Електронні аграрні розписки спростять доступ до фінансування агровиробників — Делойт

Про це повідомляє директор департаменту аудиту, керівник галузевої групи з харчової промисловості та сільського господарства «Делойт» в Україні Ярослав Серпутько.

«Агровиробники зможуть самостійно здійснювати операції з електронними аграрними розписками в Реєстрі аграрних розписок через онлайн-доступ за допомогою електронного цифрового підпису та без обов’язкового нотаріального посвідчення», — зазначає експерт.

За його словами, вартість нотаріального посвідчення традиційного паперового інструменту досягає 0,5% від загальної вартості аграрної розписки, або понад 30 тис. грн у середньому за видачу однієї розписки.

«Крім того, агровиробники зможуть суттєво заощадити свій час, адже матимуть можливість випускати аграрні розписки, не виходячи з дому чи офісу. Додатково законопроєкт розширює предмет застави — окрім майбутнього врожаю, передбачає можливість застави живих тварин та продуктів тваринного походження, продуктів рослинного походження, а також продуктів їх первинної переробки», — констатує Ярослав Серпутько.

Він додає, що кредитори також отримають декілька бенефітів від упровадження електронних аграрних розписок.

«По-перше, це посилить захист прав кредиторів через можливість стягнення заборгованості за електронною аграрною розпискою у безспірному порядку на підставі спеціальної виписки з Реєстру електронних аграрних розписок шляхом звернення стягнення на інше майно боржника. По-друге, маючи у портфелі електронні аграрні розписки, їхній банк-власник зможе продати інвесторам облігації, забезпечені такими розписками, тобто здійснити сек’юритизацію», — наголошує фахівець.

Для банку це цікаво, зазначає Ярослав Серпутько, оскільки депозити здебільшого залучаються на дуже короткі строки — 1, 3 або 6 місяців, а от облігації переважно розміщуються на рік і більше. Таким чином, банк зможе отримати «довгий» фінансовий ресурс та покращити нормативи ліквідності.

«Для розуміння рівня зацікавленості банків у кредитуванні малого та середнього аграрного бізнесу достатньо подивитися на структуру банківського кредитного портфеля в межах програми „5−7−9%“: за час дії воєнного стану загалом було видано 170,5 млрд грн кредитів, із яких кредити агропідприємствам становили майже 36 млрд грн, що є другою за розміром статтею після кредитів на антивоєнні цілі», — резюмує експерт.