Чому не перезавантажують БЕБ, митну та податкову служби

Один із структурних маяків співпраці з МВФ — до кінця грудня 2023 року затвердити Національну стратегію доходів (НСД) на 2024−2030 рр. ЇЇ мета — зниження зовнішньої фінансової залежності України. У першому перегляді програми МВФ підкреслюється, що українська «влада визнає важливість інтеграції реформ податкового та митного адміністрування в НСД».

Чому перезавантаження може бути довгим

Здатність України збирати необхідну кількість доходів залежить не тільки від темпів відновлення економіки, але й від ключових інституцій, які мають ефективно адмініструвати процес збору податків, митних платежів та боротися зі зловживаннями з боку недоброчесного бізнесу.

Навесні 2023 року голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголошував на необхідності проведення повного перезавантаження Державної митної служби (ДМС), Державної податкової служби (ДПС), а також Бюро економічної безпеки (БЕБ) вже до кінця цього року.

Під повним перезавантаженням мається на увазі модель, яка вже була застосована в НАБУ (Національному антикорупційному бюро України) і САП (Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі), а саме:

• призначення керівника за поданням конкурсної комісії з більшістю представників міжнародних організацій;
• можливість проведення незалежної оцінки діяльності;
• можливість звільнення керівника за висновком незалежної оцінки;
• переатестація усіх працівників.

Нагадаю, що конкурс на голову НАБУ тривав із серпня 2022 року, а призначення Семена Кривоноса головою відбулось у березні 2023 року. Майже два роки не мала постійного керівника і САП. Тому процес перезавантаження ДМС, ДПС та БЕБ може виявитись так само тривалим.

Що відбувається зараз

Але найголовніше, що ці ініціативи з перезавантаження досі офіційно не запущені, бо продовжують знаходитись на розгляді в парламенті:

• Для ДПС законопроєкт № 9243 у Верховній Раді з квітня 2023 року не висували на голосування.
• Для БЕБ законопроєкт № 10088−1 не висували на голосування;
• Для ДМС законопроєкт № 6490-д прийнято за основу (перше читання) 11 квітня 2023 року.

В результаті, нині керівниками ДПС, ДМС та БЕБ є виконувачі обов’язків. Владним «куратором» податкової політики є той-таки Данило Гетманцев, який у вересні 2023 року заявив, що керівники цих установ зберігатимуть статус «в.о.» до прийняття відповідних законів про перезавантаження. При цьому головною перепоною до прийняття законодавства парламентар назвав «відсутність згоди на участь у конкурсних комісіях наших міжнародних партнерів».

Нереформовані ДПС, ДМС та БЕБ використовуються для збагачення чиновників та їх кураторів, які намагаються нахапати «як в останній раз».

За прикладами ходити далеко не треба.

17 жовтня відбулися обшуки у закладах мережі ресторанів !FEST детективами Бюро економічної безпеки (БЕБ), посиленими оперативниками Служби безпеки (СБУ). Обшуки відбувалися з елементами «маскі-шоу» для того, аби виявити ухиляння від сплати податків при виплаті заробітних плат. Нагадаю, що БЕБ, за задумом, мало б виконувати, насамперед, аналітичну функцію, а не штурмувати заклади громадського харчування. В даному випадку !FEST використовував схему оптимізації податків, яка є поширеною серед рестораторів, — використання ФОП для своїх співробітників.

Так, ФОП замість найму — це є схема ухиляння від оподаткування. Але щорічні втрати для бюджету від таких схем оцінюються лише в розмірі до 8 млрд грн/рік. Загалом, все поширенішою практикою стає відкриття кримінальних справ проти бізнесу, аби тримати в підвішеному стані, поки бізнесмен, наприклад, не погодиться «вирішити питання». Наскільки це сприяє економічному відновленню чи приходу іноземних інвесторів? Питання риторичне.

Інший яскравий приклад — це ситуація на митниці. Останніми місяцями спостерігається зростання навіть не «сірого», а «чорного» імпорту, який жодним чином не проходить у фіскальних розрахунках. Це і алкоголь, і паливо, і техніка, й інші популярні товари. Втрати від схем оцінюються вже в десятки мільярдів гривень. Митники дозволяють бізнесменам ввозити свої товари «за прискореною процедурою» та «обходити» обов’язкові імпортні платежі. Можливо, саме тому вже декілька років не вирішуються «дивні» проблеми, на кшталт браку сканерів для контролю на митниці, чи відсутності обміну митною інформацією з країнами-сусідами, внаслідок чого існує величезний розмір статистичного розриву імпорту-експорту.

Як і у випадку з силовими органами, ДПС має можливість зупинки господарської діяльності бізнесу шляхом блокування податкових накладних та віднесення їх до критеріїв ризиковості платника податку. «Ручна» реєстрація податкових накладних стає корупційним важелем, який дозволяє вимагати хабарі від підприємців.

Саме тому і з’являються листи від Державного департаменту США з переліком та термінами реформ, від яких залежить подальше зовнішнє фінансування України. Бо у Вашингтоні вже зрозуміли, що владні обіцянки без контролю нічого не варті. Наразі ж проблеми податкової системи залишаються найвагомішими серед перешкод для ведення бізнесу, і ці органи потребують глибокої інституційної реформи. Але це потрібно не американцям, а, насамперед, усім нам — аби фінансувати нашу армію для перемоги над російським агресором та продовжувати рух для здобуття членства в Європейському Союзі.

Думки, висловлені в статтях, є позицією автора і можуть не відображати погляд редакції.

Автор:

віцепрезидент ICC Ukraine Олексієнко Дмитро