Падіння комісії за еквайринг може змусити банкірів піти з роздрібних мереж, яким доведеться самостійно купувати POS-термінали, щоб продовжити приймання карткових платежів. Про це заявив заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн під час круглого столу «Неринкове регулювання ставки інтерчейндж: ризики і загрози для банківської системи», проведеного онлайн «Фінансовим клубом».
Ритейлу доведеться купувати POS-термінали за свій рахунок
Що сталося
Депутати в жовтні подали законопроєкти № 4178 і № 4178-1, якими запропоновано знизити комісію за еквайринг до 0,5-1,4%, а комісію інтерчейндж, що входить до неї, – до 0,3-0,9%.
Банкіри зреагували на такі пропозиції парламентаріїв можливим призупиненням обслуговування POS-терміналів у роздрібній мережі.
Як зауважив Антон Тютюн, працювати собі в збиток банки не будуть. “Я кажу про свій банк, який займає 20% на ринку еквайрингу. Це дуже низькомаржинальний бізнес. І будь-який рух у ньому приводить до мінусу в нас – тих, хто цей сервіс надає. І в розмовах з великим ритейлом я озвучував позицію свою як банку, я знаю, що Приват, банк № 1 в цьому питанні, озвучував також. Ми працювати в збиток не будемо. Будуть зняті POS-термінали. І я сподіваюся, що великий ритейл сприйняв це не просто як слова», – підкреслив банкір.
Читайте також: Карантин вихідного дня. Обсяг транзакцій через POS-термінали значно скоротився
До чого може призвести ситуація
Торговцям роздрібних мереж доведеться взяти витрати на купівлю терміналу на себе. «В Європі є моделі, коли сам ритейл купує POS-термінал. Ми ж тільки за. Будемо процесувати трансакції», – сказав Тютюн.
Але чи готові власники ритейлу до таких витрат? Проте зникнення POS-терміналів з кас магазинів призведе до падіння продажів, яке, у свою чергу, призведе до ще більших збитків, ніж витрати торговців на проведення безготівкової оплати товарів і послуг. Крім того, торгові мережі втратять програми лояльності, кешбеки, розстрочки.
Наслідки відчують і мережі побутової техніки, продажі яких стимулюються кредитами. «Великий ритейл забуває, що разом з дебетними картками банки надають клієнтам і кредитні картки, які дають кредитне плече або розстрочку, що збільшує середній чек і кількість купленого товару, забезпечуючи великих ритейлерів до 40% обсягу продажів через кредит», – розповів директор департаменту продуктів для приватних клієнтів Райффайзен Банку Аваль Олексій Пузняк.
До того ж, банкіри підкреслили, що перестане розвиватися інфраструктура таких платежів. “Ми не будемо купувати нові POS-термінали. Не будемо супроводжувати і робити інновації в старі. І якщо нам це не буде вигідно, то не має значення, як називається шанована мережа, ми звідти будемо йти. І тоді ця регуляція буде скасована через кілька років, оскільки вона неадекватна, а ми просто втратимо час», – сказав Антон Тютюн.
Ринок POS-терміналів 1 листопада 2020 року
- Платіжна інфраструктура упродовж дев’яти місяців 2020 року продовжувала стабільно розширюватися.
- Кількість суб’єктів господарювання, які приймають платіжні картки, за цей період зросла на третину (на 31,7%) – до майже 316,4 тис.
- Крім того, з початку 2020 року кількість торговельних POS-терміналів також зросла – на 7,9% (до 360,4 тис. од.). При цьому понад 85% від усіх торговельних POS-терміналів забезпечують безконтактну оплату.
- Кількість платіжних терміналів у торговельній мережі (контактних і безконтактних) у розрахунку на 1 млн постійного населення України на 1 жовтня 2020 року становила 9,0 тис. од. (станом на початок року – 8,4 тис. од.).
- Найбільші банки-екваєри – Приватбанк, Ощадбанк та Райффайзен Банк Аваль. Найбільші банки – емітенти платіжних карток: Приватбанк, Ощадбанк та Універсал Банк.
Бажаєте знати про фінанси та інвестиції більше? Стежте за ексклюзивними матеріалами «Мінфіну» в телеграм-каналі
Коментарі - 16
Об этом сообщает пресс-служба НБУ по итогам круглого стола,
посвященного обсуждению законопроектов №4178 и №4178-1.
По мнению НБУ, снижение комиссий за проведение безналичных операций негативно повлияет на развитие pos-терминальной сети, а также может привести к увеличению стоимости обслуживания банковских счетов и карт для граждан.
«Сейчас Украина на этапе активного развития платежной инфраструктуры. Покрытие pos-терминальной сети у нас почти вдвое меньше, чем в странах Европы. Всего около 8 pos-терминалов на 1 тыс. населения. А при резком не рыночном снижении межбанковских комиссий развитие платежной инфраструктуры может остановиться. Ведь закупка и дальнейшее обслуживание терминалов в Украине осуществляется, в частности, за счет интерчейнджа», – отметил заместитель главы НБУ Алексей Шабан.
Нацбанк выступил против снижения комиссий за безналичные платежи до уровня ЕС
Популисты из партии «Слуга Народа» и примкнувшие к ним и так уже поставили страну на грань финансовой катастрофы,
но им всё мало — есть желание обвалить и быстро развивающийся рынок безналичных банковских услуг.
…
Да ладно вам...
Оптовики с 7-го километра в Одессе или рынка Барабашово в Харькове,
числящиеся рядовыми ФОПами, даже задаром не захотят устанавливать
терминалы, а тем более проводить через них все свои финансовые транзакции - только
чёрный нал да ещё и в валюте.
возьмём средне статистический супермаркет, например АТБ, торговая точка среднего размера 5 касс = 5 терминалов, доля безналичных платежей на уровне 50%, средний оборот в день на одной кассе 70000 грн., 50% = 35000
было интерчейндж = 1050грн., стало = 10.5грн, разница = 1040 грн.
стандартный пос-терминал стоит порядка 7500грн., не трудно посчитать что он окупится только за счет разницы в комиссии за 7-8дней, а работать будет годами... и это без учёта прогресса в рамках программных пос-терминалах...
Сказочник…
Кроме цены терминала не забываем о необходимости его подключении к обслуживающему банку (процессингу) и это будет стоить не только в виде разового платежа, возможно появиться и ежемесячная абонплата.
Также вспоминаем, что надо нанять на работу минимум одного а то и больше специалистов, которые будут заниматься этим типом оборудования, начиная с первоначальной настройки, и заканчивая периодическим обновлением софта, обновлением данных, обновлением сертификатов шифрования и занятием прочей чепухой, вплоть до закупок рулончиков бумаги для бесперебойной печати чеков, хотя в АТБ всё настроено таким образом, что чек банковского терминала печатает отдельно стоящий фискальный принтер…
Также не припоминаю, чтобы терминалы работали по несколько лет без модернизации…
Сначала были терминалы только со считывателем магнитной полосы, затем банк их заменил на терминалы с магнитной полосой и чипом, ещё через пару лет установили более новые модели для считывания магнитной полосы, чипа и бесконтактных карт.
Могу сказать, что не все торговые предприятия захотят заниматься ещё и банковскими терминалами, а значит будут арендовать это оборудование у аутсорсеров, финкомпаний или банков.
в убыток работать не будет, особенно банковский…
скопировать — месячная абонплата за пользование БПК.
а теперь морозитесь, придумывая какие-то дополнительные условия…
Лапшевешатели ушные.