Україна попросить пришвидшити відкриття нових автомобільних переходів

Фокус уваги на експорт

Галузі, які мають найбільший експортний потенціал, потребують особливої уваги з боку держави, адже саме вони повинні стати локомотивом поствоєнної відбудови нашої держави, відповідно до Плану відновлення країни від наслідків війни.

При цьому зазначу, що різні галузі мають різний ступінь втрат від війни, зважаючи на втрати активів, залежність від логістики, особливості виробничого циклу.

Якщо експорт у металургії у першому півріччі 2022 року (проти аналогічного періоду минулого року) скоротився на 38%, машинобудуванні — на 22%, хімічній галузі — на 34%, то експорт ІТ-послуг зріс на 23%, попри війну.

У результаті консультацій з представниками аграрного сектора, хімічної промисловості, машинобудування, металургії та ІТ, вважаю доцільними та необхідними такі заходи на підтримку відповідних галузей.

Підтримка експортерів має бути сконцентрована навколо трьох блоків завдань:

1. Вирішення проблемних питань, пов’язаних із логістикою.
2. Збільшення зусиль щодо просування експорту, заохочення до експорту, сприяння включенню наших виробників до глобальних ланцюгів створення доданої вартості, в тому числі через страхування, фінансування експортних контрактів, надання супутніх послуг через Офіс із розвитку підприємництва та експорту, дипломатичні, торгівельні місії і ТПП.
3. Підтримка власне виробничої діяльності експортерів — збільшення виробництва продукції, яка може експортуватись, поглиблення її переробки (звичайно, що це, радше, завдання на більш віддалену перспективу, але і до нього треба готуватись).

Читайте також: В Україні побільшало валюти: звідки вона надходить і на що це впливає

Головні завдання держави для підтримки експортерів

1. Розширити наземні пункти пропуску через державний кордон України.

Про відкриття нових автомобільних та залізничних переходів за принципом «недорого і швидко» ми говоримо з нашими партнерами занадто довго. Переконаний, що роботу треба пришвидчувати.

У сфері ж/д перевезень окрема увага — на збільшення потужностей перестановки вантажних вагонів із широкої на європейську колію, модернізацію сортувальних станцій.

Нагадаю також, що у рамках Плану відновлення йшлося про декілька нагальних проєктів розвитку логістичних маршрутів із початком реалізації у 2022 році:

• будівництва нового транспортного коридору до портів Польщі та Литви на базі широкої залізничної колії із проєктною потужністю — 1 млн тонн вантажів на місяць.
• розширення річкового експорту агропродукції через Дунай, що передбачає будівництво терміналу на 1 млн зернових, придбання/фрахт/будівництво річкового флоту.

2. Час оформлення на кордоні. Потрібно разом із нашими партнерами домовитись про спільний цілодобовий контроль — не тільки митний, а особливо інший контроль на кордоні, зокрема, фіто-санітарний та ветеринарний.

На сьогодні черги на перетин пунктів пропуску з Польщею комерційним транспортом сягають десятків кілометрів, проходження займає до 5−10 діб. Це значні додаткові витрати на логістику для експортерів (наразі витрати на доставку кукурудзи до балтійських портів сягають 120 євро за тонну, що співставно з закупівельною ціною цієї продукції на півночі країни).

За даними Мінінфраструктури, міністерство пропонувало свою допомогу польській стороні (відкрити нові пункти пропуску, допомогти у проведенні фіто-санітарного контролю, перенести такий контроль вглиб Польщі або України, аби розвантажити переходи). Однак поки що результат відсутній. Вбачається необхідність винести це питання на вищий урядовий рівень для обговорення на рівні прем'єрів України і Польщі.

Безперечно, ми далекі від думки, що проблему bottleneck можна вирішити швидко та в повному обсязі, але очевидно, що пропускну спроможність кордону необхідно істотно підвищити завдяки організаційним заходам. Необхідно також врешті запровадити електронні черги для перетину пунктів пропуску, про що було анонсовано у серпні.

3. Уже зараз (бо цей процес нешвидкий) розпочати консультації з нашими партнерами, які ввели для нас режим «рік без мита і квот», про його пролонгацію ще на 2 роки.

Наш головний аргумент — війна триватиме, і виробникам із тривалим виробничим циклом бажана визначеність, чи зможуть вони реалізувати свою продукцію на пільгових умовах влітку наступного року, чи буде повернення мит і квот.

