НБУ оцінив ефект від зміцнення гривні

Хоча до показників грудня ще далеко, у противників міцної гривні знову з’явився привід для критики. 

Водночас у інфляційному звіті за минулий рік Нацбанк переконує:  негативні наслідки на платіжний баланс і бюджет від зміцнення гривні перебільшені. Натомість позитив — недооцінений. «Мінфін» наводить ключові тези регулятора.

Сповільнення інфляції

Найбільше зміна курсу вплинула на вартість товарів, які імпортуються, або на вітчизняні товари, які потребують імпортної сировини чи комплектуючих. За оцінками НБУ, частка таких товарів та послуг становить більше третини в загальному споживчому наборі.

Наприклад, згідно з даними Держстату, у вітчизняній роздрібній мережі частка продажу взуття, виробленого поза межами України, за 9 місяців 2019 року сягала майже 95%, одягу – 92%. Тож не дивно, що ціни за цією групою знизилися – на 2,3% у грудні в річному вимірі. Ціни на предмети тривалого вжитку (автомобілі, меблі, побутова техніка тощо) у грудні минулого року також були на 2,1% нижчими, ніж рік тому.

Зміна цін на окремі непродовольчі товари, % р/р (у дужках – частки їх імпорту в обсягах реалізації на внутрішньому ринку за 9 місяців 2019 року, %)

У 2019 році значно подешевшали енергоресурси. Хоча здешевлення природного газу передусім можна пояснити суттєвим зниженням цін на європейському ринку, ревальвація національної валюти суттєво посилила цей ефект.

Значно менше курс гривні впливає на ціну продуктів харчування, які значною мірою виготовляються в Україні. Водночас за рік подешевшали рис, оливкова олія, оселедці, сухофрукти.

Сповільнилося зростання цін на послуги кінотеатрів, інтернету, оренду житла, туризм.

За оцінками регулятора, якби починаючи з квітня курс був зафіксований на ріні 27 грн за долар, інфляція на кінець року суттєво перевищувала б цільовий діапазон 4-6%

Симуляція динаміки інфляції у 2019–2020 роках за умови фіксації курсу гривні з квітня 2019 року на рівні 27 грн/дол.

За такого сценарію реальний ВВП завдяки перевагам експортерів зростав би минулого року швидше, але всього на 0,1 в. п. Однак переваги для зростання швидко вичерпалися б, а в довгостроковому періоді економіка зазнала б втрат. Адже регулятор значно повільніше знижував би облікову ставку, а це завадило б зниженню вартості кредитів. В той же час переваги ціни вичерпалися б через вищу інфляцію.

Торговельний баланс

Зміцнення курсу гривні породжує побоювання щодо послаблення торгівельних позицій України на міжнародних ринках.

Однак згідно з фактичними даними у 2019 році дефіцит поточного рахунку навіть без урахування надходження компенсації від Газпрому звузився і продовжував залишатися в прийнятних межах (3-4% ВВП). Експорт та імпорт товарів зростали співставними темпами (6,4% та 7,1% відповідно), а дефіцит торгівлі товарами незначно перевищив показники минулого року в доларовому еквіваленті.

Сальдо рахунку поточних операцій та зовнішньої торгівлі товарами України, % ВВП*

Звісно, цьому сприяло зниження цін на енергоносії. Але й ціни на основні товари українського експорту (зернові, чорні метали) теж знижувалися. Експорт же зростав за рахунок нарощування фізичних обсягів, зокрема завдяки збільшенню продуктивності економіки.

Розмісти депозит у надійному банку та отримай до 16,5% річних у гривні

Найбільш помітно зростала продуктивність сільськогосподарського виробництва. Так, протягом 2011–2019 років, порівняно з 2001–2010 роками, середня урожайність пшениці зросла на 33%, кукурудзи – на 56%, наблизивши Україну до світових лідерів.

Урожайність пшениці та кукурудзи в окремих країнах, ц/га

Зміцнення курсу гривні не призвело й до прискорення зростання споживчого імпорту, як це було в передкризові 2008 та 2011–2012 роки. Протягом 2019 року його темпи зростання залишалися на рівні близько 20% за рік.

