«Курс долара підвищиться до 39 грн/$ до кінця року», — прогнозує Олена Іщенко, директор Департаменту міжбанківського бізнесу «RwS bank»

Про валютні обмеження та їх вплив на курс

Запровадження валютних обмежень після початку війни було вимушеним заходом, який не допустив шокових ситуацій. Як змінювалися обсяги та котирування пари гривня/долар у міжбанківській валютній торгівлі?

До запровадження воєнного стану обсяг торгівлі валютою на міжбанківському ринку в середньому становив $500−700 млн на день. Але після того, як НБУ запровадив валютні обмеження, зафіксував курс, щоденний обсяг торгів коливався в межах $100−300 млн. Тобто з початку війни обсяг купівлі-продажу валюти на міжбанківському ринку скоротився понад удвічі.

Тут справедливо врахувати, що з початку війни в обсязі торгів відсутня спекулятивна складова — банки не займалися арбітражем, а торгували за фіксованим курсом, виконуючи заявки клієнтів. Проте, таке падіння обсягів — це, насамперед, економічна складова.

Як змінювалася ситуація цього року?

До останніх днів яскраво вираженої динаміки зміни трендів не було. Візьмемо, наприклад, 2022 рік: обсяг торгів 19 липня — $205,02 млн, 22 вересня — $195 млн, 23 вересня — $169 млн, 26 вересня — $268 млн.

Нагадаю, що за період воєнного стану НБУ лише один раз змінював фіксований курс — 21 липня 2022 року.

У 2023 році: 20 вересня — $270 млн, 21 вересня — $165 млн. Тобто порядок цифр не дуже відрізнявся.

Основна відмінність довоєнного та військового періоду в тому, що обсяг продажу валюти на міжбанківському ринку банками суттєво менший, ніж обсяг інтервенцій НБУ. Наприклад, у серпні цього року банки продали $850 млн, НБУ — $2 368,8 млн.

У серпні 2022 року: банки — $1 331,8 млн, НБУ — $1 641,4 млн. Вересень 2022 року: банки — $975 млн, НБУ — $2 792,1 млн. Тобто НБУ закриває основний обсяг попиту на валюту. Щодо довоєнного періоду, обсяг інтервенцій НБУ, переважно, був пов'язаний із викупом надлишків валюти. Наразі надлишків валюти немає, навпаки, зберігається дефіцит, який НБУ покриває зі своїх резервів.

Адже проблема не лише у перекосах зовнішньоекономічної торгівлі та значному перевищенні імпорту над експортом. Як сильно на безготівковий ринок впливав попит із боку населення, особливо, якщо врахувати схеми, що з'явилися на фоні різниці між готівковим та безготівковим курсами?

З початку війни готівковий ринок був повністю відрізаний від міжбанківського, не підкріплювався валютою, що було цілком зрозуміло на тому етапі. Але наявність дефіциту, обмежень, заборон — це завжди шокові стрибки курсу, висока волатильність — саме те, що ми спостерігали на початку війни.

Тому мав місце той самий «картковий» туризм, коли за кордоном знімали готівку, яку потім продавали в Україні. Яку частку ринку займали такі операції, такої статистики в мене немає. Але щойно ослабли обмеження на купівлю валюти в Україні (Нацбанк дозволив купувати фізичним особам валюту на депозити, а банкам — збільшити ліміт продажу валюти через каси за рахунок викупленої безготівкової валюти у фізичних осіб), «картковий» туризм вичерпав себе.

Як ситуація на міжбанку змінювалася з початком валютних пом'якшень, зокрема, після того, як у населення з'явилася можливість безготівкових покупок долара?

На початку війни люди не розуміли, чи зможуть вони купити валюту, був хаос та ажіотаж. Наразі є зрозумілі, доступні механізми на ринку для населення. Ті, хто потребує валюту, знають, що вони можуть у банку купити долари чи євро, причому не тільки з обов'язковим розміщенням їх на депозит на 3 місяці. Наразі з'явилася можливість купувати валюту і на поточні рахунки до 50 тис. грн на місяць.

Це, безперечно, є стабілізуючим фактором для готівкового курсу. Ба більше, депозити та поточні рахунки для населення збільшили надходження готівкової валюти на ринок, що було тривалий час фактором зниження готівкового курсу.