4. Із урахуванням бюджетних обмежень, варто максимально посилити зусилля з фінансування просування експорту, в тому числі за рахунок інструментів ЕКА, надання гарантій банкам, що кредитують експортерів, залучення коштів донорів.

Мова йде про:

• запуск інструментів страхування військових ризиків (стосується всіх, не лише експортерів) — через MIGA, донорські фонди, державні гарантії. Це вже визначено як пріоритет у Плані відновлення країни, водночас, ми досі не отримали конкретних варіантів страхування від Міністерства економіки.
• розширення застосування інструментів ЕКА щодо експортного та передекспортного страхування (кредитів банків за програмою «5−7−9») контрактів ЗЕД. Абсолютно позитивним є перезапуск ЕКА, однак обсяги поки що є дуже скромними. На кінець серпня, за даними ЕКА, обсяг експорту, що було простимульовано за рахунок передекспортного фінансування склав трохи більше $5 млн. Це безперечно крапля у морі і фінансування через інструменти ЕКА треба розширювати навіть у війну.
• збільшення донорського фінансування програм/проєктів просування експорту, насамперед для МСБ.
• нарощування пільгового кредитування експорту по програмі («5−7−9»). Інструмент, очевидно, дієвий, адже з початку війни видано пільгових кредитів на суму 48,1 млрд грн (40% пішло агровиробникам). На кінець серпня було видано/погоджено видачу кредитів за програмою «5−7−9» під виконання контрактів ЗЕД, що страхуються ЕКА, на суму близько 100 млн грн.
• розвиток інших інструментів фінансування експорту — експортних акредитивів, банківських гарантій, в тому числі щодо участі експортерів у міжнародних закупівлях тощо.

Читайте також: Як війна вплинула на платіжний баланс України

5. Визначитись з шорт-листом перспективних для наших виробників країн-партнерів, із якими ми ще не маємо зон вільної торгівлі, з урахуванням оцінюваної швидкості їх укладання.

6. Під час доопрацювання Плану відновлення України, надати пріоритетного статусу тим нацпроєктам, що передбачають поглиблення переробки і при цьому містять значну експортно-орієнтовану складову, або передбачають включення підприємств України до міжнародних виробничих ланцюгів.

7. Держава повинна зменшити податкове навантаження на експортно-орієнтовані галузі, які ми втрачаємо. Передусім, на металургію, машинобудування та хімічну галузь.

Вимога промисловців про звільнення від сплати ренти на добування руди, що використовується у виробництві вітчизняного металу на час війни, може бути широко обговорена. Так само, як і тимчасове звільнення від сплати екологічного податку.

Для машинобудування ми повинні широко застосувати інструменти індустріальних парків та інвестнянь для стимулювання розвитку машинобудування вже сьогодні. Підлягає перегляду на час заборони експорту газу і база оподаткування видобутку газу в Україні, що з урахування високої ціни на міжнародних хабах значно здорожчує вартість газу для промисловості.

8. Необхідно терміново зняти квоти на імпорт сировини для хімічної галузі.

До війни квоти були спрямовані на захист вітчизняного товаровиробника. Однак сьогодні, з урахуванням припинення діяльності кількох підприємств, дефіцит сировини, що породжується внаслідок квот, зупиняє галузь. Незрозуміло, чому це безглузде обмеження досі не зняте Міністерством економіки.

9. Дерегуляція і диджиталізація.

Потрібно проаналізувати усі дозвільні процедури, пов’язані із здійсненням зовнішньоекономічної діяльності, відмовитись від застарілих забюрократизованих їх елементів, максимально спростити і намагатися перевести у «цифру» ті процедури, що залишатимуться. Максимальне переведення дозвільної системи у декларативну.

Читайте також: Україна знову просить гроші в МВФ: на яких умовах ми можемо їх отримати

Дуже важливо передбачити вищезазначені пріоритети в бюджеті-2023, який наступного тижня повинен бути внесений до ВР. Безперечно, головним пріоритетом бюджету залишатиметься безпека, оборона і забезпечення соціальних гарантій.

Водночас, я переконаний у тому, що бюджет-2023 повинен стати бюджетом економічної стійкості, філософія якого має передбачити не тільки утримання виробничого, експортного та транспортного потенціалу країни у війну, але й закладання належних підвалин для його подальшого розвитку після Перемоги.

Автор:

голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцев Данило

Верховна Рада