Члени КМП одноголосно підтримали підвищення облікової ставки і не заперечують її можливе зростання у подальшому — НБУ

Реалії

Учасники дискусії відзначили, що інфляція продовжувала прискорюватися швидше, ніж очікувалося. Зокрема, в березні індекс споживчих цін склав 8,5% р/р і значно перевищив січневий прогноз Національного банку (7,6% р/р). З одного боку, інфляційний тиск значною мірою зумовив тимчасові зовнішні чинники. Зокрема, світові ціни на паливо і продовольчі товари перевищили січневий прогноз НБУ. З іншого боку, істотно посилився і фундаментальний інфляційний тиск, що видно з підвищеної динаміки базової інфляції.

Крім того, незважаючи на погіршення епідеміологічної ситуації та посилення карантину в окремих областях, споживчий попит і надалі підвищувався на фоні зростання реальних доходів населення, в тому числі зарплат. Про це свідчать високі показники роздрібного товарообігу, продажі автомобілів і поліпшення показників виробництва промислових видів діяльності, орієнтованих на споживчі ринки (текстильне, меблеве виробництво і т. ін.), а також зростання імпорту товарів споживчого призначення.

Прискорилася також інфляція в країнах — торговельних партнерах України. Як результат, деякі центробанки цих країн вже вдалися до підвищення ключових ставок. До цього їх також спонукало зростання прибутковості облігацій США, що знизило апетит інвесторів до ризикових активів.

Читайте також: Зростання ВВП України в 2021 році сповільниться на 4,1−4,7% при інфляції 7,7−8% — прогноз експертів

Прийняття рішення

«Члени КМП одноголосно підтримали підвищення облікової ставки до 7,5%, яке необхідно для поступового уповільнення інфляції і повернення її до мети 5% в першому півріччі 2022 року», — йдеться в протоколі засідання.

Учасники дискусії відзначили, що, незважаючи на слабкіші, ніж очікувалося, показники економічної активності в Україні в I кварталі, її відновлення триває. Високі ціни на сировинні товари сприяють експортерам, а стійкий споживчий попит — секторам торгівлі та послуг. Бізнес і населення здебільшого адаптувалися до роботи в умовах карантину, тому нові хвилі пандемії не мають такого руйнівного впливу на економіку, як у минулому році. Індекс очікувань ділової активності перевищив нейтральний рівень вперше з часу введення карантину в 2020 році.

Однак фактори невизначеності, пов'язані насамперед з тривалістю і форматом карантину, все ж таки дещо стримують відновлення економіки. У той самий час ризики ескалації воєнного конфлікту і подальшої відстрочки перегляду програми Stand-by МВФ можуть призвести до погіршення курсових та інфляційних очікувань.

Один з учасників дискусії відзначив зростання банківських заощаджень населення через зменшення витрат на туризм та окремі види послуг, доступ до яких ускладнив карантин. За його словами, високий профіцит ліквідності в банківській системі послаблює дієвість механізму монетарної трансмісії: у банків немає гострої необхідності посилювати цінову конкуренцію депозитних ресурсів.

Читайте також: НБУ підвищив облікову ставку до 7,5%

Більшість учасників дискусії вважають достатніми прийняті рішення про підвищення облікової ставки в березні і квітні для приведення інфляції до мети 5% в першому півріччі 2022 року. Одночасно кілька учасників дискусії відзначили, що інфляційний тиск може виявитися недооціненим через високий рівень невизначеності, тому не виключили необхідність подовження циклу підвищення облікової ставки.

Очікування

Відзначається, що реакція ринку на підвищення облікової ставки в березні вказує на його готовність сприймати сигнали Нацбанку, зокрема з початку квітня більшість ставок за депозитами різної строковості припинили зниження, а деякі з них незначно підвищилися.

Члени комітету очікують, що поточне підвищення ключової ставки посилить імпульс трансмісії за процентним каналом. Він спочатку позначиться на міжбанківських ставках і ставках за корпоративними депозитами банків, а з середини року — на прибутковості депозитів для населення. Це вплине на переорієнтацію частини споживчого попиту на користь депозитів у банках і, відповідно, стримуватиме його тиск на інфляцію.

Водночас інший учасник дискусії зазначив, що, незважаючи на підвищення облікової ставки, монетарна політика Нацбанку залишається м'якою, оскільки з урахуванням підвищених інфляційних очікувань рівень нейтральної облікової ставки зараз дорівнює 9−9,5%.

Він зазначив, що якщо ситуація розвиватиметься за базовим сценарієм макропрогнозу, перехід Нацбанку до нейтральної монетарної політики відбудеться лише наприкінці 2021 — на початку 2022 року.

Базовий сценарій також передбачає відновлення співпраці з МВФ вже влітку і не має на увазі загострення воєнного конфлікту.

Контекст

Комітет з монетарної політики (КМП) є консультативним внутрішнім органом Нацбанку, створеним з метою обміну інформацією та поглядами щодо формування та реалізації монетарної політики. Засідання КМП відбуваються напередодні засідань правління НБУ з питань монетарної політики. Рішення з монетарної політики приймаються правлінням НБУ.

Пресслужба НБУ уточнила, що на засіданні 14 квітня були присутні всі 10 членів КМП, в тому числі глава НБУ Кирило Шевченко, перша заступник голови Катерина Рожкова, заступники: Юрій Гелетій, Ярослав Матузка, Дмитро Сологуб і Олексій Шабан, а також директори департаментів: Віталій Ваврищук (фінстабільність), Володимир Лепушинський (монетарна політика та економічний аналіз), Олексій Лупін (відкриті ринки) та Юрій Половньов (статистика і звітність).

Бажаєте знати про фінанси та інвестиції більше? Стежте за ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в телеграм-каналі.