Влада взялася за ФОПів: на які схеми переключиться бізнес

Багато хто говорить про неминучу подальшу тінізацію ринку праці та збільшення міграції інтелектуальної еліти, якщо влада візьметься за ФОПів. Прем'єр Володимир Гройсман пообіцяв доопрацювати документ після консультацій з профільними бізнес-асоціаціями. Але повністю відмовлятися від ідеї наповнити Пенсійний фонд за рахунок подальшої легалізації трудових відносин Кабмін не хоче.

Чи означає це, що збудуться апокаліптичні прогнози? – Навряд чи. Навіть якщо документ буде прийнятий, бізнес продовжить мінімізувати навантаження на фонд оплати праці. Можливостей для цього залишиться достатньо.

Добре забуте старе

Схема економії на податках, коли компанії виводять співробітників зі штату і оформлюють їх приватними підприємцями, існує не перший рік. Причин тому дві. По-перше, безпека: така оптимізація повністю вкладається в законодавчі рамки. По-друге, ефективність: така модель роботи дає можливість значно економити на обов'язкових платежах з фонду оплати праці.

Розмір економії на соцвнесках підрахував для «Мінфіну» керуючий партнер ЮФ «Місечко та Партнери» Володимир Місечко. Припустимо, роботодавцю потрібно виплатити 4 співробітникам по 20 тис грн. Співробітники оформлені приватними підприємцями — зазвичай «спрощенці» 3 групи, яка дозволяє мати щорічну виручку до 5 млн грн, і вимагає сплати 5% від доходу без реєстрації платником ПДВ. У цьому випадку співробітники — підприємці заплатять єдиний податок по 1 тис грн плюс 918,06 грн ЄСВ (в даному випадку — близько 4,6% від зарплати. ЄСВ незалежно від суми виплати для спрощенців цієї групи однаковий). Разом витрати роботодавця при виплаті зарплати складуть 7674,4 грн на всіх.

Якби співробітники були в штаті, то навантаження на фонд оплати праці при виплаті зарплати кожному було б наступним: податок на доходи фізичних осіб в розмірі 18% з 20 тис грн (3600 грн) + військовий збір 1,5% (300 грн) + єдиний соціальний внесок в розмірі 22% (4400 грн). Разом на 4 співробітників — 33,2 тис грн. Навантаження на фонд заробітної плати — 41,5% замість 9,6%.

У Мінсоцполітики більше не бажають миритися з такими схемами. Якщо розкриється, що реальні трудові відносини ( «роботодавець-найманий працівник») прикриваються цивільними з фізособами-підприємцями, роботодавця-оптимізатора чекає покарання. Йому не просто доведеться працевлаштувати в штат співробітників, але й заплатити космічні штрафи.

«Спроба прикрити схему робиться вже не перший раз. Наприклад, в 2005 році вже намагалися вирішити цю проблему на законодавчому рівні. Тоді встановили наступне правило: якщо приватний підприємець надає послуги компанії довше місяця на рік, він прирівнюється до найманого працівника з усіма податковими наслідками, що випливають для роботодавця. Однак тоді це законодавче нововведення попрацювало недовго і його скасували. Зараз критерії, за якими можна обчислити оптимізаційну схему, виписані більш ретельно. І значною мірою ґрунтуються, в тому числі, на німецькому досвіді», — розповідає старший партнер юридичної фірми «КМ Партнери» Олександр Мінін.

Для роботодавців введуть презумпцію винності

Законопроект Мінсоцполітики «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників і протидії застосуванню незадекларованої праці» виділяє сім ознак, за якими можна встановити, що за ФОПами роботодавці ховають своїх співробітників:

• Періодично (два і більше разів) фізичній особі виплачується винагорода за роботу або послуги в інтересах іншої особи;

• Особа виконує для іншої особи під його контролем і керівництвом певні роботи (послуги);

• Винагорода за виконувану роботу є єдиним джерелом доходу особи або становить не менше 75% його доходу протягом півроку;

• Робота виконується на виділеному роботодавцем робочому місці з дотриманням правил внутрішнього трудового розпорядку;

• Особа виконує такі ж роботи (послуги), як і штатні співробітники;

• Організація умов праці, в тому числі надання робочого місця, забезпечується особою, в інтересах якої виконується робота;

• Тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюється особою, в інтересах якої виконується робота.

Якщо при перевірці буде виявлено, як мінімум, три з цих ознак, відносини між замовником і ФОП будуть визнані трудовими (тобто «роботодавець-найманий працівник»). А це означає, що підприємство не тільки повинно буде офіційно працевлаштувати всіх своїх ФОПів, а й сплатити штраф — 30 зарплатних «мінімалок» (сьогодні це — 125,19 тис грн) за кожного непрацевлаштованого співробітника.

«Правда, проект передбачає певні поблажки. Якщо трудові відносини будуть приховувати під цивільно-правовими (за умови своєчасної сплати єдиного соціального внеску), то штраф буде вдвічі меншим — близько 62 тис. грн. Але саме роботодавцю доведеться доводити відсутність правопорушення, а не перевіряючому його наявність. Таким чином, інспектор Держслужби праці прийме незаконне і необгрунтоване рішення про накладення штрафу, але в суді може не напружуватися. Адже доводити свою правоту і оплачувати послуги юристів буде саме роботодавець. Зазначене положення суперечить всім процесуальним кодексами України та сутності принципу презумпції невинуватості», — вважає адвокат ЮК Riyako&Partners Микола Максимов.