При купівлі валюти на депозит або поточний рахунок курс лояльніший, ніж в обмінних пунктах.

Зростання готівкового курсу з початком осені було зумовлене, насамперед, очікуваннями змін на міжбанківському ринку, а саме поверненням НБУ до плаваючого курсоутворення. Але ми бачимо, що високої волатильності, якихось божевільних стрибків курсу вже немає.

Чи очікує банківська спільнота найближчим часом на нове підвищення ліміту на купівлю інвалюти на поточні рахунки?

Продовжуючи лібералізацію валютного ринку, боротьбу за єдиний курс, мінімізацію волатильності, логічно було б підвищити ліміт до 100 тис. грн.

У якій перспективі?

Не виключаю, що таке може статися вже на наступному засіданні Нацбанку, але залежатиме також від курсу готівкового ринку.

Які питання це дозволить вирішити?

Збільшення ліміту стимулюватиме подальший перетік попиту на валюту з готівкового ринку на безготівковий, зменшуватиме маржу між готівковим та безготівковим курсами валют.

Про ситуацію з «білими» та «синіми» доларами

Чому банки продовжують видавати клієнтам «негарні» долари?

На сьогодні немає проблеми із завезенням якісної готівки до країни.

Тобто ситуація з «білим» та «синім» доларом, яка була влітку, не матиме повторення?

У банках є долар і старого, і нового зразка. Ситуація, яка мала місце на початку літа, була спровокована хибними чутками, що долари старого зразка виводитимуть з обігу. Хто стоїть за цим і навіщо це було потрібно — питання не до нас.

Але клієнти — фізичні особи повально ринулися до банків обмінювати стару купюру на нову. Для банків такий обмін, звичайно, витратний, тому що емісійний долар заводиться в країну ззовні, і це має свою витратну вартість. Тобто підкріпити касу емісійним доларам дорожче, ніж купити банкноти старого зразка на ринку або прийняти у населення.

Але тепер клієнти масово скаржаться, що в касах банків видають «негарні» долари.

Нацбанк заборонив банкам відмовляти клієнтам у прийомі валюти старого зразка на депозити, поточні рахунки, за валютообміном. Клієнти прагнули позбавитися цих купюр, розміщуючи їх на депозити або рахунки на два-три дні. Оскільки банки зібрали великий обсяг валюти старого зразка, вони її й видають. Адже, якщо у нас значний запас ліквідності в касі, ми не підкріплюватимемо її, ми видаватимемо те, що є. НБУ чітко пояснив ринку, що ці купюри не виводитимуться з обігу.

Про нові правила роботи валютного ринку

Повернімося до міжбанківського ринку. Ви сказали, що після запровадження нових правил роботи валютного ринку тренд змінився. Що таке режим керованої гнучкості обмінного курсу, як зміни позначилися на курсі та обсягах торгівлі?

Ринок давно очікував, що НБУ відпустить курс, зробить його плаваючим. На поверненні до ринкового курсоутворення наполягали також наші іноземні партнери. Але, що таке ринкове курсоутворення? — Це баланс між попитом та пропозицією. Якщо врахувати, що основний продавець валюти на міжбанківському ринку Нацбанк і його обсяг інтервенцій перевищує продаж усіма банками, відпускати курс у вільне плавання довоєнного зразка зарано.

З 3 жовтня НБУ більше не встановлює фіксований курс, офіційний курс тепер визначається на основі операцій на міжбанківському ринку, проте, Національний банк щодня присутній на ринку з інтервенціями, що на даному етапі не дозволяє міжбанківському курсу розвинути волатильність. За перші два дні після зміни курсоутворення НБУ продав валюти в обсязі, який можна порівняти з продажем за тиждень, що свідчить про очікування зростання курсу валюти на ринку.

Курс зростатиме?

Чекаю на підвищення курсу. По-перше, у бюджеті закладено курс значно вищий. Бюджет фінансується, зокрема, за рахунок допомоги від наших міжнародних партнерів, яка надходить до нас у валюті. Видаткова частина бюджету складена у гривні. Відповідно, за яким курсом продається ця валюта, такий гривневий еквівалент ми отримуємо.

Зворотною стороною медалі буде зміна тренду показників інфляції та, відповідно, підстав для подальшого зниження облікової ставки. НБУ цими днями демонструє намір не допустити значної волатильності курсу на міжбанківському ринку в короткостроковому періоді. Найімовірніше, девальвація гривні на міжбанківському ринку буде контрольованою та плавною.

