Національний банк урівнює нормативи обов’язкового резервування банками за коштами юридичних осіб за ознакою строковості. Про це повідомляє пресслужба регулятора.
НБУ підвищує банківські нормативи обов’язкового резервування
►Читайте телеграм-канал«Мінфіну»: головні фінансові новини
«Це необхідно, зокрема, для подальшої мінімізації ризиків структурного профіциту ліквідності в банківській системі та зниження ринкових викривлень», — йдеться у повідомленні.
Так, з 11 вересня 2023 року обов'язкові резерви за строковими коштами і вкладами юридичних осіб (крім інших банків) дорівнюватимуть у гривні 10% (зараз 0%), а в іноземній валюті - 20% (зараз 10%).
Відповідні зміни затверджені рішенням правління НБУ № 275-рш від 9 серпня 2023 року.
Нацбанк нагадав, що аналогічні нормативи обов'язкового резервування банками діють за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках юридичних осіб.
Обов’язкові резерви
Обов’язкові резерви — один із традиційних інструментів центральних банків. Його зміст полягає в такому: банк зобов’язаний зарезервувати на своєму кореспондентському рахунку кошти в обсязі, що визначається як певний відсоток від його зобов’язань (норматив резервування) та враховує частку обов’язкових резервів, яку банк покриває за рахунок бенчмарк-ОВДП.
Відповідна сума має бути сформована в середньому за період резервування. Це дає змогу згладжувати можливі кон’юнктурні (непередбачувані) коливання ліквідності, водночас забезпечуючи ефективне застосування самого інструменту за прямим призначенням — обмеження частини вільної ліквідності банківської системи.
За словами Інтерфакс-Україна, із початку цього року НБУ уже тричі підвищував нормативи обов'язкового резервування, внаслідок чого вони зросли з 69,76 млрд грн до 293 млрд грн.
Водночас НБУ дозволив до половини обов'язкових резервів формувати за рахунок бенчмарк-ОВДП (переважно з найдовшими термінами обігу), що створило додатковий попит на держоблігації та дозволило Мінфіну частково профінансувати держбюджет.
В останні місяці депозити юросіб зростають випереджаючими темпами порівняно з депозитами фізосіб, нормативи резервування за якими вищі: у гривні - 20% та у валюті - 30%.
Зокрема, у липні вклади юросіб збільшилися на 3,7%, або на 41,3 млрд грн — до 1,14 трлн грн, тоді як фізосіб — лише на 0,6%, або на 5,4 млрд грн, до 970,2 млрд грн.
У тому числі гривневі депозити юросіб збільшилися за минулий місяць одразу на 5,2% - до 780,5 млрд грн, тоді як валютні - на 0,7%, до 362,4 млрд грн.
У фізосіб депозити у гривні у травні зросли на 1%, або на 6,7 млрд грн — до 640,4 млрд грн, тоді як у валюті скоротилися на 0,4% - до 327,7 млрд грн.
Станом на кінець червня термінові депозити нефінансових корпорацій становили 296 млрд грн, тоді як на вимогу — 561,5 млрд грн. Підвищення резервування за ними на 10 процентних пунктів означає додаткове формування майже 30 млрд грн резервів та потенційний додатковий попит 15 млрд грн на бенчмарк-ОВДП.
Коментарі