Юрій Батхін: Грань між фізичним та цифровим світом розмивається

Наступний крок — платіжні інструменти з функцією голосового управління. Не за горами часи, коли можна буде поговорити з «гаманцем» і оплатити рахунки, наприклад, стоячи в автомобільному заторі.

Про те, які нововведення готує платіжна система Mastercard на українському ринку, «Мінфіну» розповів віце-президент з розвитку бізнесу Mastercard в Україні Юрій Батхін.

Юрій, з 12 квітня ліміт за безконтактними оплатами без підтвердження пін-коду за картками Mastercard виріс зі100 до 500 гривень. Яких результатів ви очікуєте від цього кроку? Чому планку підняли до 500 грн? Наприклад, Visa говорить про підвищення до 1000 грн …

Для нас це не змагання, а відповідь на запит клієнтів і готовність ринку. За нашими даними, платежі до 500 гривень становлять 95% всіх транзакцій за картками. З точки зору Mastercard ліміт в 500 грн — це розумний баланс між зручністю для клієнтів, яким не потрібно кожен раз проходити ідентифікацію, і безпекою платежів.

Ви плануєте підвищуватицей ліміт в майбутньому?

Це залежить від того, чи буде рости середній чек і купівельна спроможність українців. І ми повинні бути впевнені, що такі транзакції будуть залишатися низькоризиковими. Якщо всі ці умови будуть дотримані, ми зможемо переглянути ліміт.

За даними НБУ, в Україні близько 37 млн ​​активних карт, і тільки 4 млн з них — з безконтактною технологією. Ви розраховуєте, що після підвищення ліміту до 500 грн банки будуть активніше випускати безконтактні карти? Чи плануєте якось ще їх до цього стимулювати?

Ми бачимо хороший тренд: за статистикою Нацбанку, кількість безконтактних карток на ринку за останній рік зросла на 44%. Підвищення ліміту за безконтактними оплатами без пін-коду спростить процес розрахунків. Безумовно, банки продовжать активно емітувати безконтактні картки. Більш того, з квітня 2021 року українські банки зможуть випускати нові картки платіжної системи Masterсard тільки з безконтактною технологією. Таким чином, у банків є два роки, щоб підготуватися до нового стандарту.

Чому тільки через два роки? Наприклад, Visa планує ввести цю вимогу вже цього року…

Швидка переемісія — складний процес, особливо для банків з великими портфелями. Ми хочемо зробити перехід органічним, прив'язавши його до закінчення терміну дії вже випущених карт.

Ми також активно залучаємо банки в проекти, пов'язані з цифровими гаманцями та токенізацією карт. І тут не має значення, магнітна це карта, контактна або з чипом, вона може бути навіть віртуальною. Будь-яка карта легко оцифровується в гаманці Google Pay, Apple Pay, Garmin Pay, емітентські гаманці і, відповідно, стає безконтактною. За рахунок цього, за нашою оцінкою, кількість безконтактних інструментів на ринку практично подвоїлася.

Наскільки активно українці користуються Google Pay, Apple Pay та іншими токенізованними рішеннями?

За даними Mastercard, кількість безконтактних оплат гаджетами з першого кварталу 2018 до першого кварталу 2019 збільшилася в 35 разів і продовжує зростати. Звичайно, з часом темпи будуть знижуватися — неможливо з року в рік тримати такі темпи зростання.

Masterсard фокусується на роботі з тими банками, які вже впровадили або зараз імплементують токенізовані рішення. Також ми намагаємося доносити інформацію про нові сервіси користувачам, розповідаємо, як вони працюють. Мій прогноз — до кінця року практично всі банки, які займаються емісією платіжних карт, будуть надавати послуги для оплат з NFC.

Далі ми будемо розширювати спектр самих рішень. Як я вже говорив, зараз є гаманці групи Google Pay, Apple Pay, Garmin Pay. Тепер ми активно працюємо над тим, щоб дозволити «увійти в гру» клієнтам, у яких телефони не на Android або iOS, або які взагалі не мають смартфон.

Яким чином? Ви маєте на увазі оснащення платіжною функцією годинників? Наприклад, Swatch Pay?

І це також. Masterсard дуже активно працює з рішеннями зі сфери Інтернету речей (IoT), бездротовими технологіями. Спортивний годинник Garmin Pay — один із прикладів. Згідно з прогнозами, наступного року більше 60% носимих пристроїв, в світі будуть оснащені функціями безконтактної оплати.

