Керівник Департаменту інноваційних проєктів МТБ Банку Дмитро Яковлєв про важливість інновацій у фінансовій сфері, виклики, спровоковані війною, та боротьбу з дропами — інтерв’ю

Розкажіть про Департамент інноваційних проєктів МТБ Банку — чим саме він займається, у чому взагалі полягає інноваційність для банку?

Інноваційний підрозділ у будь-якій організації — це постійний пошук, створення та впровадження конкурентних переваг, корисних продуктів та сервісів. У фінансовій сфері це обов’язкова умова існування компанії. Особливо в умовах жорсткої конкуренції, військової агресії та низки нормативних обмежень з боку НБУ. На жаль, кількість клієнтів в Україні зменшується, а конкуренція між банками зростає. У такій ситуації фінансові компанії вимушені утримувати клієнтів якісними сервісами.

У нашому сенсі інноваційна діяльність — багаторівневий термін. Він поєднує низку наукових, фінансових, технічних заходів, які спрямовані на комерціалізацію знань, досвіду, обладнання та технологій. Ми створюємо:

• платіжні боти в месенджерах;
• розвиваємо різноманітні дистанційні сервіси;
• проєктуємо системи автоматизованих платежів для клієнтів корпоративного сегмента;
• інші проєкти.

Це важливі й непрості сервіси, які ми намагаємося зробити зручними.

Також у нас є чимало безпекових розробок. Під кожною функцією, кожним натисканням кнопки задіяно багато захищених протоколів, алгоритмів кешування та інших елементів безпеки, які захищають пристрій та акаунт клієнта. Ми приділяємо цьому багато уваги.

Як повномасштабна війна росії проти України вплинула на можливість впровадження інновацій та загалом на розвиток банку?

Початок повномасштабної війни був викликом для кожного бізнесу в Україні, а для банків — особливо. Нам потрібно було забезпечити безперебійну роботу й підтримати всіх клієнтів: від пенсіонера до великої компанії. Майже всі наші співробітники залишилися в Україні й розв’язували два завдання: збереження активів (насамперед грошей клієнтів, які вони залишили на рахунках) та підтримка ліквідності банку.

У тих обставинах одразу проявилися недоліки, які були непомітними до початку війни. Чимало клієнтів намагалися зняти гроші та перевести їх за межі України, за межі банку або просто забрати готівкою. Уявіть ситуацію. Я виходжу з відділення банку й бачу дві черги приблизно по 50 осіб кожна. Перша — до банкомата, друга — до терміналів самообслуговування. Одні намагалися зняти готівку, а інші поруч завантажували її в термінали, щоб мати можливість поповнити телефон, рахунок, сплатити за інші послуги або купити необхідні речі. Тобто дві черги потребують різноспрямованих сервісів. Створювався хаос. Ми витратили багато часу, щоб виправити ці аномалії.

Багато європейців хотіли донатити на потреби ЗСУ. Але вони казали: ми працюємо в європейській платіжній системі SEPA і можемо перерахувати кошти саме через неї. А Україна до неї не під'єднана. Треба було розв’язувати задачу. Тому за допомогою платіжної системи Clear Junction, учасником якої є МТБ Банк, ми зробили платіжну трасу, щоб європейці могли поповнювати українські рахунки. Фактично одразу налагодили певний потік грошей до України для потреб армії.

Також був виклик, пов’язаний з використанням закордонних телефонних номерів. У перші тиждень-два українці почали мігрувати світом. І тут ми побачили, що чимало фінансових телефонів наших клієнтів одночасно стали закордонними. Треба було таких клієнтів одразу активувати, по-новому надсилати СМС, через роумінг, сприймати цей номер як фінансовий, хоча він не був українським.

Поставали й інші виклики, але загалом весь банк працював згуртовано. Хоча й нашому департаменту, й іншим доводилося розв’язувати дуже складні питання.