При подальшому збільшенні лімітів купівлі валюти для населення на поточні рахунки збережеться тренд звуження маржі між готівковим та безготівковим курсом.

До якого рівня можливе підвищення курсу долара, і коли його очікувати — цього чи вже наступного року?

Думаю, до 39 грн/$ до кінця року можливо. Найімовірніше, вже після зниження облікової ставки.

Про ключову ставку НБУ, дохідність депозитів та ОВДП

Скільки разів Нацбанк, на вашу думку, може знижувати свою облікову ставку до кінця 2023 року та до яких значень?

Очевидно, що Нацбанк та Мінфін хочуть здешевити запозичення: фінансування бюджету за рахунок ОВДП, відсотки за депозитними сертифікатами. Тому ми очікуємо, що до кінця року буде ще одне зниження облікової ставки, можливо, до 18%.

Як поводитиметься облікова ставка наступного року?

Дуже складно щось прогнозувати. Все залежатиме від ситуації на фронті. Якщо вона для нас покращиться, ставка однозначно знижуватиметься.

Як зміна ставки може позначитися на валютному та інших фінансових ринках?

На сьогодні за облікової ставки 20% дохідність депозитних сертифікатів НБУ, в які ми розміщуємо кошти, становить 16%. Якщо облікову ставку регулятор справді знизить до 18%, можна припустити, що дохідність депозитних сертифікатів знизиться до 14%. Також ми очікуємо, що зі зниженням облікової ставки падатиме й дохідність ОВДП. Наприклад, ставка за короткостроковими ОВДП на сьогодні 17,6%. При зниженні облікової ставки до 18%, дохідність ОВДП прагнутиме до 15−16%.

Однозначно на зміни облікової ставки реагують банківські депозити та кредити. Знижується облікова ставка — зменшуються ставки за цими продуктами.

Як із початку року змінився загальний попит на ОВДП?

Великим попитом користуються коротші облігації строковістю 1−1,5 роки (виняток — бенчмарк). На початку війни банки зіткнулися з забороною торгівлі цінними паперами на вторинному ринку. ОВДП із короткими термінами погашення забезпечили банкам повернення ліквідних коштів, можливість погасити кредити рефінансування НБУ після підвищення облікової ставки.

У багатьох банках були кредити рефінансування — це кошти, залучені в НБУ. Найчастіше вони були розміщені в ОВДП.

Але при підвищенні облікової ставки минулого року з 10% до 25% банки отримали дуже дорогий ресурс. Виникло питання про швидке його погашення. Ті, у кого в портфелях були короткі папери, змогли впоратися з цим завданням швидше. Для банків, активи яких становили довгострокові ОВДП, ситуація стала критичною, аж до банкрутства.

Тому через досвід війни, стрес щодо довгострокових ОВДП залишився.

Як цей період пройшов RwS bank?

«RwS bank» із самого початку обрав правильну стратегію, у нас були вкладення в короткострокові ОВДП. Їхнє погашення дозволило нам повернути достроково рефінансування та впоратися з ситуацією. Але то був виклик. Підвищення вартості ресурсів Центробанків у разі підвищення облікової ставки — це загальноприйнята світова практика, але мало прикладів, коли ставка підвищується на 15% річних, тому кожен місяць був викликом для фінансових показників банків.

Чому тема рефінансування так активно обговорювалася та було багато негативу у бік банків?

Тому що було багато спекуляцій на цю тему та недобросовісної конкуренції. Насправді, у ковід нерезиденти почали активно виходити з наших ОВДП, внаслідок чого їхня дохідність на вторинному ринку перевищила ставки на первинному. Відповідно, первинний ринок був недофінансований.

НБУ зробив кредити рефінансування доступнішими для всього ринку. Фактично, вкладення в ОВДП перерозподілилися між держбанками та комерційними банками. Тому й склалася така ситуація, що на початок війни банки мали багато кредитів.

Окрім банків, хто ще активно вкладається в ОВДП?

Нерезиденти почали виходити з наших ОВДП ще під час пандемії коронавірусу та активно продовжили це робити перед війною. Нерезиденти мають чіткі критерії ризиковості: ризики збільшилися — продавай, виходь, і навпаки.

