Олексій Шабан назвав ключові вектори розвитку платіжної інфраструктури Нацбанку

Серед ключових векторів роботи підлеглих йому підрозділів він назвав систему «Простір», cashless, QR-коди, Open Banking і багато іншого.

Пандемія як мотиватор змін

Як зазначив заступник голови НБУ, пандемія стимулювала деякі банки і фінансові компанії прискорити перехід до дистанційних послуг. А НБУ дозволив віддалено відкривати рахунки і надавати фінансові послуги в безготівковому форматі.

Частка безготівкових операцій з платіжними картками в загальній сумі операцій з платіжними картками в 2020 році зросла з 55% в січні до 58% у листопаді.

Шабан наводить цифри, які підтверджують розвиток cashless в Україні: кожна третя безготівкова операція з платіжною карткою проводилася в інтернеті.

Особливу увагу заступник голови приділив системі BankID НБУ, через яку в 2020 році виконано близько 7,5 млн ідентифікацій, тоді як у 2019-му — лише 300 тис. Сьогодні отримувати послуги через цю систему можуть 94% власників карток українських банків — авторизуватися на порталах держпослуг, користуватися фінансовими послугами, відкривати рахунки в інших банках тощо.

Важливим пріоритетом у роботі заступник голови назвав інноваційну підтримку обслуговування юросіб: «Якщо зараз дозволено віддалено підписувати договори для фізосіб і навіть для ФОПів, то для юросіб ще існують певні проблеми. Аналогічні рішення для юросіб — один з наших пріоритетів у цьому році».

Альтернативні платіжні канали

Особливу думку Олексій Шабан висловив з приводу переваг національної карти «Простір», собівартість платежів в якій, за словами заступника голови, в 10−12 разів дешевше, ніж через будь-яку міжнародну платіжну систему. Та й за швидкістю вона попереду. «Це національна система, тому деякі реєстраційні процедури тут відбуваються швидше», — підкреслює заступник голови.

На кінець 2020 року в Україні було 602 тис. карток «Простір», або 0,8% від загальної кількості (Mastercard — 65,8%, Visa — 33,4%). Активних, які використовуються хоча б раз на місяць, — 327 тис.

«Зараз ми розглядаємо можливість трансформації картки. Ми допускаємо, що на цій інфраструктурі буде розгорнуто систему швидких платежів з рахунку на рахунок. Якщо ми прийдемо до того, що з точки зору вигоди, витрат і зручності система повинна перестати бути картковою, вона перестане нею бути», — запевнив Шабан.

Конкурентами відомих платіжних систем заступник глави Нацбанку назвав і QR-коди. «Торік ми описали єдині правила формування QR-кодів для переказу з рахунку на рахунок. У цього напрямку може бути перспектива. NFC-чіп є не в кожному смартфоні, а ось камера — в кожному», — зауважив Шабан.

Він упевнений, що це може вирішити для малого бізнесу і проблеми з комісією interchange. Головне тут — питання зручності клієнта.

Читайте також: «Подарунок» для фінтех-ринку. НБУ планує запустити регуляторну «пісочницю»

Поява нових учасників платіжної інфраструктури

Головний технічний фахівець Нацбанку прогнозує разом з Open Banking появу нових операторів фінпослуг. Їх вихід на ринок став можливий «завдяки ухваленню закону про платіжні послуги. Яскравий приклад — мобільний додаток, який містить інформацію про рахунки, відкриті в різних банках», — нагадує Шабан.

«Вихід на ринок стане простіше. З'являється поняття „малих платіжніх установ“ зі спрощеними вимогами до авторизації», — додає він.

Заступник голови НБУ переконаний, що нічого не робити — це більший ризик: «Потрібно, щоб банки домовилися про єдиний стандарт відкриття API. Думаю, що на це піде півтора-два роки».

У фінансового ринку вже є досвід співпраці в рамках Системи BankID НБУ, упевнений Шабан. «І банки зрозуміли, що ділитися даними не страшно, вони не втрачають через це своїх клієнтів. Якщо банк пропонує якісну послугу, клієнт не піде».

Та й відкриття API, за словами головного IT-менеджера, не потребує серйозних капіталовкладень. Тільки за ідентифікацію комерційних клієнтів BankID банки отримали 9,5 млн грн доходу за останні півроку. «Це ті гроші, яких вони раніше не отримували», — резонно зауважує Шабан.

Читайте також: Пріоритетним завданням-2021 НБУ назвав впровадження відкритого банкінгу

Криптовалютні плани

Щодо ринку криптовалют, то заступник голови НБУ вважає, що криптовалюти мають бути легальними. «Ринок криптовалют в Україні жодним чином не регулюється, тому у нас немає статистики про обсяги операцій з біткоїном. Що буде далі? У цьому контексті важливим є законопроєкт про віртуальні активи, підготовлений Мінцифри. Він дасть відповіді на багато питань, в тому числі — про статус криптовалют», — підкреслив головний технічний фахівець Нацбанку.

НБУ вважає, сказав заступник голови, що використання віртуальних активів повинно відповідати вимогам фінмоніторингу щодо запобігання відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.

«Наше завдання — дати споживачам впевненість, що конкретна валюта легальна і безпечна, а операцію з нею через певного оператора буде точно завершено. Роль НБУ — забезпечити нагляд за операторами ринку для виконання цих правил», — підсумував Олексій Шабан.

Інвестиції в технологічні компанії NASDAQ100 з Фондом «Отаман»