Як Департамент інноваційних проєктів поліпшує роботу продуктів та сервісів МТБ Банку? Наведіть, будь ласка, приклади.

Два основні напрями, якими займається наш Департамент, це продукти та сервіси. У продуктах ми робимо фокус на функціональності, яка допомагає посилити конкурентні переваги, цінність продукту. Наприклад, сам собою інтернет-банкінг — вже звичний та зрозумілий продукт для населення. Але вартості йому додає функціонал. Наприклад:

• автоматизована звітність до податкової;
• автоматичний розрахунок овердрафту за дві секунди з можливістю моментального використання;
• дистанційне замовлення платіжних пристроїв (на початку війни це дуже було важливе питання, бо працювати з готівкою було ризиковано);
• гнучка звітність за транзакціями;
• використання кваліфікованих підписів.

Є багато інших функцій, які допомагають клієнтам досягати своїх комерційних цілей або просто споживати банківські продукти.

Щодо сервісів, то тут ми робимо фокус на швидкості та безпеці укладання угод, проведення операцій. Ця робота не завжди на поверхні і може бути непомітною для клієнта, який користується нашим застосунком. Він просто натискає кнопки, розв’язує якісь завдання: перекази, обмін, оплата. І все це працює. Але за всім цим стоїть складна робота, пов’язана з безпекою та захистом даних.

Що вищий рівень захисту системи, то менш зручно нею користуватися. І якщо ти починаєш напружувати клієнта СМС-ками або іншими методами верифікації, це його роздратує. Тут потрібен ризик-орієнтований підхід до кожної операції. Ми зважуємо потенційні витрати від операції та ймовірність її компрометації і знаходимо баланс того, як та чи інша операція повинна бути захищена.

Це щоденна праця спільно з ІТ, кібербезпекою та іншими підрозділами банку, консультації з Кіберполіцією, вивчення шахрайських кейсів, які припадають на різні банки, і застосування цих методів захисту в нашому банку. Це також входить до зони відповідальності Департаменту інновацій.

Розкажіть про роботу вашого департаменту у сфері платіжних інновацій — в яких напрямах її ведете?

НБУ активно залучає комерційні банки до стратегічних цікавих проєктів національного масштабу. Наш департамент безпосередньо взаємодіє з регулятором за напрямом інновацій. Наприклад, з вересня минулого року ми долучилися до проєкту МКП — миттєві кредитові перекази. Це новий рівень СЕП-переказів, які мають проходити за декілька секунд. Були роки, коли такі платежі проходили 3−4 години, зараз — 2−3 хвилини. Тепер НБУ ставить нову мету — 2−3 секунди. Тобто за часом буде, як традиційний P2P-переказ із картки на картку. Якщо нам спільно з НБУ вдасться це реалізувати, це буде суто український інструмент, яким можна буде пишатися.

Ще один цікавий проєкт, до якого МТБ Банк планує долучитися із червня цього року, — Є-Гривня. Ми вважаємо, цей напрям є стратегічним для НБУ, банківської спільноти загалом та нашого банку зокрема. Національний банк займається Є-Гривнею вже понад сім років. Він вивчив декілька блокчейн-протоколів і задумався про випуск цифрової валюти на базі одного з них — Stellar.

Наш банк одразу погодився взяти в цьому участь. Нам потрібно буде залучати до тестування Є-Гривні користувачів, забезпечити обмін їхніх безготівкових та готівкових коштів на цифрову гривню, доступ до відповідного гаманця в нашому мобільному застосунку MTB360, можливість надавати виписку за цим рахунком тощо.

Нашим завданням буде звітувати Національному банку щодо успішності проєкту або виявлення його недоліків, доопрацювань. Це потужний проєкт. На мій погляд, він майже на 90% здатен замінити національну готівкову валюту.

Нині банківська спільнота активно обговорює проблему з дропами. Поясніть читачам, що це за явище та як із ним бореться ваш банк?

Ця проблема з’явилася у 2010 році в росії і отримала велике розповсюдження. На Україну вона поширилася ближче до 2017−18 років.