Ми співпрацюємо з багатьма компаніями, які випускають пристрої, що носяться. Деякі з них пройшли інкубацію в нашій глобальній програмі Mastercard Start Рath. Ми допомагаємо колегам перетворювати їх каблучки, браслети, трекери, годинники на безконтактні платіжні пристрої.

Окрім Garmin Pay та Fitbit Pay, в Європі зараз пілотуються Montblanc та Swatch Рay. І ми активно обговорюємо з партнерами перспективу запуску таких рішень на українському ринку. Вони цікаві кожен по-своєму і призначені для клієнтів з різних сегментів: Montblanc — преміальний продукт, а Swatch Pay — це інша цінова категорія, рішення для масового споживача.

На вашу думку, ці рішення приживуться довгостроково або буде короткий бум, — модна «фішка», до якої через рік-два всівтратять цікавість?

Судячи з нашої статистики та відгуків банків, клієнти, які використовують Garmin Рay або Apple Watch, роблять це регулярно. І що більше буде таких пристроїв, то ширше буде охоплення аудиторії. Поза всяким сумнівом, буде зростання. Тим паче, це лише перший крок — найпростіший та зручний варіант увійти в тему IoT. Потім підуть більш складні і цікаві кейси. По суті, ми зараз навчаємо ринок, формуємо звичку використання подібних пристроїв.

А що з цих технологій вже є в Україні?

Apple Watch та Garmin Рay — два кейси, які сьогодні вже використовуються. Але активних напрацювань безліч. Наприклад, розвиток чат-ботів, голосовий комерції. Ми віримо, що голосова комерція найближчим часом стане одним з найцікавіших кейсів. Тільки за 2017 рік світові інвестиції в чат-боти зросли на 229%. Є багато життєвих ситуацій, коли зручніше використовувати голосове управління. У світі зараз продаються мільярди подібних пристроїв — Alexa, Google Assistant, Siri, Cortana тощо. Питання лише в тому, як їх правильно адаптувати і інтегрувати з платіжними рішеннями, в тому числі і з банківськими.

Наприклад, зараз мало уваги приділяють рішенням для людей з частковою або повною втратою зору. Їм складно користуватися смартфонами, але їм доступна опція голосового управління. Потрібно відкривати їм банкінг, надавати платіжні інструменти через голосові функції.

Чат-боти теж цікава ніша. Mastercard, наприклад, активно використовує чат-бот у Facebook — Mastercard Concierge — для надання тревел-послуг. Він допомагає держателям карт планувати подорожі, а також перевіряти, які тревел-сервіси їм доступні — відвідування бізнес-залів в аеропортах, прохід паспортного і авіаційного контролів без черги, використання окремої реєстраційної стійки тощо.

Деякі банки в Україні тестують концепт чат-ботів для банківських послуг. Адже клієнтам не завжди потрібно входити в додаток або мобільний банкінг, прості дії може виконувати бот. Такі нові канали не конкурують один з одним, а розширюють можливості для клієнтів.

На вашу думку, коли можна очікувати появу таких сервісів в Україні? Що потрібно, щоб вони з'явилися?

Не обов'язково запозичувати рішення з інших країн — я більше вірю в створення нових продуктів. Чат-боти з платіжною функцією вже є на ринку, а перші пілоти з платіжними рішеннями в контексті голосової комерції ми будемо тестувати з банками вже в цьому році.

Згідно зі статистикою, близько третини українців навіть не має рахунків у банках. При цьому кожен четвертий платить в магазині смартфоном. Як поєднуються ці дві крайності? Які ще особливості нашого ринку ви б відзначили?

У нас дійсно є неоднорідність, адже нові технології в першу чергу впроваджуються в великих містах і великих банках. А в регіонах, як правило, виникають прогалини. Наше завдання — заповнити ці прогалини і зробити платіжні інструменти доступними всюди.

Masterсard активно підтримує тренд терміналізації країни. Але немає сенсу просто нарощувати кількість терміналів, важливіше розуміти, де і як розраховуються люди. Візьмемо для прикладу Uber. Це не один торговий партнер, а кілька тисяч водіїв, кожному з яких можна заплатити за поїздку безготывково. Те ж саме Glovo — вони тільки недавно запустилися, але у них вже тисячі кур'єрів, і кожен з них — це точка взаємодії покупця і продавця. У тому числі, і точка оплати.