Втрати експортерів

Експортери втратили від ревальвації гривні значно менше, ніж від погіршення зовнішньої кон’юнктури.

В українській промисловості сукупна частка металургії, добувної промисловості та виробництва коксу разом складає майже третину промисловості. Однак, попри те, що Україна входить у ТОП-15 найбільших виробників сталі, українські експортери не впливають на світове ціноутворення. При цьому даний сектор демонструє значну волатильність.

Слабкі результати металургійної промисловості зіграли ключову роль у зниженні промислового виробництва у 2019 році. У свою чергу, на стан металургії визначальний вплив мало погіршення зовнішньої кон’юнктури. Ціни на різні види сталі знизилися в середньому за 2019 рік на 15–20%. Зниження експорту українських металургів за рахунок падіння світових цін минулого року становило більше $1 млрд.

Зміцнення гривні лише підсилило цей ефект. Так, порівняно із теоретичною ситуацією, коли починаючи з квітня курс тримався б на рівні 27 грн/дол. «втрати» експортної виручки  становили б 9,3 млрд грн. А це вже значно менше ніж від цінових коливань.

Також НБУ звертає увагу, що у виробництві металургійної продукції використовуються сировина та комплектуючі, значна частка яких імпортується. Як наслідок, здешевлення імпорту дозволило зекономити 4,2 млрд грн., порівняно із ситуацією, коли курс був би 27грн/дол.

Імпортна складова експорту окремих видів економічної діяльності у 2017 році (уключаючи вторинні ефекти), %

Ринок праці

На ринку праці спостерігається дефіцит працівників робочих спеціальностей. Серед інших чинників це викликано міграцією, адже за кордоном вища оплата праці.

В останні роки співвідношення між зарплатою в Україні і закордоном скорочувалося через зростання зарплат в Україні. У 2019 році ефект цього чинника посилився завдяки зміцненню гривні.

Відношення середніх нетто заробітних плат до України та зростання зарплати в Україні

Як наслідок, протягом року знижувалася зацікавленість українців у роботі за кордоном за винятком пошуку роботи в Німеччині. Останнє зумовлено пом’якшенням умов працевлаштування для осіб, які не є громадянами ЄС, що буде запроваджено в березні 2020 року.

Формування Держбюджету

Зміцнення гривні дійсно негативно позначається на надходженнях до бюджету, оскільки частка податків, пов’язаних з імпортом, сягає майже 40% від загальних доходів кошторису.

Водночас за оцінками НБУ, зміцнення гривні пояснює лише близько половини недовиконання плану податкових надходжень. Решта зумовлена наступними факторами:

• несправдження інших прогнозів, на яких грунтувався бюджет – падіння обсягів виробництва підакцизних товарів (тютюнових виробів), обсягів видобутку газу, нижча ціна на імпортований природний газ та нижчі темпи зростання імпорту;
• уведення пільг з ПДВ для імпорту обладнання ВДЕ, які не були враховані під час розроблення бюджету;
• погашення залишку з невідшкодованого за попередній рік ПДВ на початку року

З іншого боку, через міцніший фактичний обмінний курс порівняно із закладеним у бюджет виникає економія на боргових валютних виплатах та витратах бюджету на імпортовані товари (наприклад, на ліки).

Оцінка факторів невиконання плану податкових надходжень загального фонду державного бюджету у 2019 році, млрд грн.

У результаті, «чисті» втрати держбюджету становили близько 23 млрд грн або 2,3% доходів кошторису.

Зміцнення гривні мало й позитивні наслідки для бюджетного сектору. Разом із виваженою фіскальною політикою воно сприяло швидшому зниженню державного та гарантованого державою боргу до ВВП. Даний показник впливає на сприйняття ризиків зовнішніми інвесторами та формування суверенних рейтингів.

Читайте також: Митниця щодня перераховує до бюджету близько мільярда (інфографіка)

Це сприяло припливу зовнішніх портфельних інвестицій до держсектору, що, у свою чергу, дало змогу знизити вартість обслуговування гривневого боргу, подовжити його строковість та поліпшити валютну структуру.