Дроп — це особа, яка має документи, але не має платіжної картки. Вона надає свої паспортні дані з метою випуску платіжної картки і дозволяє іншій особі нею користуватися. Тобто людина навіть не розуміє, в яких цілях будуть використовувати картку, випущену на її ім'я, які гроші на неї заходитимуть. У європейському та американському законодавстві для цього є інший термін — «грошовий мул».

Коли такий «мул» один, то все зрозуміло. Його дуже легко розпізнати, розібратися, що він робить. Але коли їх 100−200 тисяч, то розібратися, як організована система P2P-переказів між неконтрольованими картками, дуже складно. Причому всім: Кіберполіції, самим банкам, навіть НБУ.

Фактично це багатофункціональна горизонтальна система нелегальних розрахунків. Дропи використовують для різних цілей: тіньова оплата за товари та послуги, які підлягають ліцензуванню (наприклад, спирт, тютюн), для купівлі/продажу криптовалют, для виплати неофіційної заробітної плати тощо.

Ще один напрям — соціальна інженерія. Всі кошти, вкрадені у людей після того, як їм телефонують начебто з банку і просять назвати PIN-код або CVV-код, зрештою зараховуються на картки дропів. Зазвичай ними стають вразливі групи населення: переселенці, безробітні, пенсіонери. Іноді студенти, які ще не розібралися, що від них хочуть.

На жаль, що більшим і технологічнішим є банк, то більше шансів, що там заведуться дропи. Чому? По-перше, вони намагаються зробити свої перекази якомога дешевшими. А найдешевше для них, якщо всі учасники схеми зберуться в одному банку. І що більший банк, то краще для них. Тобто жертвами таких систем стають великі фінустанови з великою базою клієнтів і які не тарифікують P2P-перекази між своїми картками.

Друге, що приваблює дропів у банках, — дистанційний онбординг. Тобто коли банк дозволяє клієнту ідентифікувати себе, відкрити рахунок дистанційно, через Face ID, БанкID або Дію. Особливо їх цікавлять банки, які тільки запровадили систему дистанційної верифікації. Шахраї про це дізнаються й одразу починають засилати туди людей, щоб ті дистанційно відкривали рахунки.

Систему віддаленої ідентифікації нещодавно запустив і МТБ Банк. Тому й ми, на жаль, є вразливими у цій ситуації, проте активно боремося із цим явищем. Ми розробили власні методи виявлення та блокування дропів. Це аналіз сукупності технічних параметрів: IP-адреса, девайс ID, еплікейшн ID (тобто додаток, який використовується), SIM ID, Mobile Check. Також звертаємо увагу на фінансові параметри транзакцій: сума, банк, із якого надходять кошти.

Аналіз усіх цих параметрів та поведінка протягом першого періоду надає нам можливість виявляти та блокувати дропів.

У цьому допомагають певні системи. Наприклад, в Україні є потужна платформа ЕМА Anti Fraud Hub. До неї під'єднані всі наші банки. Це потужне рішення для протидії протиправним діям і шахрайству. Ми пишаємося цією системою, бо вона одна з найпотужніших у світі. Там дуже багато досвіду європейських країн та США. Ці інструменти дають нам змогу виявляти певні групи злочинців.

Але бажано мати і внутрішню систему. Тому що ЕМА Anti Fraud Hub не бачить ситуацію всередині банку, а тільки коли йде обмін між банками. Тому ми маємо додатково систему «Авангард» від постачальника процесингового центру, яка також аналізує і має контрольні індикатори таких операцій.

Розкажіть про досягнення та успіхи банку за напрямами електронної комерції та транзакційного бізнесу?

Минулий рік був для нас дослідницьким. Наприкінці 2022-го МТБ Банк опанував технологічний протокол із VISA, а наприкінці минулого року ми під'єдналися до MasterCard. Удвічі збільшили транзакції та активували навчання за напрямом e-commerce і досягли непоганого обороту за місяць.

