За позику — віддяка: чому Україна знову позичає кошти

Куди підуть ці гроші та чи потрібно Україні ще залучати валюту на зовнішніх ринках цього року, «Мінфіну» розповів старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович. 

Вартість запозичення є оптимальною на сьогодні

5% дохідності, що були анонсовані, одразу виглядали як трошки зависоко. Адже єврооблігації Україна-26, номіновані у євро, торгувались зранку у день випуску на рівні 3.8%, а доларові — біля 5.2%. Тож оскільки Україна-32 у доларах США торгувалась біля 6%, дохідність нового випуску у євро мала б бути приблизно на 150 б.п. нижчою за дохідність Україна-32. Тому було зрозуміло, що за наявності достатнього попиту буде відбуватись маневр між ставкою та обсягом, обираючи оптимальну комбінацію. Негативу ж додавали новини, що не тільки Україна виходить на ринок з борговими операціями.

Але у підсумку попит на українські єврооблігації, номіновані у євро, за інформацією Міністерства фінансів, зібрався у сумі біля 7 млрд євро, що дозволило знизити ставку залучення коштів до 4.375% з попередньо оголошеного індикатора 5%. Рішення про 1.25 млрд євро за ставкою 4.375% схоже є саме оптимально можливою комбінацією цього разу, а попит говорить про потенційну можливість повторити проведену операцію знову.

Читайте також: Чому Україна позичає в євро і скільки нам ще потрібно грошей

Чи є високою ставка для України? Схоже, що ні високою, ні низькою вона не є.
Україна має рейтинги «В» від S&P та Fitch, та «Caa1» від Moody's. Гірше, мабуть, Аргентина з рейтингами категорії С, а трошки краще — Єгипет – ця країна має всі рейтинги категорії «В»: «В» від S&P, «В+» від Fitch та «В2» від Moody's. Але як у день випуску українських єврооблігацій торгувались подібні зобов'язання Єгипту у євро? А торгувався єгипетський євробонд з погашенням у 2030 році біля позначки 4.8%. Тобто Україна, з гіршою оцінкою рейтингових агентств та вищим ризиком,
розмістилася за нижчою ставкою, ніж Єгипет.

Чому так відбулось? А відповідь у тому, що ринок бачить у Єгипті більше ризиків. Поглянемо на зобов'язання у місцевих валютах. Українські ОВДП торгуються на рівні 10-11% річних, а єгипетські – біля 15%. Про різні ризики говорить і боргове навантаження, зокрема, відношення боргу до ВВП: в Україні цей показник біля 50%, а в Єгипту – поблизу 90%.

Поблизу до нового випуску за ставкою ще є Кот-д'Івуар, чиї 10-річні єврооблігації в євро торгувались поблизу 4.6%. А от рейтинги Fitch та Moody's ще кращі за Єгипет — «В+» та «Ва3» відповідно.

Читайте також: Як низькі ставки за ОВДП позначаться на курсі гривні та економіці України

Окрім Єгипту та Кот-д'Івуар-у, за дохідністю, майже і нема кого порівнювати з Україною, адже єврооблігації в євро переважно випускають європейські країни, що мають значно кращі рейтинги і відповідно нижчі відсоткові ставки. Так, грецькі та каталонські єврооблігації з погашенням у 2030 році торгуються біля 1.7%, але вони мають вже значно вищі рейтинги – «ВВ-» від S&P та «ВВ» від Fitch відповідно.
Тож Україні є до чого прагнути і куди рухатись, але стримує цей рух не тільки рейтинг «В» від Fitch та S&P, але й Саа1 від Moody's, який є найбільш консервативним та найнижчим для України.

Куди підуть залучені кошти

Навряд чи пересічний українець не поставить питання – а куди ж підуть гроші? А відповідей тут буде одразу декілька.

1. Для початку, це зовнішнє фінансування бюджету, яке передбачене законом у обсязі більше $4 млрд. І цього разу було залучено лише близько третини запланованого обсягу.

2. Кошти будуть зараховані на валютні рахунки Мінфіну в НБУ, тож автоматично збільшать золотовалютні резерви, які й так на досить хорошому рівні. Тож за підсумками січня вони можуть зрости до $26 млрд чи навіть більше, що залежатиме ще від операцій НБУ на валютному ринку.

3. За нашими підрахунками, залучені кошти дозволять здійснити всі валютні виплати за державним боргом у першому кварталі цього року, як зовнішнім, так і внутрішнім. Розміщення валютних ОВДП наразі не планується, Хоча саме валютні ОВДП є основними валютними виплатами у січні та лютому.

Що буде далі

Враховуючи досить привабливі умови на зовнішніх ринках, а також майже учетверо більший попит ніж здійснений випуск, не можна виключати, що наступна спроба залучати кошті з-за кордону може не забаритися. Вона може відбутись вже у березні, коли ще буде достатньо валюти на рахунках, але потрібно буде готуватися до травня, який матиме чимале навантаження, зокрема, на травень припадає погашення єврооблігацій, гарантованих США, на $1 млрд.

Цілком імовірно, що залучення коштів на зовнішніх ринках не стане причиною радикально зменшувати обсяг валютних ОВДП в обігу, особливо у період чималих виплат. У січні вже було сплачено понад $300 млн, а ще до кінця січня та у лютому буде погашено майже $650 млн валютних ОВДП, тож із високою імовірністю, валютні ОВДП увійдуть до графіків аукціонів і поповнять валютні рахунки, щоб мати більше простору для маневру на зовнішніх ринках.