Росія дорого заплатить за війну в Україні

Сценарій № 1: Росія отримує військову перемогу та тимчасово отримує контроль над певною частиною території України

У цьому випадку Росія має дві можливі опції.

Перша опція — Росія намагається завоювати прихильність населення на окупованих нею територіях. Усім платять підвищені пенсії, відновлюють та відбудовують зруйновані дороги, будинки, мости та взагалі інфраструктуру тощо.

У 2014 році, до двадцятиріччя початку першої війни в Чечні, було опубліковано звіт Standards & Poor's про загальну вартість відновлення Чечні. Даних за перші сім років після війни немає взагалі (точніше, вони засекречені), а за 13 років після цього на відновлення Чечні з федерального (державного) бюджету було витрачено 464 млрд рублів.

Це в середньому $1,2 млрд на рік, якщо перераховувати за відповідними курсами рубля до долара, або близько $16 млрд всього, витрачених після закінчення основної фази відновлення, тобто коли дороги і підірвані мости вже відремонтували і побудували в першому наближенні. Точний бюджет цієї фази невідомий, але він, найімовірніше, приблизно такого ж порядку. Нагадаю, Чечня — це регіон розміром 1,7 млн осіб, приблизно один Харків із Чугуєвом.

Тобто в Україні, країні розміром 35 млн осіб, потрібно витратити приблизно $280 млрд або близько $20 млрд на рік, щоб відбудувати все зруйноване «другою за силою армією світу» та заплатити компенсації у спробі купити прихильність населення. Я при цьому не обговорюю ймовірність, що мінімальна лояльність при цьому буде куплена, мета посту не та.

Навіть якщо припустити, що територіальний контроль буде лише над 2/3 території Лівобережної України, то все одно бюджет, необхідний на будівництво, а також банки варення та кошики печива для населення, становитиме близько $190 млрд всього або близько $14 млрд на рік. Тобто Росія для купівлі лояльності повинна буде віддавати повністю всю свою виручку від нафтогазового експорту.

Читайте також: Чому дефолт Росії вже близько — Ерік Найман

Друга опція — Росія не намагається завоювати прихильність на окупованих територіях, залишаючи все як після бомбардування Грозного, пригнічуючи опір жорсткими поліцейськими методами.

Це вимагатиме постійної присутності поліцейських сил, посилених армійськими частинами на всій підконтрольній Росії території країни. Найближчий аналог такої присутності — це спецоперація Великобританії у Північній Ірландії під час Troubles (міжрелігійних заворушень із зіткненнями між католиками та протестантами).

Спецоперація тривала приблизно 30 років, Британська імперія постійно тримала у Північній Ірландії близько 20 тис. військовослужбовців на додаток до 6,5 тисяч поліцейських сил. Північна Ірландія в ті часи — це близько 1,6 млн жителів, із яких близько половини — лояльні до корони, аж до участі у напіввійськових організаціях, що воюють на боці армії Британії.

Тобто такий собі Харків, у якому половина населення активно підтримує Росію (пишу, щоб було зрозуміло, що подальші прикидки кульгають і вочевидь страждають на применшення бюджетів). Для повноцінної поліцейської операції лише у Харкові потрібно буде тримати на постійній основі контингент розміром 27 тис. військових та поліцейських.

У розмірі всієї країни це становитиме військово-поліцейський контингент розміром 550 тис. осіб або приблизно 3 угруповання, якими Росія атакувала Україну. Навіть якщо контролюватимуть лише 2/3 країни, то це все одно 370 тис. військових та поліцейських, які базуються на постійній основі в Україні. А кількість зброї на руках значно вища, ніж було в будь-який момент Troubles, тобто потрібна військова компонента операції буде більшою, ніж вона була в Північній Ірландії.

При цьому Україна, як випливає із припущення вище, лежить у руїнах, тобто рівень податкових зборів на території приблизно дорівнює Чечні (тобто нуль) і все це військо потрібно утримувати за рахунок федеральних фондів. Підтримка боєздатності угруповання в 370 тис. осіб із технікою та спорядженням коштуватиме близько $5 млрд на рік мінімум, при цьому ці цифри передбачають великий (Північноірландський, 50%) рівень колаборації населення, інакше треба буде тримати ще більше.

Якщо знову спроєктувати Troubles на цю гіпотезу і припустити, що якесь замирення відбудеться через 30 років, то загальний необхідний бюджет становитиме $150 млрд. Дешевше в грошах, але, безумовно, дорожче в життях, ніж перша опція. Якщо слідувати логіці «баби народжуватимуть», то Росія у разі військового успіху обере цю опцію або щось проміжне між ними, але в будь-якому разі це дуже витратно фінансово.

Читайте також: Що вже втратила Росія за два тижні війни в Україні