Серед інших досягнень я б відзначив такі:

• інтеграція з НДЕКЦ МВС та ЦНАПами;
• розробка платіжного бота;
• підключення до мережі терміналів EasyPay та City24;
• навчилися проводити міжнародні P2P-перекази, зокрема з китайською платіжною системою UnionPay;
• навчилися взаємодіяти зі складними протоколами постачальників енергоносіїв (обленерго та Нафтогаз);
• створили повноцінну платформу для запровадження єдиної комунальної квитанції — це купа платежів, які можна сплатити в один клік;
• багато інвестували в транспортне рішення — протокол, що надає можливість використовувати банківську картку як електронний транспортний проїзний документ (щось на кшталт «Київ Цифровий»).

У 2023 році МТБ Банку вдалося істотно розширити термінальну мережу. Поясніть, чому це важливо і який внесок вашого департаменту?

Так, на початку війни в банку було приблизно 300 працюючих терміналів. Наразі їх уже понад 1500. Це зростання було непростим, дуже багато питань розв’язував саме Департамент інновацій. Коли ми почали розширювати перелік клієнтів, яким можна пропонувати термінали, то побачили, що кожне підключення потребує додаткових зусиль щодо опрацювань на процесинговому центрі: тестувань, налаштувань, пов’язаних із поверненням платежів, звітів тощо. Нам доводилося йти до процесингу та просити про ці налаштування для кожного клієнта окремо, що було довго й дорого. І кожен кейс потрібно було практично пропрацьовувати і розбирати. Пізніше з’явилася вимога щодо фіскалізації. Це теж був виклик. Таким чином, крок за кроком ми вивчали нові технології та підключали по одному-два клієнти. Розширення технологічних можливостей Департаменту інновацій давало змогу просуватися глибше вже в корпоративний сегмент, ритейлерову мережу, в АЗС та в системи інших мережевих клієнтів, які й допомогли нам розширити термінальну мережу.

МТБ Банк підписав угоду з міжнародною компанією D8 Corporation — постачальником процесингового рішення нового покоління. Придбання окремого процесингу — чому ця інвестиція була необхідна банку?

Всі українські підприємці, з якими я спілкуюся, будують потужний процес обслуговування клієнтів від, А до Я: замовлення на сайті, трекінг, доставка Новою поштою, сплата, отримання грошей, повернення товару, якщо щось відбулося не так. Кожна ця операція потребує доопрацювання на процесингу. І це нескінченний процес.

Тому ми ухвалили рішення перерахувати всі витрати й оцінити, наскільки вигідним є придбання власного процесингу. Щоб надалі вже модернізувати його на базі банку з метою задоволення всіх потреб клієнтів.

Так ми й дійшли до того, що краще мати власний процесинговий центр. У банку було рішення на базі openway, але ми вирішили відмовитися від нього й замінити на латвійське — D8 Corporation. Воно європеїзоване і вже має стандарти PCI DSS, PСD 2 та платіжні системи SEPA. Це все допоможе банку в майбутньому дивитися у бік ЄС та розвивати цей бізнес уже за межами нашої країни.

Окресліть плани Департаменту інноваційних проєктів на 2024 рік.

Нині банк має чітке бачення окремих платіжних рішень для різних галузей: АЗС, мережевих ритейлерів, ЦНАПів, для сегмента HoReCa, медичних закладів, логістичних операторів, транспортних систем оплати проїзду та інших. Всі вони мають свою специфіку. Ми вже маємо поглиблену експертизу в електронній комерції та намагаємося поєднати у смартфоні два рішення — торговий еквайринг із електронною комерцією. Ця технологія називається Tap to phone. Зараз її продають Приват і Ощад. Також ми плануємо скомбінувати протоколи Visa та MasterCard із протоколом СЕП. Це надасть можливість ініціювати платіж із платіжної картки й водночас сплачувати за реквізитами IBAN.