Тобто грань між фізичним і цифровим світом розмивається. У широкому сенсі ми бачимо розвиток терміналізації якраз в об'єднанні послуг еквайрингу і діджитал-сервісів. Наприклад, я приїхав на заправку, але плачу за бензин смартфоном, не виходячи з машини.

З іншого боку, виробники терміналів постійно випускають на ринок більш досконалі моделі. Є рішення, краще адаптовані під певны регіональні умови, під малий і середній бізнес. Mastercard, до слова, цього року планує вивести на ринок сервіс Tаp on Рhone, завдяки якому смартфон з NFC зможе виконувати функцію платіжного терміналу.

Розкажіть детальніше про Tаp on Рhone. По суті, ви збираєтеся перетворити смартфони в термінали. Як це буде працювати?

Концепція ззовні виглядає дуже просто: торговець зможе приймати безконтактні платежі на своєму смартфоні — чи то безконтактна картка, Google Рay, Apple Рay чи то банківський гаманець. Ідея в тому, що смартфонів з технологією NFC стає все більше, і їх вже активно використовують в якості платіжних пристроїв. Ми ж вирішили «перевернути» схему і перетворити смартфон на термінал. Торговцю, у якого вже є смартфон з NFC, не буде необхідності встановлювати стандартний POS-термінал. Досить налаштувати технологію прийому безконтактних платежів на смартфоні. У цьому знадобиться допомога банків.

Банк-еквайр або сервіс-провайдер допоможуть провести швидку реєстрацію у банку, дадуть посилання для скачування програми. Наступне завдання — керувати цим додатком і забезпечувати проходження транзакцій. Можливо, банки відкриють представникам МСБ швидкий доступ до засобів, який дуже потрібен для цього сегменту. Ми говоримо про Tаp on Рhone не тільки як про технологію перетворення смартфона на безконтактний платіжний термінал. Ми говоримо про великий комплекс нових платіжних і фінансових сервісів, з якими банки можуть активніше увійти в сегмент малого та середнього бізнесу.

Перевагою рішення Tap on Phone від Mastercard буде відкрита модель. Цей підхід ми зберігаємо у всіх нових платіжних технологіях. Тобто торговці за допомогою телефону зможуть приймати оплати картами різних платіжних систем різних банків. Ми не обмежуємо користувача у виборі платіжного інструменту.

Впровадження цих рішень напевно буде потребувати від банків великих інвестицій. Вони готові до цього?

Якраз навпаки. У більшості випадків складні технологічні питання, пов'язані з цифровими сервісами, знаходяться на стороні вендорів, які ці сервіси впроваджують. Наприклад, перетворення браслета, годинників або каблучок на платіжні інструменти — завдання їх виробників. Перетворенням смартфона в безконтактний термінал теж, швидше за все, будуть займатися не банки, а вендори (постачальники товару або послуги — «Мінфін»). А прийом платежів буде можливий завдяки діджитал-платформі платіжної системи: сьогодні така діджитал-платфома Mastercard стала своєрідним хабом, який пов'язує тисячі банків, торговців і мільйони власників карток.

Що стосується Tаp on Рhone як нового виду терміналу, то це рішення базується на спеціально розробленій технології, яку банкам-еквайрам необхідно інтегрувати в свою інфраструктуру, і сьогодні безконтактна банківська інфраструктура готова до такої інтеграції.

Як ви вважаєте, носимі пристрої, з платіжними рішеннями потіснять смартфони, або ці рішення будуть співіснувати паралельно?

Ці рішення не витісняють, а доповнюють один одного. Носимі пристрої потрібні, наприклад, тим, хто зараз не використовує Google Рay і Apple Рay. Серед нас є шанувальники і системи iOS, і системи Android — ці сервіси не конфліктують між собою, а розширюють можливості і залучають більше людей.

За вашою статистикою, кого сьогодні більше в Україні? Андроїдманів чи Еплманів?

Якщо говорити про транзакційну статистику, то Apple попереду, і це не тільки українська статистика, а світовий тренд.

Але статистика за пристроями на користь Андроїд?

Так, український ринок — це ринок Android, співвідношення з Apple — 80 до 20. Але з точки зору платіжної активності клієнтів, власники iPhone легше залучаються в сервіс і швидше починають використовувати нові фінансові інструменти.

