20 запитань про роботу програмних РРО: податкова розповіла про головне

1. Які способи отримання фіскального чеку покупцем за оплачені товари (послуги) через ПРРО?

Законом України № 128-IX встановлено, що суб’єкти господарювання мають в обов’язковому порядку видавати клієнту чек. Це стосується підприємців,, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів (наданні послуг) у сфері:

• торгівлі,
• громадського харчування та послуг,
• проведенні операції з приймання готівки для подальшого її переказу.

Чек встановленої форми та змісту видається на повну суму проведеної операції.

Чек може видаватися:

• в електронній формі,
• та/або паперовій формі
• у т.ч. з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО, QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься,
• та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти.

2. Яким чином для суб’єкта господарювання підтверджуватиметься факт передачі даних від ПРРО до фіскального сервера?

Факт передачі реєстраційної заяви, повідомлень про виявлення несправності ПРРО, відкриття зміни, підтверджується отриманням відповідних квитанцій від фіскального сервера.

Передача розрахункового документа та фіскального звітного чека підтверджується отриманням фіскального номера, що присвоюється цим документам фіскальним сервером.

3. Чи будуть у подальшому використовуватись обидва АРІ, що тестуються?

Після завершення тестового періоду і в подальшому будуть використовуватись два АРІ фіскального сервера – АРІ Єдиного вікна подання електронної звітності та АРІ Електронного кабінету.

4. Чи реалізовано можливість перевірки чеків, що видаються ПРРО?

Пошук чеків, виданих ПРРО, можна здійснити тут

5. Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?

Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного РРО.

Суб’єкт господарювання самостійно обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій. Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.

6. Як зареєструвати касира для програмного РРО?

Реєстрація касира здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (форма J/F 1391801), що розміщена за наступними посиланнями:

Повідомлення можна подати, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання.

7. Чи відносяться до розрахункового документу фіскальній чек, який друкується через «Програмний РРО»?

Визначення розрахункового документу встановлено законом № 128-IX, згідно з яким:

розрахунковий документ –це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо). Він підтверджує факт:

• продажу (повернення) товарів,
• надання послуг,
• операції з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів,
• торгівлю валютними цінностями в готівковій формі.

Цей документ може бути створений в паперовій та/або електронній формі зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО чи заповнений вручну.

8. Що таке «офлайн-режим» для застосування Програмного РРО?

На період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн. Робота в офлайн-режимі тривати не більше 36 годин із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

9. Як працювати з Програмним РРО в «офлайн-режимі»?

Ознайомитись з порядком можна тут.

10. Які основні вимоги при підписанні електронного розрахункового документа у форматі XML в API?

Підписання електронних розрахункових документів можливе за умови дійсності відповідного сертифіката відкритого ключа.

11. Чи може підприємство самостійно створити для себе «Програмний РРО» та використовувати його у своїй діяльності?

Основними законодавчо встановленими вимогами для будь-якого ПРРО є:

• забезпечення виконання ним фіскальної функції через фіскальний сервер контролюючого органу,
• обов’язкове включення до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Якщо ці умови виконуються, такий ПРРО може застосовуватись для проведення розрахункових операцій не залежно від того, хто його виробник.

12. Де контролюється час офлайн і як рахується?

Підприємець може використовувати тільки ПРРО, програмне рішення якого під час роботи в режимі офлайн забезпечує контроль залишку часу, протягом якого може тривати режим офлайн (36 годин підряд або 168 годин на місяць).

Час, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн, підраховується шляхом сумування таких періодів: від дати та часу, що зазначаються у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн».

Від дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками на фіскальному сервері не реєструвались у режимі онлайн-обміну розрахункові документи, отримані від цього ПРРО.

13. Яким чином контролюється перехід режиму роботи ПРРО з офлайн в онлайн?

ПРРО автоматично переводиться із режиму офлайн в режим онлайн-обміну з фіскальним сервером у момент відновлення зв’язку між ними.

Програмне рішення ПРРО, працюючи в режимі офлайн, повинно забезпечувати постійний контроль щодо відновлення зв’язку з фіскальним сервером та перевіряти наявність зв’язку перед формуванням кожного чека в режимі офлайн.

14. Чи можна заяву про реєстрацію ПРРО подати через Електронний кабінет​?

Заява про реєстрацію ПРРО може бути подана через Електронний кабінет або іншими засобами телекомунікацій.

15. Яка послідовність дій має бути здійснена суб’єктом господарювання для реєстрації ПРРО?

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати ПРРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі заяви, що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій він може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, встановленим наказом Мінфіну від 06.06.2017 № 557.

16. Чи має право суб’єкт господарювання, який використовує ПРРО, не отримувати діапазон фіскальних номерів?

Суб’єкт господарювання може не отримувати діапазон фіскальних номерів, якщо ним приймається рішення не використовувати ПРРО під час відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером ДПС та не проводити розрахункові операції у цей період.

17. У який момент формується діапазон номерів для ПРРО і яким чином він поповнюється?

Перша порція діапазону номерів (2000) видається під час реєстрації ПРРО.

За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості чеків, які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно.

Щоразу після приймання фіскальним сервером ДПС від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція фіскальних номерів.

Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО) номерів.

18. У який момент списуються фіскальні номери із виданого фіскальним сервером ДПС діапазону номерів для відповідного ПРРО?

Засобами фіскального сервера ведеться облік виданих діапазонів для ПРРО із присвоєнням відповідного статусу фіскальним номерам:

• зарезервовані (видані, але не направлені до фіскального сервера),
• використані (направлені до фіскального сервера та прийняті фіскальним сервером розрахункові документи з присвоєними фіскальними номерами з діапазону).

Фіскальний сервер формує та видає нові фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від ПРРО пакета створених розрахункових документів з фіскальними номерами. Таким номерам присвоюється статус «використані».

19. З якого часу здійснюється відлік 36 годин, дозволених для роботи ПРРО в режимі офлайн?

Відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн».

А також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером не було зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн-обміну.

20. Яким чином покупець зможе перевірити чек, виданий ПРРО, що працює в режимі в оффлайн?

У чеку має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.

Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи ПРРО в режимі офлайн та передачі ним чека до фіскального сервера.

Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання, для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.