Крім того, існує заборона на виведення коштів від ОВДП для нерезидентів: спочатку дозволялася репатріація лише відсоткового доходу, отриманого від ОВДП після 1 квітня 2023 року. Лише відсотки, без суми погашення самих паперів. Проте, це правило діяло недовго, чергове обмеження у правах іноземних покупців ЦП набуло чинності з 22 травня 2023 року, і дозволяє іноземцям повертати відсотки від ОВДП лише, якщо вони володіли цими паперами не менше ніж 90 календарних днів. Якщо термін менший, їх доведеться залишити в Україні. Ця обставина стримує нерезидентів від подальших вкладень.

Нерезиденти знову вкладатимуться у наші ОВДП, але тільки коли критерії ризику будуть прийнятними для них. Нині їхня частка дуже невелика: якщо до війни вона становила 74 млрд грн, то на сьогодні — 48 млрд грн. При цьому загальний обсяг вкладень в ОВДП до війни становив 1 015 млрд грн, а сьогодні — 1 485 млрд грн. Тобто частка нерезидентів, загалом, наразі становить 3,3%.

Все ж таки, як бачимо, загальний обсяг вкладень в ОВДП збільшився на 470 млрд грн. Зокрема, цьому сприяли фізособи. Якщо до війни їхня частка на ринку становила 25 млрд грн, то зараз — 49 млрд грн. Велику роль, звісно, відіграв фактор патріотизму.

Як далі розвиватиметься динаміка — подивимося, але населення, яке освоїло цей інструмент, уже не боїться його, люди отримують погашення та вкладаються знову. Крім того, підкуповує відсутність податку з доходу від вкладень в ОВДП.

Як «RwS bank» вирішує проблему кредитування бізнесу

Ваш банк зробив ставку на роботу з корпоративними клієнтами. Чому?

В умовах жорсткої конкуренції над ринком вирішальну роль в успішній роботі зіграло встановлення стабільних відносин із корпоративними клієнтами.

Ми добре вивчили потреби та нюанси конкретних галузей, які представляють наші клієнти. А тому готові порекомендувати найкращий формат роботи, проконсультувати. Крім того, наші корпоративні клієнти працюють з персональними менеджерами, які комплексно допомагають бізнесу. Також є можливість проводити операції у режимі реального часу на реальних фінансових ринках.

Які напрями розвиваються активніше останнім часом?

Ми зробили акцент на декількох напрямках. По-перше, це розрахунково-касове обслуговування з акцентом на потреби клієнтів, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність. Зокрема, банк надає послугу валютного помічника та прямий валютний дилінг.

По-друге, окрім стандартних банківських гарантій, ми готові надавати послугу з авалювання векселів (податковий вексель).

Документарні операції мали попит і раніше, сьогодні тим паче. Гарантії при отриманні фінансування, укладанні контрактів ще актуальніші в умовах війни.

Авалювання податкових векселів, насамперед, цікаве фармацевтичним підприємствам.

Також до кредитної лінійки, окрім стандартного бланкового та заставного фінансування для юросіб, ми ввели кредит під заставу ОВДП, який особливо актуальний у наш час. Що важливо, після зниження облікової ставки НБУ ми також знизили ставки кредитування бізнесу.

Питання забезпечення для підприємств і банків наразі особливо актуальне…

Саме тому ми також наголошуємо на розвитку такого сервісу. З 6 жовтня «RwS bank» бере участь у пілотному проєкті Української універсальної біржі: ми надаємо банківські гарантії компаніям, які беруть участь у торгах. Це підприємства деревообробної промисловості.

З цією метою розпочато роботу з впровадження можливості використання альтернативних видів гарантійного забезпечення, що сприятиме вивільненню оборотних коштів учасників торгів.

Проте, через війну активність бізнесу знизилася. Як це вплинуло на обсяги операцій у вашому банку?

Ми фактично не втратили клієнтів та активно приростаємо. Щодо форексних заявок, ми зросли приблизно на 30%. Сфери різні — продукти харчування, оборонка, волонтери, фонди.

Ми відносно невеликий банк і можемо дозволити собі безпосередньо спілкуватися з кожним клієнтом, відразу давати зворотний зв'язок, оперативно відповідати на їхні запитання та максимально закривати їхні потреби.