Але це не означає, що фізичні картки будуть зникати?

Ні, звичайно. Коли ми створюємо нові технології і сервіси, ми навчаємо клієнтів ними користуватися. Але вибір, чим користуватися, кожен робить сам. Просто поступово використання фізичних карт буде все менш активним.

Це добре для жителів великого міста, але в глибинці все працює зовсім не так…

Так, в Україні ринок зараз покритий безконтактними терміналами на 80%. Ми активно працюємо з банками, щоб перетворити ці 80% на 100%. Це глобальні плани Mastercard: до 2020 року всі термінали в Європі повинні бути безконтактними.

Це залежить від якості зв'язку? Чи покращиться ситуація з появою 5G?

Поява мобільного інтернету була одним з ключових чинників, вона форсувала впровадження різних мобільних рішень. Без неї не було б сервісів Uber, Glovo, розвитку мобільної комерції. Що стосується роботи терміналу, для цього достатньо 3G.

А якщо кажуть,що немає зв'язку, тому не можемо провести платіж?

Якість прийому карт — це важливе завдання, над якою працюємо, зокрема, і ми. Ми щороку проводимо так звані аcceptance-тести, і все більше фокусуємося на прийомі безконтактних карток і цифрових гаманців. Цього року цей тест ми будемо проводити в містах з населенням менше 1 млн осіб: нам важливо розуміти, який сервіс отримують клієнти в регіонах, за межами великих супермаркетів. Чи бачать вони, що це безконтактний термінал, чи легко їм розраховуватися за допомогою карти.

Згідно зі статистикою, в звичайних магазинах відмови у транзакціях становлять близько 3%, а в електронній комерції кожен 5-й платіж — це відмова. Чому так відбувається? Як можна вирішити цю проблему?

Хороша статистика і високий рівень підтверджених транзакцій по фізичній оплаті — це результат багаторічної роботи. І зовсім інший рівень безпеки. У багатьох випадках в процесі оплати аутентифікація клієнтів проводиться через PIN-код.

Електронна комерція завжди розглядалася як більш ризикова частина бізнесу. І це зрозуміло: клієнт не прийшов зі своєю карткою в конкретний магазин, не використовує карту на сертифікованому терміналі, а купує в інтернеті. Банкам необхідно впроваджувати технології, які дозволяють аутентифікувати клієнтів при розрахунках онлайн, і ми в цьому їм допомагаємо.

З іншого боку, шахрайство з платіжними картками зараз зведено до одиничних кейсів у фізичному світі, але в електронній комерції зустрічається досить часто. Банкам доводиться враховувати цей фактор, щоб уникнути прямих фінансових втрат.

Ми активно працюємо над розвитком e-commerce в Україні. У планах — запровадити програму Masterсard Identity Check. Вона продовжить і вдосконалить програму Masteсard SecureCode, яка була створена ще до ери смартфонів.

В основі програми MasterCard Identity Check лежить новий протокол 3D Secure 2.0. Це абсолютно нові рішення, адаптовані до мобільного середовища, до мобільних інтерфейсів. Мобільний банкінг високої якості зараз пропонує майже кожен банк, який активно працює з фізособами. І банки вже інтегрують і використовують біометричну аутентифікацію клієнтів через мобільні додатки.

Тепер клієнту для підтвердження покупки не потрібно буде вводити цифровий код, який приходить в смс. Адже коли людина входить у мобільний додаток за відбитком пальця, банк впевнений, що це дійсно його клієнт і його карта. Біометрична ідентифікація — найзручніша і швидка, і вона адаптована для різних каналів.

З мобільним телефоном зрозуміло, а як це буде працювати з веб-версією?

Сценарій той самий, тільки клієнту знадобиться 2 пристрої. Якщо до мобільного банкінгу вже підключений телефон, то він і буде використовуватися для аутентифікації.

Які інші способи біометричного розпізнавання, окрім відбитка пальця, можуть бути задіяні? Адже це — не 100%-ва гарантія. Є ризик, що палець прикладуть до сканера насильно або коли людина спить…

Ми шукаємо баланс між зручністю клієнта і мінімізацією ризиків. Біометрія може включати розпізнавання обличчя, голосу, райдужної сітківки ока тощо. Багато залежить від того, яку технологію банк готовий підтримати або вже підтримує. Це може бути і вже звична аутентифікація через логін і пароль для входу в мобільний банкінг або окремий PIN-код. Ми не обмежуємо банки у виборі, але вважаємо, що біометрична ідентифікація — це найнадійніший і зручний сценарій.

