Чому зміцнюється гривня і які будуть наслідки

Що призвело до розвороту курсу і які наслідки це матиме згодом, розповіла директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова. «Мінфін» наводить ключові тези публікації.

Несподіванка для кожного

Зміцнення гривні з на кінець грудня минулого 2019 року стало новим явищем для всіх:

• для уряду, який працював із державним бюджетом, розрахованим на курсі 28,2 гривень за долар
• для бізнесу, який планував восени продати експортну продукцію дорожче, а вийшло навпаки;
• для багатьох українських громадян, чия різдвяна відпустка за кордоном стала несподівано доступнішою;
• для вкладників, які думали про те, що правильніше було принаймні на місяць-два раніше перевести депозити в гривню.

На початку минулого року деякі експерти таки відзначали певні зміни в середньорічних і сезонних курсових трендах, але укріплення гривні за підсумками року до рівня менше ніж 24 гривні за долар не очікував ніхто.

Звісно, це ще далеко від ностальгійних «долар по 8». Проте цього вистачило для старту в суспільстві та медіапросторі бурхливого обговорення причин і наслідків, із «призначенням» винних і подекуди переходами на особистості.

Після свят пристрасті трохи вщухли, і можемо з холодною головою поміркувати, що ж насправді сталося на валютному ринку.

Експорт проти імпорту

Розпочати варто з експорту й імпорту, що залишаються основою валютного ринку України.

Загалом у 2019 році гривні сприяла ситуація на зовнішніх ринках, а також погода

На високому рівні утримувалися ціни на залізну руду: в середньому за 2019 рік світові ціни на неї збільшилися на третину (+34%).

За сприятливих природних умов і завдяки інвестиціям аграріїв Україна встановила новий рекорд врожаю: 75 млн тонн, це на 5 млн тонн перевищує торішній.

Завдяки збільшенню постачання дорожчої залізорудної сировини та зерна нового врожаю українські порти збільшили перевалку вантажів у 2019 році на 18% – до 160 млн тонн.

Не менш важливо: ціни на енергоносії суттєво зменшилися, послабивши навантаження на імпорт.

Так, у 2019 році Україна сплатила за імпорт газу лише 2,5 млрд доларів, що можна порівняти з доходами від транзиту або ж із компенсацією, отриманою від Газпрому під кінець року.

І тут знову допомогла погода – м’якші зими зменшують потреби в імпорті газу, дедалі обмежуючи загальний обсяг імпорту.

На цьому тлі навіть непомітною стала невелика криза в металургії – ціни та виробництво восени суттєво впали (зниження цін металу в середньому на 17% у 2019 році, історичний мінімум виробництва у листопаді), а гривня цього майже не відчула. До речі, ціни на сталь відновили зростання вже в грудні.

Торговельний дефіцит припинив зростати і навіть трохи скоротився, повернувшись у межі 12 млрд грн.

Читайте також: Консенсус-прогноз — 2020: курс гривні, інфляція, ВВП

Фінансове балансування

«Свідки апокаліпсису гривні» дуже часто наводять високий показник торговельного дефіциту як аргумент, забуваючи при цьому зауважити, що він компенсується іншими надходженнями за поточним рахунком платіжного балансу — передусім приватними грошовими переказами.

Завдяки цьому дефіцит поточного рахунку є значно меншим: сьогодні нижчий за $4 млрд доларів, тобто до 2,5% ВВП. Для порівняння, у 2018 році він становив 3,3% ВВП. Тобто відносний дефіцит поточного рахунку торік суттєво зменшився.

Але є ще й профіцит фінансового рахунку платіжного балансу, який став «другим ступенем ракети» укріплення гривні у 2019 році.

На тлі макроекономічної стабільності та нормалізації зовнішньоторговельного балансу, а також високих відсоткових ставок, Україна почала блимати на радарі світових інвесторів, які шукають дохідність в умовах низькодохідної світової економіки.

Викуп нерезидентами еквіваленту близько $4 млрд доларів внутрішнього боргу не тільки суттєво змінив платіжний баланс, а й перелаштував очікування учасників ринку з девальвації на ревальвацію гривні.

За 2019 рік нерезиденти збільшили вкладення у гривневі ОВДП на 110 млрд грн, тоді як українські банки навпаки зменшили їх на 3,9 млрд грн.

Фактично все фінансування бюджету через гривневий борг забезпечене іноземним капіталом.

Купуй ОВДП та отримай до12% річних та додатковий бонус від «Мінфіну»

Притоки коштів від нових покупців у ОВДП допомогли випереджальними темпами знизити їхню дохідність, і тепер українські платники податків платять за боргами вдвічі менше, ніж рік тому.

Гра на тенденції

Окремо варто відзначити вплив грошово-кредитної політики НБУ.

Фінансова стабільність, значне уповільнення інфляції, зростання довіри до гривні та зменшення цікавості до валюти, диференціал ставок на користь національної валюти. Гривня укріпилася як і внаслідок антикризових заходів у 2015–2017 роках, так і формування нової монетарної політики у 2016–2018 роках, що стала зрозумілою для ринку та посилила (досі тендітне) відчуття передбачуваності макроекономічних трендів.

Нацбанк також використав синергію від заходження капіталу до ОВДП, позаринково продавши уряду іноземну валюту для погашення зовнішніх боргів і, водночас, суттєво наростив золотовалютні резерви, за рахунок надходжень від нерезидентів із 20,8 до 25,3 млрд доларів (еквівалент 3,9 місяця майбутнього імпорту). Це максимальний показник достатності резервів із 2011 року. І все це за умов відсутності фінансування від МВФ.

Читайте також: Як низькі ставки за ОВДП позначаться на курсі гривні та економіці України

Як було зазначено вище, інвестиції нерезидентів у ОВДП стали вагомим, але аж ніяк не єдиним чинником укріплення гривні.

Баланс припливу-відпливу валюти на валютному ринку залишився б позитивним і без них. Притоки іноземного капіталу просто суттєво посилили тенденцію, яка вже зароджувалася в середині минулого року.

Чого чекати далі

Головні наслідки укріплення гривні-2019 ще попереду.

Публічні та закриті, «народні» та фахові дискусії виявили, що велика частина економічних агентів в Україні не має досвіду функціонування ринку в умовах укріплення національної валюти.

Вся країна звикла жити в режимі одностороннього макроекономічного клапану: стабільний курс, накопичення дисбалансів, зовнішній шок і девальвація.

Це суттєво відрізняло нас від розвинених економік світу, валюти яких постійно коливаються, і часто з амплітудою, подібною до минулорічного укріплення гривні.

Читайте також: Який курс гривні справедливий. І чи існує такий

Хеджування валютного ризику в обидва боки, якісне макроекономічне прогнозування, гнучкість бізнес-планів і стратегій, навіть перегляд підходу до державних фінансів за умов ревальвації та низької інфляції – багатьом нам ще треба краще опанувати ці дисципліни та запровадити в практику.

Висновки з нового досвіду значно корисніші за критику ринкових показників і репетування щодо їхньої незручності.