи для розміщення депозиту.

Якщо говорити про переваги невеликих банків, то зазвичай це — швидкість ухвалення рішень. Це мобільність та якість роботи з клієнтами. Ми не можемо собі дозволити працювати з клієнтом повільно, ігнорувати або не відпрацьовувати запити клієнтів своєчасно.

Якщо ми будемо розглядати тижнями контракти клієнтів, то втратимо всіляку перевагу. Боротьба за клієнтів — основна конкуренція. Важливу роль відіграє надання певних додаткових пропозицій та додаткової уваги.

Чи RwS bank, як досить невеликий банк, відчуває спад активності бізнесу через війну?

— Якщо порівнювати від початку повномасштабної війни, то — ні. Бізнес пристосувався та працює. Я б сказала, що спаду немає. Скоріше, бізнес потребує більшої підтримки. Є потреба у підтримці з боку держави, розробки та актуалізації державних програм кредитування.

Від початку повномасштабної війни, у перші пів року, спад був. Була невизначеність майбутнього. Багато бізнесів не працювало або були переміщені. Але така ситуація була для всієї країни ідентична. І постійний запит від бізнесу: чіткі, стабільні правила роботи.

Наостанок, наше звичне питання: на який максимальний курс долара до гривні у 2024 році ви очікуєте?

 — Бачу кінець року десь на рівні 41 грн/дол. Традиційно грудень місяць досить неспокійний, тому, приблизно, в середині цього місяця ми можемо отримати 41,5 грн/дол.