Заява Приватбанку щодо арбітражних проваджень за єврооблігаціями 2010 та 2013 років випуску

13 червня 2019 року арбітражний суд у кожному з відповідних проваджень ЛМАС виніс часткове остаточне арбітражне рішення (далі — арбітражні рішення) після остаточного слухання певних аспектів справи, що відбулося раніше цього року. Слухання стосувалося аргументу Приватбанку щодо негативного впливу на випуск та безпосередньо самі єврооблігації питань незаконності, що мала місце в різних аспектах, та пов'язана з колишніми власниками банку (далі — колишні власники), їхніми пов'язаними компаніями і те, саме яким чином відбувалися випуски, придбання й подальший обіг відповідних цінних паперів.

Зазначені арбітражні рішення не покладають на Приватбанк жодних зобов'язань здійснити будь-який платіж стосовно єврооблігацій, випущених у 2010 чи 2013 роках. Ще має бути прийнято рішення стосовно іншого аспекту лінії захисту Приватбанку проти позовних вимог. За нинішніх обставин існує велика невизначеність щодо того, чи повинен Приватбанк здійснити будь-які виплати за арбітражними рішеннями, а якщо повинен, то коли. Навіть якщо коли-небудь від Приватбанку вимагатиметься здійснити будь-які виплати, відповідно до арбітражних рішень, вони будуть істотно меншими за розмір позовних вимог.

У своїх арбітражних рішеннях суд підтримав аргументи Приватбанку щодо незаконності і відповідно постановив, що від Приватбанку не вимагається здійснення виплат за єврооблігаціями 2010 або 2013 років випуску, якщо остаточними держателями є особи, чий зв'язок яких із колишніми власниками доведено, або якщо держателі утримують єврооблігації в інтересах таких осіб.

Крім того, арбітражний суд застосував механізм, відповідно до якого довірчий управитель публікує повідомлення із запитом до невідомих кінцевих власників рахунків в цінних паперах ідентифікувати себе перед довірчим управителем і надати ідентифікуючі документи/дані для того, щоб Приватбанк і арбітражний суд оцінили, чи колишні власники є їхніми бенефіціарами. Якщо виявиться, що так, то відповідні кінцеві власники рахунків також будуть виключені з кола осіб для виплат за арбітражними рішеннями, так само як і будь-які кінцеві власники рахунків, які не надали відповіді на повідомлення довірчому управителю впродовж встановленого 60-денного строку з дати публікації. Арбітражний суд постановив, що лише та меншість кінцевих власників рахунків у так званій ініціюючій групі, яка надає вказівки довірчому управителю у провадженнях ЛМАС і щодо якої встановлено, що на неї не вплинула незаконність у зв'язку з її володінням єврооблігаціями, дійсно матиме право на виплати за арбітражними рішеннями, з урахуванням рішення щодо іншої лінії захисту Приватбанку.

Проте, незважаючи на все викладене, арбітражний суд також постановив, що арбітражні рішення наберуть чинності лише після того, як належним чином буде прийнято рішення щодо іншої лінії захисту Приватбанку (слухання щодо якої арбітражний суд наразі відклав), і лише у випадку, якщо арбітражний суд відхилить таку лінію захисту. Таким чином, арбітражні рішення в тій частині, в якій вони передбачають здійснення виплат з боку Приватбанку стосовно єврооблігацій, наразі повністю знаходяться під дією відкладальної умови. Крім того, довірчий управитель ініціював провадження в англійському суді стосовно вказаних арбітражних рішень. Відповідні подання до суду є конфіденційними. Проте, допоки подання довірчого управителя не будуть розглянуті, що очікується впродовж 2020 року, позиція стосовно арбітражних рішень лишатиметься невизначеною.