Чому експорт електрики у часи дефіциту — це фейк

Перетоки електроенергії та експорт: у чому відмінність

Україна підключена до європейської енергомережі ENSTO-E. В умовах війни ми змогли синхронізуватися з Європою навіть раніше, ніж планували.

І до жовтня Україна вигідно продавала електроенергію за кордон: ми отримували чималі прибутки, а європейці купували електрику за приємними цінами.

Та 10 жовтня Росія розпочала масовані атаки на нашу енергетичну інфраструктуру. Вже наступного дня, 11 жовтня, поставки електрики за кордон припинили, щоб забезпечувати потреби українців в умовах дефіциту.

Але у постах про «зраду» та «зароблянні грошей на біді простих громадян» наводять цифри з сайту ENTSO-E, які показують, що навіть після 11 жовтня Україна відправляє до ЄС тисячі МВт електроенергії. Звідки вони взялися?

Ці цифри — не показники комерційного експорту, а перетоки енергії в єдиній синхронній системі.

Тобто електроенергія, яка «виходить» з України до сусідньої країни, потім «повертається» до нас у таких самих обсягах із інших країн. Усе це працює, як єдиний організм.

Читайте також: Найскладніше на сході. В Укренерго розповіли про стан енергосистеми

Навіщо потрібні перетоки з Європою

Перетоки допомагають енергосистемам різних країн балансувати одна одну. Вони потрібні для стійкості енергосистеми та стабілізації ситуації з електроенергією при виникненні проблем.

Наприклад, вимушені перетоки використовують, коли треба запобігти або зменшити обмеження споживачів, заощадити окремі види енергоресурсів, якщо накладаються планові та аварійні ремонти основного обладнання електростанцій та мереж.

Схему перетоків змушена використовувати й Україна — через значні руйнування нашої енергетичної інфраструктури внаслідок російських обстрілів.

Перетоки дозволяють нам балансувати власну енергосистему в цих надскладних обставинах.

Адже відремонтувати всі ушкодження за декілька днів чи навіть тижнів неможливо. До того ж, є декілька етапів на шляху електроенергії від моменту її вироблення до увімкненого світла вдома: генерація, етап доставки та етап отримання.

Розподільні системи не можуть передати повний обсяг електроенергії через пошкодження.

Наші енергетики працюють щоденно, щоб швидше стабілізувати ситуацію, але є реальна картинка часу. За таких умов ми вимушені використовувати схему перетоків.

Читайте також: Споживачі скуповують генератори: чи накриє Україну паливна криза

Мовою фактів та цифр

Повернемося до показників із сайту системи ENTSO-E. Там ми побачили, що Україна відправляла електроенергію до Угорщини, Молдови, Румунії, Словаччини.

Так, ми дійсно передавали її, але й назад отримували приблизно ту саму кількість, або навіть трохи більше.

Тепер нам потрібна звичайна проста математика та логіка. Беремо, до прикладу, один календарний день — 25 листопада. Рахуємо кількість віддачі та приймання електроенергії з Молдовою, Польщею, Румунією, Словаччиною та Угорщиною.

З України пішло 8201 МВт, до України прийшло 11 466 МВт. Тобто ми не тільки віддаємо електроенергію, а й отримуємо орієнтовно ту ж саму кількість.

Якщо перевірити цифри не за один день, а за тиждень, то маємо наступне підтвердження:

• за сім днів Україна відправила до Словаччини 4 212 МВт, а отримала — 20 398 МВт;
• до Молдови — 0, а отримала — 61 244 МВт;
• до Румунії — 13 076 МВт, а отримала — 6 485 МВт;
• до Угорщини — 58 967 МВт, а отримала — 1 334 МВт.

Якщо скласти всі ці цифри, то чітко бачимо: Україна отримала навіть більше, ніж віддала. І це підтверджує той факт, що зараз ми не експортуємо електроенергію до сусідніх країн.

Не продаємо, не віддаємо, не даруємо. Це балансування системи та перетікаючі потоки об'єднаної мережі з Європою.

Ще один фейк, на який я натрапив у мережі, — новина про те, що у листопаді Україна нібито збільшила виручку від експорту електроенергії в 2,5 рази. У ній посилаються на дані Митної служби та Держстату.

Такі цифри справді були, але стосувалися вони періоду січня-жовтня. Тобто ДO моменту припинення експорту електрики за кордон, Україна справді заробляла на цьому. Після початку атак на енергетичну інфраструктуру — ні.

Тому читаємо лише перевірені джерела інформації, не довіряємо панічним закликам, які намагаються маніпулювати вашими емоціями. Дивимося не лише фрагмент, а на всю картинку загалом.

Читайте також: Наслідки масованого ракетного удару: три головних висновки