Ще один плюс програми Masterсard Identity Check — її можна використовувати для верифікації клієнтів не тільки в процесі здійснення покупки, але й під час реєстрації карти в онлайн-магазині (так звана non-payment authentication). Наприклад, при завантаженні карти у цифровий гаманець. Ми вже бачимо статистику, що рівень довіри до таких транзакцій з боку банків-емітентів дуже високий.

Masterсard з минулого року активно просуває ще одну діджитал-програму — MDES for Merchants — діджитал-хаб для торговців. Це — новий формат розвитку нашої платформи оцифрування карток, яка є сьогодні медіатором для здійснення платежів з Apple Pay, Google Pay та іншими глобальними сервісами. Нова суб платформа цікава, в першу чергу, учасникам електронної комерції. Обсяг даних за платіжними картками в електронній комерції величезний — такі компанії як Uber, Facebook, Google, Amazon зберігають сотні тисяч клієнтських профілів. Для нас важливо, щоб ці сховища були максимально захищені.

В електронній комерції в середньому близько 80% підтверджених транзакцій. Як тільки ми підключили новий сервіс, то показник зріс до 97% — за рахунок використання більш безпечних технологій. У процесі розрахунків клієнт бачить повне зображення своєї карти, її дані. Після закінчення терміну дії карти банки замінюють її на нову, і клієнтові не потрібно робити перезавантаження реквізитів. Такий процес підвищує рівень довіри до транзакції і у клієнта, і у банку-емітента.

Йдеться про обмін токенами?

Так, використовується той же підхід, який зараз працює в цифрових гаманцях. Номер картки клієнта ніде не зберігається, а сервіс-провайдери, які використовують технологію MDES for Merchants, працюють з токенами. Причому для кожної компанії випускається окремий токен, до якого прив'язана карта клієнта. Токен, випущений для amazon.com, не працюватиме на booking.com. Використання токена поза рамками платформи MDES неможливе, що гарантує безпеку сховища даних.

Уявіть, що в найближчому майбутньому до вашої карти будуть прив'язані дуже багато токенів. Навіть зараз українці використовують в середньому близько 10 сервісів електронної комерції. І коли банк перевипускає вашу карту, вам потрібно вносити нові реквізити в кожний з цих сервісів. Але з технологією MDES for Merchants банк замінить стару карту на нову і повідомить про це клієнта, а маркери автоматично продовжать працювати вже з прив'язкою до нових даних. По суті, термін дії карти стає нескінченним — головне, щоб клієнт залишався з цим банком.

Скільки у вас зараз в Україні сертифікованих партнерів, які готові працювати з цією технологією?

Сьогодні ці сервіси сертифіковані, в основному, із закордонними гравцями, наприклад, з Netflix. Але ми бачимо зацікавленість українських торговців і сервіс-провайдерів, тому починаємо активну роботу в цьому напряму.

Вони отримають нові технології і новий рівень безпеки. Великих інвестицій не потребується, єдина умова — потрібно підключитися до платформи MDES for Merchants.

А напрям QR-кодів ви також плануєте розвивати?

Так, безумовно. Використання QR-коду відкриває доступ до нішевих рішень. Один із прикладів — недавно запущена спільна програма Mastercard і торгової мережі «Сільпo».

Кейс з кодом QR добре ілюструє взаємодію фізичного та діджитал світів. Ми намагаємося активно розвивати цифрові технології, безконтактні і безготівкові платежі. Але розуміємо, що для цього має зростати число телефонів і пристроїв з NFC-технологіями. У той же час ми не хочемо позбавити вибору інших користувачів. QR-технології відкривають їм доступ до мобільних рішень без NFC. QR — це безпечний інструмент взаємодії покупця з продавцем, за яким стоїть наш цифровий гаманець Masterpass. Ми продовжуємо вивчати ті ніші, де QR-технологія працює ефективніше, і будемо їх розвивати.

Зараз ви впроваджуєте цю технологію на ринку «Столичний». Чому саме тут?

