Ринок продажу золота під час війни: проблеми та рішення

Чи можливі внесення змін до постанови № 18, щодо операцій з купівлі-продажу банківських металів юрособами? Як зупинити розвиток «сірого» ринку банківських металів? Що загрожує ювелірній галузі: безробіття, стрімке здороження металів, занепад ювелірного бізнесу країни.

Для обговорення цих питань були запрошенні експерти в ювелірній галузі: Дмитро Видолоб, президент Союзу ювелірів України, Оксана Грабовська, голова Спілки ювелірів, Алла Іщенко, голова асоціації професійних учасників ринку банківських металів України, а також фахівці провідних банків України.

На думку учасників заходу, без термінових змін щодо імпорту золота в Україну загрожує повна безконтрольність. Адже ювеліри втратили можливість купувати дорогоцінний метал за безготівку через дію постанови НБУ № 18. Наразі, якщо ювелір отримує торгову виручку на свій безготівковий рахунок, він не має права придбати цей метал офіційно.

Склади ювелірних майстерень вже порожні, констатують експерти: «161 підприємство в Україні здійснює первинну обробку, дорогоцінних металів, і на складах цих переробних підприємств запасів фактично немає. Як і в банківській сфері. Нацбанк створює штучні перешкоди. Зараз, 75% ринку дорогоцінностей тримається на ювелірному виробництві. Потрібно дати змогу працювати з ними офіційно через рахунки з фізичною поставкою, бо мова йде не просто про банківські метали, а про сировину для виробництва», — заявив президент Союзу ювелірів України Дмитро Видолоб.

За оцінками Голови Спілки ювелірів, Оксани Грабовської, в ювелірній галузі зайнято понад 50 тисяч працівників. Зараз, як ніколи раніше, «білий» бізнес важливий для держави, адже це напряму впливає на економіку крани, яка в умовах війни потребує максимальної підтримки.

Експерти озвучили серйозні побоювання щодо виживання ювелірного виробництва. Джерелом доходу для ювеліра є його руки, талант та майстерність, в той час як метал та каміння — звичайна виробнича промислова сировина. Але саме від неї залежить чи вистоять підприємства цієї галузі.

«Частка вартості сировини у нашій справі максимальна, порівняно із іншими сферами виробництва: від 55% до 82% у вартості готової продукції. Як тільки зростає ціна на сировину, в тому числі на банківські метали, рентабельність ювеліра зводиться нанівець», — каже президент Союзу ювелірів України.

Представники ювелірної галузі сходяться на думці, що постійні обмеження, які виникають на ринку, призвели до стагнації. Це фактично виживання сфери ювелірного виробництва. До прикладу, у 2014 році ювелірів в Україні налічувалося 1180 підприємств та ФОП, які здійснювали виготовлення ювелірних виробів. Вже у 2024 році їх кількість скоротилась до 442.

Звичайні українці також зазнають збитків. Через дефіцит на ринку ціна на золото в Україні вже на 10% вище за світову. У той час, як клієнти хочуть диверсифікувати заощадження і придбати банківські метали, «сірий» ринок диктує ціноутворення і підвищує в такий спосіб вартість. Все те, що раніше легально завозилося на територію України, пішло в «тінь». При тому, що попит, суттєво не знизився. Зараз, як зазначають експерти, спостерігається, як чорний ринок активно заполоняє галузь витісняючи тим самим офіційні банківські установи з ринку.

Офіційні дані свідчать, що у 2020−2021 роках в Україну завозилося по дві тонни дорогоцінних банківських металів, в 2022—2023 роках — по одній тонні, а в I кварталі 2024-го встигли завезти незначну кількість. За ці роки частка банківського золота в зливках найвищої проби не перевищувала навіть 0,2% від загального товарного імпорту в Україну.

Практично все золото завозилось банками, і йдеться про невеликі суми навіть в порівнянні із імпортом готівки. Загальний обсяг валюти, яка витрачається на закупівлю золота за рік, можна порівняти з обсягом денної інтервенції. Так, НБУ продає банкам валюту на міжбанківському ринку на 600 млн. за тиждень (у середньому 130−200 млн. на день).

«До повномасштабного вторгнення метали займали тільки 2% від загального імпорту валют. Після вторгнення — 0,85%», — зазначила Алла Іщенко, Голова Асоціації професійних учасників ринку банківських металів України. Тож експерти наголошують на необхідності відновлення імпорту сировини для виробників.

Одноголосний прогноз, що без термінового збільшення імпорту золота в Україну ринок буде оповитий корупційними схемами. Тільки відкриття кордонів, початок роботи з банківськими металами на офіційному ринку і передача права регулювати цей ринок банкам знизить вплив «сірого» ринку. Вони вважають, що у випадку якщо НБУ все ж таки дозволить банкам імпортувати золото, його ціна на внутрішньому ринку знизиться.

Учасники круглого столу оцінили потреби всієї галузі в 4 тонни золота 585-ї проби. За їх підрахунками достатньо близько 2 тонн банківських металів в пробі на рік. На їх думку це не ті об'єми, які можуть завдати шкоди золотовалютним резервам України. Проте, це надало б можливість зменшити вартість злитків в середині країні, а також зберегти та навіть збільшити кількість робочих місць у галузі.