Міністр соціальної політики Андрій Рева уточнив, що, наприклад, новий закон не торкнеться IT-сфери, журналістів-фрілансерів та представників інших творчих професій, які можуть довго співпрацювати з одним замовником. А отримана винагорода — бути основним джерелом доходу. Головною мішенню новацій міністр бачить підприємства сфери послуг — ресторани, кафе, перукарні, фітнес-студії, магазини і т.д., де весь персонал «сидить» на ФОПах. Втім, поки це тільки заяви — в законопроекті немає галузевих винятків в частині застосування згаданих критеріїв.

Що далі

Українське законодавче поле надає достатньо інших можливостей для мінімізації навантаження на фонд оплати праці. Більш того, навіть якщо парламент схвалить законопроект, тема ФОПів не буде закрита остаточно.

«Серед стандартних способів залишаться укладення цивільно-правових договорів; оформлення працівників як фізичних осіб-підприємців; оформлення договорів суборенди приміщення і оренди робочого місця, оформлення працівників на практику, стажування або навчальні курси», — впевнений Микола Максимов з Riyako&Partners.

Роботодавцям просто доведеться уважніше ставитися до оформлення інших подробиць співпраці зі своїм персоналом через ФОП. Схему потрібно буде будувати так, щоб інспектор Держпраці не зміг виявити її відповідність відразу трьом критеріям.

«А, значить, достатньо буде змінити взаємини таким чином, щоб одночасно виконувалися не більше 2 критеріїв. Крім того, окремі критерії (наприклад, використання фізособою-підприємцем матеріальної бази юрособи, робота за графіком або підпорядкування керівнику юрособи, періодичність відпусток) досить оціночні. З великою часткою ймовірності вони стануть предметом судових розглядів», — каже Василь Андрусяк, керівник практики податкового права Moris Group.

Щоб мінімізувати ризики, зарплату всіх співробітників можна платити по черзі на один з ФОПів, «розкидаючи» потім готівку між співробітниками.

Якщо мова йде про офісний персонал, можна оформити з кожним договір про оренду частини приміщення в офісі (якщо підприємство саме орендує офіс — договір суборенди). Досить буде 2-3 кв.м. для розміщення робочого місця. У разі приходу перевірки, юридична особа надасть копії договорів суборенди за запитом перевіряючого, і тим самим пояснить факт наявності співробітників в офісі.

Для сфери торгівлі (продавці в магазинах, МАФах, на ринках та інших точках роздрібної торгівлі) ЮК «Армада» рекомендує варіант укладення договору про спільну діяльність між юридичною та фізичною особою. За умовами такого договору, сторони домовляються об'єднати зусилля для здійснення спільної діяльності і отримання прибутку без створення юридичної особи.

Наприклад, юридична особа зобов'язується надати матеріально-технічну базу, а фізична — предмети нематеріального світу: контакти потенційних покупців, схему побудови відділу продажів та інше. На практиці буде вкрай складно перевірити, що ж саме надала фізична особа для здійснення спільної діяльності. У договорі детально прописується перелік обов'язків кожної сторони, а також порядок розподілу прибутку від спільної діяльності.

Якщо мова йде про сферу послуг (наприклад, перукарня) роботодавець може укласти зі своїми працівниками договори про надання послуг навчання. Тоді перевіряючому можна буде пояснити, що працівники в салоні просто навчаються та проходять практику.

«Що стосується інших агресивних способів мінімізації зарплатних податків, то це звичайно ж використання аутстаффінгових фірм. Вони будуть отримувати великі платежі за свої послуги, а штат співробітників такої аутстаффінгової компанії матиме порівняно невеликі зарплати і, швидше за все, «доплату» в конверті. Цю схему можна і вдосконалити. Наприклад, новий закон про товариства з обмеженою відповідальністю прямо дозволив засновникам (учасникам) ТОВ діяти від імені підприємства, не будучи співробітником, і без укладання трудових правовідносин. Відповідно — ніяких зарплат і ніяких податків. Як же отримувати гроші? Відповідь проста — дивіденди. Якщо на зарплату підприємство повинно нарахувати і сплатити 22% ЄСВ, а також утримати з неї 18% ПДФО та 1,5% військового збору (сумарно понад 40%), то податок на прибуток аутстаффінгового підприємства становитиме 18% (з можливістю зменшити базу оподаткування ), а дивіденди учасникам — 5% ПДФО та 1,5% ВЗ. В середньому — 15% економії, і це ще досить м'який варіант», — розповідає Василь Андрусяк Moris Group.

Звичайно і тут є ряд інших питань. Наприклад, що робити з ПДВ або на якій підставі отримувати дивіденди регулярно? Василь Андрусяк каже, що можна використовувати кілька варіантів. Наприклад, дробити аутстаффінгові компанії, щоб їх річний оборот не досягав 1 млн. Грн. (щоб не реєструватися платником ПДВ) або купувати на таке підприємство товари для отримання кредиту, а для періодичного отримання засновниками грошей — користуватися поворотною фіндопомогою з наступним зарахуванням зустрічних однорідних вимог з підприємством щодо виплати дивідендів.

Тамара Зверухо