Всі зазвичай сприймають ринок як класичний приклад підприємства, де використовуються тільки готівкові розрахунки. Це стійкий стереотип. Напевно тому нам було важливо показати, що ринок також підходить для безготівкових розрахунків. Наведу кілька цифр для розуміння масштабу цього проекту: ринок «Столичний» має площу 37 га, тут 3 тис. торговців щорічно обслуговують близько 3 млн покупців, а річний товарообіг становить 3 млрд гривень. Тут роблять закупівлі ресторани і кейтерингові компанії. Відповідно, середній чек — це тисячі і десятки тисяч гривень.

Такий великий майданчик роздрібної торгівлі відмінно підходить для тестування різних рішень, симбіозу різних технологій. Це хороший, наочний кейс. На базі отриманого досвіду ми зможемо просувати QR-технологію далі.

В Європі вже тестують біометричні карти з функцією сканування відбитків пальців. Чи варто очікувати їх появи в Україні?

Я не бачу необхідності використовувати такі рішення в Україні. Їх поява була пов'язана з особливостями платіжних ринків у деяких європейських країнах, де є обмеження за сумою транзакції при розрахунках безконтактною карткою. Є загальний ліміт, який рекомендований платіжною системою, але далі кожна країна сама встановлює свою планку. У ряді європейських країн банки-еквайєри досі не вміють працювати з NFC-терміналами, проводити безконтактні транзакції. Для таких ринків біометрична картка — зручний інструмент верифікації клієнта, за аналогією з використанням цифрового гаманця.

У нас же подібних обмежень ніколи не було: клієнт може оплатити безконтактно покупку на будь-яку суму, скільки дозволяє баланс рахунку. Тому я не бачу сенсу в подібному рішення для українського ринку сьогодні. До того ж, за рахунок впровадження сканера відбитків собівартість біометричної карти буде вищою. По суті, все те ж саме вже є в смартфоні, і ми це активно розвиваємо.

З приводу поведінкової біометрії… Чи справді телефони стануть настільки розумними, що зможуть розпізнавати користувача за тим, з якою швидкістю він вводить код або набирає текст, якою рукою тощо. Коли ці технології прийдуть доУкраїни?

Mastercard кілька років тому придбав канадську компанію Nu Data і сьогодні ми вже говоримо про її продукт — Mastercard NuDetect. В його основі якраз лежить поведінкова біометрія, аналіз пристрою клієнта, локації, браузера і додатків, якими цей клієнт користується. Рішення вже сьогодні працює в різних країнах світу і дозволяє нам побачити глобальні поведінкові шаблони і тренди. Ми можемо аналізувати величезний масив даних. Ця можливість унікальна, тому що наша база інформації набагато обширніша, ніж бази даних банків, навіть найбільших. Відповідно, ми можемо надавати банкам ефективні скорингові й інші інструменти.

До речі, з 15-го квітня ми почали використовувати наше нове рішення — Decision Intelligence, в якому застосовуються технології штучного інтелекту. Воно надає банку скоринговую оцінку за всіма транзакціями, які проходять з використанням його платіжних карт. Це величезні масиви даних, які ми аналізуємо, сегментуємо за каналами (операція в e-commerce або офлайн), локаціями тощо. На базі цього аналізу ми даємо скорингову оцінку, інформуємо банк про високоризикові транзакції, допомагаємо приймати більш зважені рішення.

В НБУ говорили, що найбільша платіжна система Японії JCB може з'явитися на українському ринку вже до кінця 2019 року. Які ваші прогнози —чи зміниться з її приходом розстановка сил на ринку?

Мені здається, це хороший сигнал, коли міжнародні компанії показують зацікавленість в роботі на українському ринку. Досить згадати позитивний ефект від приходу Google Pay і Apple Pay.

Ми відкриті до конкуренції —що більше платіжних систем, то краще. Ми бачимо досвід інших країн. На європейських ринках працює набагато більше платіжних систем, і всім вистачає місця. Якщо нові гравці привносять щось нове, цікаве для ринку, то це тільки на краще.

Зрештою, за офіційною статистикою близько 32% коштів в Україні зараз обертається в тіньовій економіці, а за деякими оцінками, це всі 50%. Тіньовий сегмент дуже великий, тому роботи вистачить усім.

Розмовляли: Світлана Волкова, Тетяна Очимовська

Автор:

ex-Головний редактор Тетяна Очимовська (Делл)

Пише на теми: Макроекономіка, банківський ринок, небанківські фінансові ринки

За участю:

Волкова Светлана