Стрес-тестування банків: чи потрібне воно цього року

Найкращий індикатор платіжної дисципліни

Чи потрібне цього року банківській системі стрес-тестування? — Чесно кажучи, не впевнений.

Що точно потрібно — це AQR. Ретельна та комплексна перевірка якості активів. Ретельна — це на рівні не тільки інструментів та типів активів, але й на рівні позичальників.

Чи всі позичальники спроможні платити і надалі за тими умовами, які прописано в договорах із банками. Чи ті реструктуризації, які вже відбулися, життєздатні, які з них відбулися через фінансові труднощі, читай, неможливість позичальників платити. Скільки реально може коштувати забезпечення — не за правилами довоєнного часу, а за поточних умов. Скільки реально, за нинішнього ринку, коштують цінні папери — ті ж ОВДП.

Простіше кажучи, одним реченням, скільки банки реально втратили 24/02 та потім протягом минулого року. Чому фокус на минулий рік? Як банкіри казали на одній з публічних дискусій: якщо позичальник протягом минулого року обслуговував борги, то це вже найнадійніший позичальник. У тому сенсі, що для прогнозу платіжної дисципліни на цей, щонайменше, рік найкращий індикатор — це дисципліна протягом минулого року. Все інше, включаючи прогнозні фінпоказники, — це більше таке, допоміжне, важливе, але менш важливе.

Читайте також: До суду за 10 тис грн: банки штампують позови проти боржників за кредитками

Чому акцент на якості активів

AQR потрібен регуляторові, аби відкалібрувати майбутні наглядові дії. Що робити: або взагалі скасовувати регуляції до капіталу на невизначений час, та сконцентруватися суто на ліквідності. Це досить небажаний сценарій. Але він може бути, якщо AQR покаже, що, наприклад, адекватність капіталу у системі чи навіть за окремими великими банками менше нуля. А таке може статися.

Немає жодного сенсу в слідуванні Базелю та базельським нормам за капіталом, якщо капітал від'ємний, або близький до нуля.

Чи — трохи кращий сценарій — не скасовувати, дати час на відновлення капіталу. І тут, знову ж таки, результати AQR мають допомогти зрозуміти, скільки часу потрібно.

Колись, у 2015−16, ми давали три-пять років на приведення капіталу до норм. Зараз я навіть орієнтовно не ризикну сказати, скільки потрібно. Може, пару років, а може, і шість-вісім.

Чи — чого б хотілося, та навряд чи можливо, та дуже б хотілося — що поточного запасу капіталу стане, аби вже зараз, вже цього року відновлювати типові стандартні вимоги до капіталу, й готувати банки до того, щоб протистояти майбутнім кризам. Бо цю вже подолали, запасу капіталу вистачило.

Банкам також потрібен AQR, причому, я б сказав, може навіть більше потрібен, ніж регуляторові. Це гарна можливість визнати реальні збитки «під тиском регулятора». Це таке, свого роду, «виправдання» топменеджмента перед акціонером: це не ми, це все регулятор вимагає. Так, воно трохи смішно на загал, але таке є. Окремі просунуті топменеджери раніше цим користувалися на користь своїх банків — наприклад, йшли до своїх акціонерів та казали «та ми б раді прокредитувати ваш бізнес, дати кредити на прокладки, як раніше давали, але ж НБУ злий, візьме і закриє банк, давайте тимчасово припинимо».

Читайте також: Коли НБУ не стимулюватиме банки підвищувати ставки за депозитами

Чотири умови для стрес-тестування, які неможливо виконати

Щодо стрес-тестування. Річ у тім, що класичне стрес-тестування, як таке, вимагає певних умов. Які зараз неможливо виконати.

1. Передбачуваність та сталість регуляторного середовища. Своїми словами — що вимоги НБУ, насамперед до капіталу, будуть сталими та незмінними. Цього зараз немає та не може бути через невизначеність.

2. Фокус на капіталі. Стрес-тестування, які проводив що НБУ, що іноземні регулятори, концентруються на капіталі, і метою є зрозуміти, чи достатній капітал для того, щоб протистояти майбутнім кризам. Якщо недостатній, то йде вимога докапіталізувати чи зменшити потребу за рахунок певних дій. Та ніхто, щонайменше, до закінчення AQR, не знатиме, що у банків із капіталом.

3. Наявність важелів впливу з боку регулятора. Тут зараз певна «пастка-22» — НБУ не застосовує до банків заходів впливу за порушення нормативів капіталу.

4. Достатність коштів у власників банків, аби їх докапіталізувати у разі потреби. Плюс бажання. Тут не впевнений, що воно зараз є — готовність власників збільшувати капітал, якщо стрес-тест покаже брак (а він покаже). Максимум, на що тут можна очікувати — це конвертації певних зобов’язань в капітал, і то — не факт. І то, якщо є, що конвертувати.

Та й не стільки справа в готовності, скільки в наявності коштів. І тут якраз може бути небезпечний момент для самого НБУ — коли НБУ випускає «рекомендацію збільшити капітал», власники банку на це не реагують, вивести банк із ринку НБУ не має права.

Один із найгірших моментів для регулятора — коли банки починають ігнорувати рекомендації, або навіть думати про те, що рекомендації можна ігнорувати.

Це до того, що рішення про проведення стрес-тестування, мені здається, варто відкласти, принаймні, до закінчення AQR. Перевірки якості активів буде цілком достатньо, аби зробити висновок і про стійкість, і про життєздатність поточних бізнес-моделей, і для коригування, чи то пак калібрації, регуляцій та наглядових дій. Не треба все й відразу — як відомо, хто хоче все й відразу, отримує нічого та поступово.

Читайте також: Рейтинг стійкості банків: хто був найміцнішим під час атак по енергетиці

Автор:

Асоційований експерт Дубогриз Євген

CASE Україна