Загальний обсяг готівки в обігу зменшився на 0,6%. В НБУ назвали причини

Що з готівкою

За словами заступника голови НБУ, збільшення готівки поза банками не є унікальним явищем, аналогічні тенденції спостерігаються в багатьох країнах світу. Це зумовлене як загальним зростанням фінансових заощаджень, так і попитом на ліквідні активи внаслідок невизначенності щодо поширення коронавірусу та тривалості карантину.

Читайте також: Обсяг готівки в обігу поза банками збільшився в 2020 році на 34,2%

«Від початку запровадження карантину в Україні готівка зростала швидшими темпами і за результатами 2020 року вона зросла на третину. Проте інші складові грошової маси, зокрема кошти на рахунках банків збільшувалися порівяльними темпами. Як наслідок співвідношення готівки та грошової маси залишалось практично на рівні минулих років, це порядка 26−28 в. п», — зазначив він.

Гелетій зазначає, що основний канал зростання готівки в обігу — це те, що вона довше затрималася в обігу і надходження в банки різко знизилися з кінця березня, хоча видача залишалася на відносно високому рівні.

За результатами 2020 року надходження готівки до кас банків знизилося на 163 млрд грн, а видача лише на 40 млрд грн.

Найбільше знизилися надходження до кас банків за платіжними картками — на 135 млрд, та за придбану іноземну валюту близько 20 мільярдів гривень, каже банкір.

Читайте також: Готівки в обігу знову побільшало — НБУ

Очікування НБУ

«Ми в Нацбанку очікуємо, що на тлі карантинних обмежень попит на готівку поступово слабшатиме і курс регулятора є незмінним на стимулювання безготівкових розрахунків попри зростання готівки», — підсумував Гелетій.

Думка експертів

Експерти ринку мають дещо іншу думку щодо різкого зростання готівки в обігу. Багато хто з них говорить, що таким чином в кеш йде насамперед бізнес. Таким чином він рятується від локдаунів і підвищення податків.

«Не варто забувати про тіньову економіку. Наше дослідження показало, що чверть ВВП країни перебуває в тіні. А це близько 846 млрд грн», — розповідала в інтерв'ю «Мінфіну» генеральний директор Mastercard в Україні та Молдові Інга Андреєва.

Ще одним фактором називають зростання обсягів грошових переказів від українських заробітчан своїм родинам на батьківщині. Суми переказів, за даними НБУ, збільшилися з 15,597 млрд грн за весь 2019 рік до 18,597 млрд грн тільки за 11 місяців минулого року.

Читайте також: У Швеції відмовляються від готівки

Фінансовий аналітик портала «Мінфін» Олексій Козирєв назвав зростання обсягів готівки поза банківською системою однозначно негативним фактором і тривожним «дзвіночком» для Нацбанку.

«Значний обсяг фактично неконтрольованого регулятором гривневого навісу — понад 0,515 трлн грн на руках у населення і частково в тіньовому секторі — сповнено ризиків. З одного боку — існує загроза істотних стрибків валютного курсу при найменших політичних або економічних потрясіннях у країні. З іншого — це загрожує втратами податкових надходжень, бо не секрет, що тіньовий сектор займає не менше третини офіційного ВВП країни», — зазначив експерт.

Частина цих же коштів використовується і для фінансування корупції, рейдерських схем тощо, що таким чином псує інвестиційний імідж України, про що постійно говорять міжнародні кредитори.