Вкрали гроші з банківської картки: що робити, чи реально повернути

Потерпілі часто починають шукати захисту у банківських установ, де обслуговуються їх рахунки, однак очікуваної підтримки не знаходять. Усе тому, що відбувається конфлікт інтересів банку та клієнта.

Клієнти бажають перекласти відповідальність з себе на банк, вимагаючи негайного повернення коштів. Банк, як правило, залишає такі вимоги незадоволеними, бо за своєю суттю є установою, що працює на генерацію прибутків, а не збитків. Так що ж робити?

Перші кроки потерпілого

Більшість сучасних банківських установ мають повнофункціональні мобільні додатки для управління банківським рахунком (мобільний банкінг) або спеціальні веб-сайти (онлайн-банкінг). За допомогою цих інструментів клієнт банку здійснює керування своїм банківським рахунком, у тому числі здійснює ряд операцій з банківськими картками.

Читайте також: Доки ти спав: шахраї крадуть гроші з карток ПУМБу

Одразу після виявлення несанкціонованого списання грошових коштів з вашого рахунку, негайно здійсніть ряд банальних, однак досить важливих дій.

1. Відкрийте мобільний або онлайн-банкінг, перевірте, чи маєте ви до нього доступ.

2. Якщо доступ наявний, заблокуйте банківську карту, з якої було здійснено несанкціоноване списання грошових коштів.

3. Зверніться до служби підтримки банківської установи в телефонному режимі чи онлайн, повідомте про ситуацію, що склалася.

Після реалізації вище вказаного переліку дій, банк розпочне перевірку, а картка стане недоступною для списання коштів. Такий порядок дій убезпечить вас від звинувачень зі сторони банку у несвоєчасному блокуванні рахунку з підозрілою активністю. Ця вимога описана у внутрішніх правилах надання послуг практично кожного банку України.

Читайте також: Плати, або заразимо коронавірусом: як шахраї виманюють гроші в українців

Інструкція, що робити далі

Не варто розраховувати на те, що після виконання вищезгаданих дій банк поверне вам суму несанкціонованого списання.

Не варто гаяти час на очікування поки банк закінчить перевірку і надасть вам офіційну відмову у поверненні коштів. На даному етапі вам необхідно змінити статус вашої справи з внутрішньобанківської на глобальну, а також ініціювати, крім внутрішньої банківської перевірки, повноцінне досудове розслідування в рамках кримінального провадження.

Такі наміри можна реалізувати через такі кроки:

1. Звернутися з письмовою вимогою до банку про надання інформації щодо події (місце та спосіб списання, адресата перерахування коштів, способу авторизації тощо).
2. Звернутися до правоохоронних органів із заявою про відкриття кримінального провадження за фактом незаконного заволодіння грошовими коштами.
3. Звернутися із заявою про визнання потерпілим у рамках кримінального провадження, підготувати проект цивільного позову.

Читайте також: Подзвони мені, подзвони: які sms надсилають шахраї

На чиєму боці закон

Несанкціоновані списання грошових коштів — досить поширений спосіб шахрайства. Однак у кожній конкретній справі все залежить від того, наскільки активним є потерпілий в частині ініціювання розслідування та відстоювання своїх законних прав та інтересів.

Більшість жертв шахрайських схем, у силу необізнаності, життєвих обставин або відсутності можливостей, зупиняються на етапі проведення внутрішнього банківського розслідування. Тобто повідомляють банк по телефону та чекають, доки останній проведе відповідні процедури.

Як правило, все закінчується тим, що клієнт отримує лист, де вказано, що списання грошових коштів відбулось з вини самого клієнта, а грошові кошти не можуть бути повернуті. Більше того, якщо таке списання відбулося з кредитного рахунку, то банк, вимагатиме повернення цих коштів з потерпілої особи: спочатку в рамках досудових претензій, а потім за допомогою судових процедур.

Утім, з точки зору законодавства не все так фатально.

По-перше, відповідно до статті 1073 ЦКУ у разі безпідставного списання банком з рахунку клієнта грошових коштів з його рахунку, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта.

По-друге, відповідно до пункту 37.2 статті 37 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлена відповідальність, яка і полягає у тому, що у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов’язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів.

Дана норма дозволяє потерпілій стороні вимагати повернення коштів за рахунок банківської установи, а не лише з особи, яка цими коштами заволоділа, що значно збільшує кількість варіантів правової поведінки для компенсації шкоди.

Читайте також: 13 шахрайських схем, які дозволили поцупити в українців 362 мільйони

Чи варто сподіватися на судову пратику

Важко підібрати судову практику абсолютно для всіх ситуацій несанкціонованого списання грошових коштів. Утім, деякі моменти, що стосуються відповідальності потерпілої особи все ж визначити можна.

По-перше, варто звернути увагу на Постанову Верховного суду України від 13.05.2015 по справі 6−71цс15. В юридичній спільноті ця постанова свого часу наробила багато шуму: суд твердо зазначив, що для покладання відповідальності за втрачені кошти на самого потерпілого як клієнта банківської установи, необхідно довести факти на підтвердження того, що потерпілий своїми діями сприяв ініціюванню несанкціонованого платежу.

Іншим вагомим внеском у розвиток правової позиції на користь потерпілої особи — клієнта банку, є Постанова Верховного Суду від 20.06.2021 року по справі 691/699/16-ц. Там було зазначено, що банком не доведено вчинення клієнтом дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а клієнт, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомив банк та правоохоронні органи про цей факт.

Тому, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог банку.

Читайте також: Картки, гроші, телефон: як шахраї крадуть гроші з банківських рахунків

Кожен власник гаджету під прицілом шахраїв

Ми живемо в епоху цифрових технологій, користуємось гаджетами, що в тій, чи іншій мірі зберігають інформацію про нас: в тому числі конфіденційну.

Розумні годинники знають все про стан нашого здоров’я, смартфони — про місцезнаходження та фінансовий стан, комп’ютер — про бажання та захоплення. Ця інформація може бути використана проти вас у спосіб, про який ви не підозрюєте.

Заволодіння грошовими коштами необачних українців — індустрія в якій задіяні тисячі шахраїв. Мало не щодня вони генерують нові схеми та способи шахрайства. Не варто сподіватись на те, що вас це не торкнеться. Якщо у вас є смартфон, ви вже знаходитесь під їх прицілом.

Тому подбайте про безпеку уже сьогодні. Перевірте, наскільки ваші банківські рахунки є захищеними, а паролі — складними. Перегляньте, де та за яких обставин ви надали доступ до своїх платіжних карт. Запевніться чи верифіковано ваш мобільний номер в системі фінансового оператора тощо.

Якщо вберегтися все ж не вдалось і ви потрапили до рук шахраїв, що заволоділи вашими коштами, подбайте про формування правової стратегії захисту у даній справі. У іншому випадку ваша бездіяльність може призвести до того, що вас як потерпілого, буде визнано єдино винною особою.