З 6 лютого щодо всіх небанківських фінустанов знайдуться заходи впливу — НБУ

На початку лютого регулятор ухвалив два нові документи — Положення про заходи впливу на ринках небанківських фінпослуг (постанова Правління НБУ № 12 від 01.02.21) та Положення про особливості заходу впливу у вигляді відсторонення керівництва від управління фінустановою та призначення тимчасової адміністрації (постанова Правління НБУ № 13 від 02.02.21).

Обидві постанови набувають чинності з 6 лютого п. р. Окремі норми постанови № 12 відтерміновуються до 1 березня 2021 року.

Чим зумовлена потреба в таких заходах

«Національний банк як регулятор повинен адекватно та своєчасно реагувати на порушення з боку гравців небанківського фінринку. Адже лише так можна забезпечити захист законних прав та інтересів споживачів і кредиторів фінустанов. Ухвалені документи, які визначають порядок застосування заходів впливу, є важливою складовою сучасної та ефективної моделі регулювання небанківського фінринку», — наголосила директор департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Ольга Гурбич.

Відтепер Національний банк зможе застосовувати широкий спектр заходів впливу залежно від характеру, обставин, причин та наслідків порушення, а також ризику для вкладників і клієнтів установи.

Читайте також: Ринок небанківських фінансових послуг подаватиме звітність за уніфікованими правилами — НБУ

Чи до всіх буде однаковий підхід

До усіх небанківських фінансових установ можуть бути вжиті такі заходи впливу:

• вимога усунути порушення;
• вимога скликати позачергові збори учасників фінустанови;
• штраф;
• тимчасове зупинення або анулювання ліцензії;
• виключення компанії з реєстру;
• укладення письмової угоди.

Національний банк застосовуватиме пропорційний підхід до заходів впливу.

До високоризикових сегментів ринку, якими є страховики та кредитні спілки, що залучають кошти громадян, додатково можуть застосовуватися також такі заходи впливу:

• затвердження плану відновлення;
• відсторонення керівництва від управління та призначення тимчасової адміністрації.

Ці заходи дадуть змогу фінустанові стабілізувати свою діяльність, усунути порушення, забезпечити виконання зобов’язань перед своїми споживачами і кредиторами.

Окремі заходи впливу передбачено для небанківських фінансових груп. Якщо регулятор встановить порушення законодавства з питань нагляду на консолідованій основі, то має право підвищити економічні нормативи, ліміти, а також встановити обмеження на окремі види операцій.

Читайте також: Нацбанк готує нові правила ліцензування надавачів фінансових послуг

Яким чином визначатимуться ризики

Під час нагляду Національний банк не лише встановлюватиме факти порушення законодавства, а й перевірятиме, чи є діяльність установи ризиковою для вкладників та кредиторів. У разі встановлення Національним банком ознак ризиковості діяльності установи регулятор матиме право відкликати її ліцензію.

Для усіх без винятку гравців небанківського фінринку ознакою ризикової діяльності буде систематичне порушення законодавства про захист прав споживачів та у сфері реклами фінпослуг.

Для фінкомпаній-гарантів передбачено додаткову ознаку ризикової діяльності — укладання нових договорів гарантій у той час, як установою не виконуються обов’язкові фінансові нормативи.

Для кредитних спілок передбачено три додаткові ознаки ризикової діяльності:

1. дострокове повернення вкладів пов’язаним особам на умовах, що відрізняються від умов залучення коштів;
2. недостатність доходів або надмірні витрати, які призводять до погіршення фінансового стану та створюють ризик невиконання нормативів;
3. штучне поліпшення фінансового результату або викривлення звітності.

Для страховиків передбачено п’ять додаткових ознак ризикової діяльності:

1. систематичне формування страхових резервів у недостатньому розмірі;
2. отримання активів, які не належать до прийнятних активів, якщо таке отримання призводить до зменшення їх розміру. І якщо такі активи приймаються в покриття нормативу платоспроможності та достатності капіталу — до розміру, що є меншим 120% від нормативного обсягу активів;
3. два та більше порушень обов’язкових критеріїв і нормативів за один звітний період;
4. недостатність доходів або надмірні витрати, які призводять до погіршення фінансового стану та створюють ризик невиконання нормативів;
5. штучне поліпшення фінансового результату або викривлення звітності.

Читайте також: НБУ визначився, як слідкуватиме за підопічними на відстані

Бажаєте знати про фінанси та інвестиції більше? Стежте за ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в телеграм-каналі