Українські фінкомпанії надають мікрокредити в середньому під 510% річних — USAID

Середня РРПС, яка визначена з використанням методики НБУ і почала застосовуватися до кредитів фінкомпаній з лютого 2021 року, становить понад 54000% річних.

► Підписуйтеся на «Мінфін» в Instagram:
головні новини про інвестиції та фінанси

Як проводилося дослідження та його результати

Станом на кінець 2020 року заборгованість фізичних осіб за кредитами, виданими фінкомпаніями, становила 13,6 млрд грн, що трохи менше порівняно з 2019 роком.

Майже 12 млн кредитних договорів було укладено між фінансовими компаніями та споживачами протягом 2020 року.

Дослідження проводилося за методом «таємного покупця», який укладав договори про кредити на середню суму 3385 грн і потім достроково їх повернув.

«Поширення дії закону про споживче кредитування на мікрокредити є дуже важливим кроком для захисту прав позичальників таких кредитів. Кредитодавці зобов'язані розраховувати реальну річну процентну ставку та включати інформацію про неї у договори й рекламні матеріали. Їм також заборонено включати до кредитних договорів певні недружні для позичальників умови», — зазначила керівниця юридичного департаменту USAID/FST Тетяна Грищенко.

Ключові результати дослідження ринку мікрокредитування:

• зазначена в договорі РРПС не збігається з РРПС за розрахунками експертів у 69% випадках, а в 22% візитів «таємний покупець» сплатив компанії не таку суму, яку мав би сплатити згідно з договором;
• у 28% візитів були наявні розбіжності між положеннями договору та усною інформацією, що була надана консультантами, а у 23% візитів — розбіжності між положеннями договору і письмовою переддоговірною інформацією (на сайті або наданої у відділенні);
• фінансові компанії здебільшого дотримувалися чинного на момент проведення дослідження законодавства. Проте у 73% договорів були положення, які з січня 2021 року можуть вважатися порушенням законодавства про споживче кредитування. Зокрема, кожні 2 із 3 договорів містять положення, які дозволяють підвищувати процентну ставку у разі невиконання зобов’язань за договором (наприклад, з 0,01% до 4,15% на день).

Дослідження USAID/FST також засвідчило, що нові клієнти отримували вигідніші ставки, ніж клієнти, які вже позичали в цій компанії.

Фінансові компанії використовують такі ставки як «принаду» для залучення нових клієнтів, але далі підвищують ставки за кредитами для позичальників, які звертаються повторно.

«Метою нового законодавства є поширення захисту на вразливих споживачів, які зазнають фінансових труднощів та яким бракує фінансових знань і навичок. Потрібно забезпечити, щоб його положення, особливо щодо розкриття реальної вартості кредиту, виконувалися, щоб люди не потрапляли у боргову пастку», — наголосила заступниця керівника USAID/FST Юлія Вітка.

Читайте також: Банки відзначають подальший активний попит на кредити. Особливо від населення

Контекст

Дослідження методом «таємного покупця» було проведено USAID/FST у листопаді — грудні 2020 року для фіксації існуючої практики кредитування до поширення дії закону про споживче кредитування на мікрокредити з 8 січня 2021 року.

Дослідження складалося з трьох частин: очні та онлайн-візити до відділень фінансових компаній за методом «таємного покупця» (90 візитів до 35 фінансових компаній); аналіз результатів візитів та договорів; порівняння реальних річних процентних ставок та платежів за кредитами.

USAID/FST проведе наступне дослідження у квітні — травні 2021 року для оцінки та порівняння ринкової практики відповідно до нового законодавства.

USAID — Агентство з міжнародного розвитку, яке співпрацює з Україною з 1992 року і за цей час надало допомоги на $3 млрд. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів належного врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров'я та пом’якшення наслідків конфлікту на сході країни.