З весни минулого року нерезиденти активно купують українські ОВДП. Весь цей час експерти пророкують обвал курсу гривні, якщо іноземці почнуть різко продавати облігації. Разом з тим, поза увагою залишаються інші фактори, які можуть вплинути на стійкість національної валюти.
20 лютого 2020, 14:50
Загрози для гривні. Два фактори Х, здатні обвалити курс
Які «чорні лебеді» загрожують курсу гривні і чи робить щось регулятор, щоб протидіяти їм, на своїй сторінці в фейсбук розповів аналітик Concorde Capital Олександр Паращій.
ОВДП під контролем
От причепилися просунуті економісти до наших ОВДП, які активно скуповують нерезиденти: бачать там піраміду, ризики для курсу тощо. Але ризики для курсу гривні там невеликі.
По-перше, якщо іноземцям сильно і одночасно «припре» вийти з тих ОВДП, то вони просто цього не зможуть зробити, бо ніхто у них то не купить. А якщо і купить, то зі знижкою 40%-60%, — відповідно, багато валюти накупити на виручені гроші вони не зможуть.
Друге — і головне — як би там не було, про такий ризик вже говорено-переговорено, він є зрозумілим і до нього готові, в тому числі, в НБУ. Тобто проблема чітко окреслена, ситуація під контролем.
Обирай валютний депозит в каталозі від «Мінфіну» і отримуй до 4% річних
Але скільки в нашому платіжному балансі є інших «потенційних пірамід» не меншого ніж ОВДП розміру, які не є ані зрозумілими, ані окресленими. І там може статися все що завгодно, і до цього в нас ніхто не готовий. Ось два приклади.
Приклад 1: торгові кредити
Стаття платіжного балансу «торгові кредити», яка «принесла» в Україну у 2019 році рекордні 4,2 млрд — майже стільки ж, як і валюта від покупців ОВДП. В теорії — це валюта, яку недоплатили наші імпортери. Хоча на практиці це може бути все, що завгодно. А якщо так, то цю валюту треба буде віддавати вже і зараз. І якщо ці долари/євро/юані дійсно треба буде віддавати – то наслідки для гривні будуть в рази тяжчими, ніж від малоймовірної втечі нерезидентів з ОВДП. І проблема в тому, що в НБУ не розуміють природу цих кредитів, а отже ніяк не готові до можливого «шухеру».
Приклад 2: валюта поза банками
Стаття платіжного балансу «готівкова валюта поза банками», яка «винесла» з фінансової системи країни в невідомому напрямку $3,4 млрд у 2019 році. Причому, тенденція «виносу» — досить промовиста: 0,4 – 2,4 – 3,4 млрд доларів відповідно у 2017 – 2018 – 2019 роках. Ці долари, що зникають невідомо куди, теж можуть негативно вплинути на курс гривні.
Схоже, що природа цього виносу теж незрозуміла нашим регуляторам. Бо вони не знаходять кращого рішення, ніж очікувати, що ця проблема вирішиться сама собою: НБУ очікує, що «виніс готівки» зменшиться до $1,1 млрд доларів у 2020 році. Чому у них такі очікування – мабуть вони і самі не розуміють. А якщо їх прогноз не здійсниться, і продовжиться тенденція зростання?
Читать также: ОВДП втрачають привабливість. Що буде з бюджетом і гривнею
Стануть чи ні ці невеличкі статті платіжного балансу чорними лебедями для гривні – важко сказати. Але якщо у нас і буде чорний лебідь – то народиться він десь у таких статтях, а не на ринку ОВДП.
Джерело:
Мінфін
Коментарі - 16